Рішення № 31920509, 14.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.13р. Справа № 904/2819/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", 50079, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 163327,20 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Портний М.І. - представник за довіреністю № 31 від 01.01.2013 року

Від відповідача Зеркін А.С. - представник за довіреністю № 12/81 від 02.01.2013 року

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 163327,20 грн. та судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно залізничних накладних порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс", ТОВ "Укр ТОК" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача - відповідача, але на шляху прямування, відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами зазначені вагони були затримані, про що було видано накази № 402 від 02.10.2012 року, № 405 від 30.09.2012 року, № 416 від 01.10.2012 року, № 469 від 08.10.2012 року, № 470 від 08.10.2012 року через зайнятість колій на станції призначення Терни у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем на свою під'їзну колію, про що також складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 40 від 29.09.2012 року, № 13 від 30.09.2012 року, № 21 від 01.10.2012 року, № 25 від 08.10.2012 року, № 42 від 08.10.2012 року та акти загальної форми ГУ-23 № 89 від 29.09.2012 року, № 13 від 30.09.2012 року, № 21 від 01.10.2012 року, № 25 від 08.10.2012 року, № 42 від 08.10.2012 року та станцією призначення Терни вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву за № 233/81 від 29.05.2013 року) посилаючись на те, що:

- позивачем не надано доказів зайнятості колій на ст. Терни та не доведено факт зайнятості колії на ст. Терни з вини відповідача, тобто відповідач був готовий прийняти на свою під'їзну колію спірні вагони затриманні згідно наказу № 406 від 30.09.2012 року;

- акти загальної форми додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доводять вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони;

- відповідач сплачує залізниці плату за користування вагонами за час їх затримки на станції призначення або на підходах до неї після доведення факту такої затримки з причин, що залежать від відповідача та з його вини.

Ухвалою суду від 31.05.2013 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору у справі № 904/2819/13 були продовжені терміном на 15 днів, а саме до 23.06.2013 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

21.09.2012 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", як залізницею, та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", як власником колії укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до п. 6 угоди вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ВАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивами власника колії.

Згідно з п. 7 договору вагони на під'їзну колію ПАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 осей і не менше 60 осей. Передача вагонів під навантаження з меншою кількістю осей дозволяється тільки за згодою власника колії.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановлено Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року за № 113 (п. 8 договору).

За приписами п. 15 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Даний договір укладено терміном на 5 років і з терміном дії його з моменту підписання сторонами, з 29.10.2012 року до 28.10.2017 року (п. 20 договору).

За накладними № 45329588, 35465707, 35494863, 42611053, 42611087, 42611061, 42611046, 42610980, 42610832, 42611632, 42611020, 42611079, 42610790, 42611095, 42610824, 35497973, 35495365, 3549685, 35495415, 35495480, 35494863, 42552117, 42552208, 42552216, 42552125, 42552141, 42552109, 42552257, 42552166, 42552273, 42552232, 42552315, 42552265, 42552331, 42552281, 42552158, 42552299, 42552224, 42552240, 42552356, 42556779, 42556753, 42556720, 42556712, 42556704, 42556696, 42556688, 42556670, 42556662, 42556563, 42556431, 42556456, 42556423, 42556415, 42556399, 42556373, 42556365 позивачем були прийняті порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс", ТОВ "УКР ТОК" для перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (т. 1 а. с. 72-130, т. 2 а. с. 59-64).

Як вбачається з матеріалів справи, на шляху прямування відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року за № 119 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458, вищевказані вагони були затримані згідно наказів Криворізької дирекції залізничних перевезень станцій Кривий Ріг - Західний від 29.09.2012 року за № 402 (38 вагонів), Красний Шахтар від 30.09.2012 року за № 405 (55 вагонів), Приворіт від 01.10.2012 року за № 416 (62 вагони), Савро від 08.10.2012 року за № 470 (47 вагонів), Жовті Води І від 08.10.2012 року за № 469 (50 вагонів) (т. 1 а. с. 68, 108, 114, т. 2 а. с. 1, 49) через неможливість приймання їх станцією призначення Терни Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з причини скупчення вагонів на станції Рядова Придніпровської залізниці, які прибули на станцію останнього і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на адресу відповідача.

За фактом неприйняття вищевказаних вагонів ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" згідно з нормами п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами на станції Кривий Ріг - Західний, Красний Шахтар, Приворіт, Савро, Жовті Води І складено акти загальної форми ф. ГУ-23 № 89 від 29.09.2012 року, № 13 від 30.09.2012 року, № 21 від 01.10.2012 року, № 42 від 08.10.2012 року, № 25 від 08.10.2012 року (т. 1 а. с. 71, 111, 116, т. 2 а. с. 3, 52), акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 40 від 29.09.2012 року, № 13 від 30.09.2012 року, № 21 від 01.10.2012 року, № 42 від 08.10.2012 року, 25 від 08.10.2012 року (т. 1 а. с. 70, 110, 116, т. 2 а. с. 4, 51), які з повідомленнями №№ 44, 46, 49, 60, 59 про затримку вагонів вручено представнику відповідача, що підтверджується підписом уповноваженого представника ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на примірнику повідомлення (т. 1 а. с. 69, 46, 49, т. 2 а. с. 2, 50).

В актах про затримку вагонів форми ГУ-23а вказано час затримки вагонів та час закінчення затримки вагонів, а саме:

№ 40 від 29.09.2012 року прибули поїздом № 2140 - 27.09.2012 року о 20 год. 40 хв., відправлені поїздом № 2140 - 10.10.2012 року о 21 год. 20 хв. (т. 1 а. с. 70);

№ 13 від 30.09.2012 року прибули поїздом № 2706 - 20.09.2012 року о 06 год. 48 хв., відправлені поїздом № 2706 - 07.10.2012 року о 13 год. 00 хв. (т. 1 а. с. 110);

№ 21 від 01.10.2012 року прибули поїздом № 2391 - 01.10.2012 року о 14 год. 05 хв., відправлені поїздом № 2391 - 07.10.2012 року о 18 год. 30 хв. (т. 1 а. с. 116);

№ 42 від 08.10.2012 року прибули поїздом № 1801 - 08.10.2012 року о 10 год. 00 хв., відправлені поїздом № 1801 - 08.10.2012 року о 21 год. 25 хв. (т. 2 а. с. 4);

№ 25 від 08.10.2012 року прибули поїздом № 1801 - 08.10.2012 року о 09 год. 10 хв., відправлені поїздом № 1801 - 12.10.2012 року о 09 год. 55 хв. (т. 2 а. с. 51).

Отже, позивачем дотримано визначений п. п. 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами порядок встановлення факту затримки вагонів з причин, що залежать від відповідача, його фіксації та повідомлення про це вантажовласника, що є підставою для проведення нарахування плати за користування вагонами.

Відповідно до відомостей плати за користування вагонами №№ 1019492, 11109290, 13109506, 12109489, 09109485, накопичувальної картки № 11109039 (т. 1 а. с. 53-62) за весь час затримки вагонів на підходах до ст. Терни за актами ф. ГУ-23а № 40 від 29.09.2012 року, № 13 від 30.09.2012 року, № 21 від 01.10.2012 року, № 42 від 08.10.2012 року, 25 від 08.10.2012 року (т. 1 а. с. 70, 110, 116, т. 2 а. с. 4, 51) та час незабирання вагонів з колій станції залізницею було нараховано плату та користування спірними вагонами. Відомості плати за користування вагонами підтверджено підписом працівника станції Терни як того чітко передбачає графа "Підпис працівника станції" форми ГУ-46 згідно додатку № 1 до п. 3 Правил.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ПАТ "Північний ГЗК" було підписано із запереченням: "ПАТ "Північний ГЗК" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію" (т. 1 а. с. 53-62).

Вказані заперечення спростовуються матеріалами справи.

Пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу.

Заперечення ПАТ "Північний ГЗК" у відомості плати за користування вагонами про готовність прийняти дані вагони на під'їзну колію не мають під собою підґрунтя, оскільки залізниця не мала можливості доставити дані вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на інших коліях вагонів, що своєчасно не вивозилися відповідачем на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в актах загальної форми ГУ-23 (т. 1 а. с. 71, 111, 116, т. 2 а. с. 3, 52).

Нормами п. п. 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року за № 113, передбачено наступне: у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії.

При цьому, статтями 46, 47, 119 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Статтею 42 Статуту залізниць України визначено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Згідно з вимогами статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами зберігання вантажів.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 цих Правил термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача.

Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту залізниць, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Статтею 125 Статуту залізниць України визначено, що після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.

Пунктом 2 зазначених вище Правил користування вагонами, визначено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності вносять плату.

Необхідно зауважити, що на момент видачі наказів №№ 402, 405, 416, 469, 470 по станції Терни із 8 колій станції була вільною лише колія № 2 для обгону локомотивів, а інші колії №№ 3, 4, 1, 5, 6, 7, 8 на момент видачі наказів були зайняті, з них дві - три колії з вини ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" через несвоєчасне забирання на під'їзну колію вагонів, що надійшли на його адресу. Крім того, акти загальної форми ГУ-23 підписані відповідальними представниками відповідача без заперечень.

Стосовно доводів відповідача про самостійне керування залізницею рухом власних вантажних вагонів, в якому ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не приймає участі, тож і причини затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення від нього не залежать, але на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за первинними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагону (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у п. 14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.

Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені накази надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу того чи іншого підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.

Окрім того, з пояснень позивача від 12.06.2013 року за № 264/337 відправлення поїзду затриманого на підходах до станції призначення пов'язане із виконанням цілого ряду технологічних операцій, а саме:

- потрібно зробити заявку в локомотивне депо на виділення додаткової локомотивної бригади, для забезпечення доставки вагонів понад добовий наряд зі станції затримки до станції призначення (приблизно 1 година);

- локомотивна бригада після отримання наряду повинна пройти інструктаж та перед рейсовий медичний огляд (45-60 хв.);

- прибувши на станцію затримки (60 - 120 хв.) локомотивна бригада повинна отримати зі станції комплект перевізних документів на затримані вагони (30 хв.) і виконати наступні операції:

а) підведення локомотива під поїзд ( 30-45 хв.),

б) приведення гальмової магістралі в робочий стан (30 хв.),

в) повне випробовування автогальм (45-60 хв.),

г) вивільнення складу потягу від гальмівних башмаків і дочекавшись вільності міжстанційних перегонів від транзитного руху потягів відправитись зі станції (60 - 120 хв.).

В середньому на організацію по відправленню одного поїзду витрачається від 5 до 7 годин. Витрати електроенергії складають: при використанні локомотивів серії ВЛ-8 від 150 до 250 кВт, при використанні локомотивів серії ВЛ-11 від 200 до 300кВт. При цьому виникають додаткові затрати електроенергії для підготовки маршрутів руху (за допомогою електроприводів, стрілочних переводів): для прийому локомотива на станцію, виїзду локомотива для підготовки підводу під поїзд, підведення локомотива під поїзд, маршрутне відправлення поїзду. На підготовку одного маршруту витрати на електроенергію складають від 4,0 до 5,0 кВт, для відправлення поїзду і відкриття сигналів загалом витрачається від 16 до 20 кВт.

Зупинка і відправлення затриманого на підході до станції призначення поїзду пов'язані із перевищенням вищевказаних витрат на 50% від встановлених норм, що доводить нанесення вантажовласником шкоди, пов'язаної із додатковими фінансовими витратами залізниці.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що останній у даному випадку може бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі п. 16 Правил, яким визначені підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.

До того ж, на час видачі наказів № 416 від 01.10.2012 року та № 402 від 29.09.2012 року по колії станції очікувалось прибуття іншого потягу, який був ближче до станції призначення і також прямував до ПАТ "Північний ГЗК", тобто подача іншого поїзду була недоцільна з наступних причин: необхідно здійснювати заявку для виділення додаткової бригади, працівникам якої необхідно пройти медкомісію, необхідно знайти додатковий локомотив, отримати пакет документів та технічно підготуватись для подачі потягу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.03.2012 року у справі № 5016/308/2011(16/18), від 14.11.2012 року у справі № 2/35/2012/5003, № 35/27-10.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023, р/р 26006962481636 у відділенні ПАТ "Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк, МФО 334851) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 у ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964) 163 327 (сто шістдесят три тисячі триста двадцять сім) грн. 40 44 коп. - плати за користування вагонами, 3266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 60 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя С.П. Панна Повне рішення складено - 18.06.2013 року.