Рішення № 31920633, 10.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2013 року Справа № 913/1035/13

Провадження №18/913/1035/13

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад», м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери», м. Алчевськ

про стягнення 125441,64 грн.

за участю представників:

від позивача: Кузнєцов Д.О. - адвокат, за дов. від 15.03.2013;

від відповідача: Маіор М.В. за дов. від 01.04.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 125441,64 грн. за прострочення поставки товару згідно договору поставки від 02.02.2012 № Р-192.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 30.04.2013 № 303 проти позову заперечує посилаючись на те, що він переніс поставку товару на більш пізніший строк (ніж було встановлено договором) в зв'язку з затримкою оплати товару позивачем.

Відповідач зазначив, що в зв'язку з неповною передоплатою позивачем товару він (відповідач) не мав можливості здійснити оплату товару виробнику, який поставляв його за умови 100 % передоплати.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки від 02.02.2012 № Р-192, укладеному між сторонами за позовом, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар (метал в бухтах), а позивач прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором.

Найменування, кількість ціна, умови поставки визначаються сторонами у специфікаціях, які додаються до договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору позивач здійснює оплату товару наступним чином:

- попередній платіж у розмірі 10 % від вартості попередньо заявленої партії товару сплачується не пізніше 2-х банківських днів з моменту виставлення відповідачем рахунку;

- платіж у розмірі 90 % від вартості партії товару - не пізніше 2-х банківських днів з моменту надання відповідачем пакувального листа виробника на партію товару, що оплачується.

02.02.2012 сторонами за позовом була складена та підписана специфікація (додаток № 1) до вищевказаного договору поставки згідно якої:

- товаром є прокат тонколистовий рулонний оцинкований, виробництва Tezcan (Туреччина);

- кількість - 600 метричних тон +0/-10%;

- загальна вартість 5.698.380,00 грн.;

- умови поставки: СРТ м. Дніпропетровськ, вул. Гаванская, 4;

- строк поставки: березень 2012.

06.02.3013 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 06.02.2013 № МП-0000157 на оплату прокату тонколистового рулонного оцинкованого на суму 5.698.380,00 грн.

07.02.2012 позивач сплатив відповідачу за метал грошові кошти в сумі 569838 грн. (що підтверджується випискою з рахунку позивача та визнано відповідачем по справі), що складає 10 % від загальної вартості товару, встановленої специфікацією від 02.02.2012 № 1.

За доводами позивача 06.04.2012 відповідач електронною поштою направив йому пакувальний лист від 06.04.2012 (його копія залучена до матеріалів справи).

За доводами відповідача він 14.03.2012 направив позивачу пакувальний лист від 12.03.2012 (його копія залучена до матеріалів справи).

Точну дату направлення пакувального листа суду встановити не виявилося можливим в зв'язку з відсутністю у сторін належних доказів своїх доводів (за доводами обох сторін пакувальний лист надсилався електронною поштою).

15.03.2012 (на наступний день після одержання пакувального листа від 12.03.2012) позивач сплатив відповідачу за метал грошові кошти в сумі 4.195.475,20 грн. (що підтверджується випискою з рахунку позивача та визнано відповідачем по справі).

Всього позивач сплатив відповідачу за метал грошові кошти в сумі 4.765.313,20 грн. (569.838,00 + 4.195.475,20)

Відповідач зобов'язався поставити позивачу метал в березні 2012 р., тобто в строк до 31.03.2012.

Станом на 01.04.2012 відповідач метал позивачу не поставив.

Листом від 03.04.2012 № 149 позивач вимагав від відповідача поставки металу або повернення передоплати.

Листом від 04.04.2012 відповідач повідомив позивача про те, що затримка поставки металу пов'язана з проблемами виробництва однієї з позицій (прокат товщини 0,3 зайняв більше часу ніж очікувалось та інш.). Відповідач також зазначав, що він не знімає з себе відповідальності за несвоєчасне виконання замовлення, вибачався за затримку та обіцяв вирішити ситуацію в стислі строки.

27.04.2012 відповідач поставив позивачу метал на суму 2632079,66 грн. (видаткова накладна від 27.04.2012 № МП-0000662).

28.04.2012 відповідач поставив позивачу метал на суму 1751708,59 грн. (видаткова накладна від 28.04.2012 № МП-0000726).

Листом від 03.05.2012 № 202 позивач вимагав від відповідача поставки металу на решту сплаченої ним суми.

07.05.2012 відповідач поставив позивачу метал на суму 347367,94 грн. (видаткова накладна від 07.05.2012 № МП-0000762);

Листом від 14.05.2012 № 279 відповідач повідомив позивача про те, що загальна сума відвантаження склала 4.731.156,19 грн. за накладними від 27.04.2012 № МП-0000662, від 28.04.2012 № МП-0000726, від 07.05.2012 № МП-0000762.

Цим же листом відповідач вказав, що не знімає з себе відповідальності за несвоєчасне виконання замовлення, вибачається за затримку та обіцяв повернути грошові кошти не забезпечені поставкою товару (позивачем всього було сплачено відповідачу за товар грошові кошти в сумі 4.765.313,20 грн., а відповідачем поставлено товар на суму 4.731.156,19; різниця склала 34157,01 грн.).

16.06.2013 відповідач повернув позивачу грошові кошти в сумі 34157,01 грн. - різницю між сплаченою позивачем сумою та сумою на яку відповідач поставив позивачу метал (4.765.313,20 мінус 4.731.156,19).

Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач порушив строки поставки товару, встановлені у договорі поставки (слід було поставити товар у березні 2012 р., однак, товар був поставлений протягом квітня-травня 2012 р.).

Пунктом 10.6. договору поставки встановлено, що за прострочення поставки товару за виною продавця, останній зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 125441,64 грн. за прострочення поставки товару згідно договору поставки від 02.02.2012 № Р-192.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 30.04.2013 № 303 проти позову заперечує посилаючись на те, що він переніс поставку товару на більш пізніший строк (ніж було встановлено договором) в зв'язку з затримкою оплати товару позивачем, тобто його (відповідача) прострочення було викликано простроченням позивача.

Відповідач зазначив, що в зв'язку з неповною передоплатою позивачем товару він (відповідач) не мав можливості здійснити оплату товару виробнику, який поставляв його за умови 100 % передоплати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

У порушення умов договору відповідач не поставив позивачу у встановлений договором строк товар.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що він переніс поставку товару на більш пізніший строк (ніж було встановлено договором) в зв'язку з затримкою оплати товару позивачем; що в зв'язку з неповною передоплатою позивачем товару він (відповідач) не мав можливості здійснити оплату товару виробнику, який поставляв його за умови 100 % передоплати) не приймаються судом до уваги, так як ці доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема листами самого відповідача від 04.04.2012 та від 14.05.2012 № 279, якими відповідач визнавав свою провину за невиконання умов договору щодо своєчасної поставки товару (завірені копії цих листів залучені до матеріалів справи).

Крім того, згідно п. 1.3. договору поставки відповідач гарантував, що товар (який він продавав) належить йому на праві власності і не знаходиться під забороною відчуження арештом та інше.

Тому, доводи відповідача, що він повинен був спочатку купити товар (за умови передоплати), а потім вже поставити його позивачу, спростовуються вищевказаними умовами договору поставки.

Ці доводи відповідача також спростовуються самим фактом поставки відповідачем товару позивачу. Відповідач все одне поставив товар позивачу без доплати.

Доводи позивача про своєчасність виконання своїх зобов'язань за договором поставки та про порушення відповідачем строків постачання товару підтверджуються вищевказаними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10.6. договору поставки за прострочення поставки товару останній зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача пеня за 33 дні прострочення складає 125441,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 2508,83 грн. та на послуги адвоката в сумі 4000 грн. (копія договору про надання адвокатських послуг від 15.03.2013 № 15/03 з адвокатом Кузнєцовим Д.О., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Кузнєцова Д.О. та оригінал банківської квитанції про сплату позивачем адвокату Кузнєцову Д.О. правових послуг в сумі 4000 грн. залучені до матеріалів справи) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери», м. Алчевськ, вул. Московська, 4-а, ідентифікаційний код 35653261, на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад», м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 5-а, ідентифікаційний код 23934596, пеню в сумі 125441,64 грн., витрати на судовий збір в сумі 2508,83 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 4000 грн., наказ видати.

10 червня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17 червня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко