Рішення № 3192078, 12.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.09 Справа № 22/2/09

Скиданова Ю.О.

За позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж", (69095, м.

Запоріжжя, пр. Леніна, 117А)

До відповідача відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035,

м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 56244,22грн.

Суддя СкидановаЮ.О.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко Т.Г довіреність б/н від 20.11.2008 р.

від відповідача: не прибув

Заявлені позовні вимоги про стягнення 56244,22 грн. які складаються з: 55063,00 грн. -основного боргу, 131,25 грн. - 3% річних, 1049,97 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2008 р. порушено провадження у справі № 22/2/09, судове засідання призначено на 12.01.2009 р.

У судовому засіданні 12.01 2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Представник відповідача в судове засідання 12.01.2009р. не прибув.

09.01.2009р. на адресу господарського суду від представника відповідача надійшла заява, якою просить суд, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання свого представника, відкласти розгляд справи.

Суд розглянувши зазначене клопотання в задоволені його відмовляє, оскільки відповідно до приписів ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Суд вирішив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача 56244,22 грн. які складаються з: 55063,00 грн. - основного боргу, 131,25 грн. -3% річних, 1049,97 грн. - пені.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 24 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж" (надалі позивач) та відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (надалі - відповідач) був укладений договір № 987 (надалі Договір).

Згідно п.п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати (поставити), а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити на умовах Договору продукцію, надалі товар, в асортименті і по цінам, вказаним у додаткових угодах та специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач сплачує за фактичну кількість відвантаженого товару на транспортний засіб відповідача, шляхом перерахунку грошових коштів протягом 5 банківських днів з моменту передачі позивачем товару при умові виконання позивачем п. 4.3. Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору разом з товаром позивач надає відповідачу наступні документи: рахунок-фактуру, накладну на відпуск товару, податкову накладну, сертифікат якості.

Відповідно до п. 8.1. Договору від вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2009р.

Так, за видатковою накладною № 37 від 25.09.2008р. (копія в матеріалах справи) відповідачу було поставлено товар - на загальну суму 55063,00грн.

Товар отримано представником відповідача на підставі довіреності № 572 від 25.09.2008р. (копії в матеріалах справи).

В матеріалах справи міститься рахунок № 43 від 10.09.2008р. на суму 55063,00грн.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем заборгованість була погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

24.10.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 987 про сплату 55063,00грн. заборгованості за поставлений товар 796,53грн. пені та 99,57грн. 3% річних, (копія в матеріалах справи).

Відповідач листом № 27/1439 від 27.10.2008р. повідомив, що оплата товару не відбулася через важке фінансове становище, (копія в матеріалах справи).

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 55063,00грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 55063,ООгнр. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 1049,97грн. пені за період часу з 03.10.2008р. по 31.10.2008р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.3. Договору, який передбачає, що за кожен день прострочки оплати товару понад строків, передбачених п. 3.1. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від вартості не оплаченого в строк товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з 03.10.2008р. по 29.10.2008р. 131,25грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, М.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж", (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117А, р/р 26007060133203 в КБ "Приватбанк" м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 19347829) 55063(п'ятдесят п'ять тисяч шістдесят три)грн. 00 коп. заборгованості, 1049(одна тисяча сорок дев'ять)грн. 97коп. пені; 131(сто тридцять одна)грн. 25 коп. 3% річних; 562(п'ятсот шістдесят дві)грн. 44коп. державного мита; 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.02.2009р .

Суддя Ю.О. Скиданова