Ухвала суду № 31920797, 19.06.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.

Секретар судових засідань Пиляй І.С.

З участю представника ТзОВ „Сатурн-ТВ" та ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне виділені матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн-ТВ" на ухвалу Рівненського міського суду від 21 березня 2013 року та ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „РБС" (Російська Федерація) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн-ТВ" та ОСОБА_5 про стягнення 5102515гривень 31коп. заборгованості,

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) „РБС" (зареєстроване та території Російської Федерації) звернулося до Рівненського міського суду із вказаними позовними вимогами.

Представник позивача подав суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) „Сатурн-ТВ".

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 21 березня 2013 року заяву позивача задоволено, накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ТзОВ „Сатурн-ТВ" (04119 м. Київ,

Справа № 22ц/787/1219/2013 Головуючий у 1-й інстанції Доля В.А.

Суддя-доповідач Собіна І.М.

Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25-а, код ЄДРПОУ 33156447) на праві власності в межах ціни позову 5102515гривень 31коп.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору компанія „РБС ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД" (місце реєстрації Гонконг) пред"явила в суді міста Рівне позов до ТзОВ „Сатурн-ТВ" та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про солідарне стягнення 5102515гривень 31коп.

Представник позивача Волошин І.В., подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 та тимчасово обмежити йому виїзд за межі України.

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 11 квітня 2013 року заяву представника третьої особи задоволено частково.

Накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Оболонським РУ МУ МВС України в м. Києві, проживає: АДРЕСА_1) на праві власності в межах ціни позову 5102515гривень 31коп.

У поданій на ухвалу судді від 21 березня 2013 року апеляційній скарзі генеральний директор ТзОВ „Сатурн-ТВ" вказує на порушення судом норм процесуального права.

Предметом позову є стягнення грошових коштів.

Проте, суд накладає арешт не на грошові кошти ТзОВ „Сатурн-ТВ", яких достатньо на рахунках товариства для здійснення розрахунків з контрагентами, а на все рухоме і нерухоме майно товариства.

Суд не переконався, а позивач не надав докази того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд мав врахувати, що вжиті заходи забезпечення позову не перешкодять господарській діяльності юридичної особи.

ТзОВ „Сатурн-ТВ" є великою компанією на ринку України, що займається торгівлею побутовими електротоварами та електронною апаратурою побутового призначення, а тому накладення арешту на її майно перешкодить господарській діяльності товариства і позбавить його можливості здійснювати виплату заробітної плати своїм працівникам.

Просив оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

У поданій на ухвалу судді від 11 квітня 2013 року апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на постановлення її з порушенням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами.

Суд наклав арешт не на грошові кошти, а на все рухоме і нерухоме майно поручителя не навівши мотивів прийнятого рішення.

Позивачем не надано суду доказів обґрунтованості припущення, які б свідчили про те, що майно у тому числі і грошові кошти, цінні папери, які є у ОСОБА_2 на момент пред"явлення до нього позову могли б зникнути.

Просив оскаржувану ухвалу судді скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Жоден із двох представників ВАТ „РБС" і компанії „РБС ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" в суд не з"явились, в клопотанні суду просили слухання справи відкласти посилаючись на їхню зайнятість в іншому судовому процесі. Апеляційний суд неявку представників визнав такою, що немає поважних причин оскільки до клопотання не було прикладено копії виклику в інший суд або ухвали про призначення справи. До того ж строк розгляду справи за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції є обмеженим.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2, представник ВАТ „РБС" - Волошин І.В. вказує на необґрунтованість апеляційної скарги просить її відхилити, а ухвалу судді залишити без змін.

Апеляційна скарга ТзОВ „Сатурн-ТВ" підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_2 відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 22 грудня 2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", у п. 4 роз"яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів , наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між двома юридичними особами, який за загальними правилами, щодо юрисдикції підлягав розгляду в порядку господарського судочинства.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

Із фотокопії довідки АА №640147 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що ТзОВ „Сатурн-ТВ" є юридичною особою і здійснює торгівельну діяльність побутовими товарами та надає інші послуги. У штаті товариства 151 працівник.

Забезпечуючи позов у формі накладення арешту на рухоме та нерухоме майно підприємства призведе до зупинки його підприємницької діяльності та завдасть матеріальні збитки.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув і постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, яка підлягає скасуванню з відмовою ВАТ „РБС" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Статтею 553 ЦК встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

З договору поруки від 16 січня 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 зобов"язався відповідати у повному об"ємі за виконання зобов"язання ТзОВ „Сатурн-ТВ" перед його кредитором Компанією „РБС ІНТЕРНЕШИНЕЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД".

Подана ОСОБА_2 апеляційна скарга не спростовує висновків судді наведених в ухвалі про забезпечення позову від 11 квітня 2013 року у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно поручителя.

ОСОБА_2 не є суб"єктом підприємницької діяльності, а тому забезпечення позову у виді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить йому на праві власності не порушить його прав.

На підставі наведеного, керуючись п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 307, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 312, ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн-ТВ" задовольнити.

Ухвалу судді Рівненського міського суду від 21 березня 2013 року скасувати і в задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства „РБС" про забезпечення позову відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Рівненського міського суду від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.

Судді: І.М.Собіна Н.В.Бондаренко Н.М.Ковальчук