Рішення № 3192047, 11.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.09 р. Справа № 28/114

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство

“Донтехексперт”, м. Донецьк, ЄДРПОУ 30701650

до відповідача Акціонерного комерційного банку “Національний кредит”, м. Київ, в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” м. Донецьк, ЄДРПОУ 25967177

Про стягнення 187834 грн. 52 коп.

Представники:

від позивача: Затишний В.П. на підставі довіреності № 02/03 від 10.03.2009р.

від відповідача: Самойленко Т.В. на підставі довіреності № 99 від 25.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 25.02.2009 р.

оголошувалась перерва

до 11.03.2009 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Донтехексперт”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного комерційного банку “Національний кредит”, в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” м. Донецьк про стягнення 187834 грн. 52 коп., у тому числі: суму неперерахованих коштів згідно платіжного доручення № 254 від 30.10.2008р. в розмірі 186000 грн. 00 коп. та пеню в сумі 1834 грн. 52 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на копії: договору банківського рахунку № 1840 від 01.03.2008р., платіжне доручення № 254 від 30.10.2008р., виписки банку, претензію № 01/11 від 05.11.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2008р. було порушено провадження по справі №28/114 та призначено її розгляд на 10.12.2008р.

Відповідач проти позову заперечує, про що виклав у відзивах № 1472/03 від 09.12.2008р., № 7/03 від 09.01.2009р., № 17/03 від 30.02.2009р. У відзиві № 1472/03 від 09.12.2008р. відповідач просить суд надіслати справу за місцезнаходженням юридичної особи. У відзиві № 7/03 від 09.01.2009р. відповідач просив суд зупинити провадження по справі до закінчення дії мораторію. У відзиві № 17/03 від 30.02.2009р. відповідач зазначив, що зазначене платіжне доручення позивача обліковується на позабалансовому рахунку, невиконання платіжного доручення пояснюється відсутністю грошових коштів на коррахунку відповідача, грошові кошти, зазначені в платіжному дорученні відповідачу не належать, крім того Постановою Правління НБУ № 439 від 19.12.2008р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 18.06.2009 р., в зв’язку з чим відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.12.2008р., задоволено клопотання сторін про продовження розгляду справи на два місяці.

Від позивача 11.03.2009 р. надійшло клопотання про зміну позовних вимог в зв’язку зі зміною суми пені, в якої позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача шляхом примусового переказу коштів на р/р № 26006019110094 у відділенні № 1 Філії ВАТ „Укрексім-банк”, м.Донецьку, МФО 334817, місцезнаходження: 83017, м.Донецьк, б-р Шевченка, 31 суму в розмірі 186000 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 15287 грн. 50 коп. Тобто, збільшив розмір пені. Суд приймає до уваги зазначене клопотання та розглядає позовні вимоги, заявлені в клопотанні.

Перед початком розгляду справи по суті сторони були ознайомленні з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарсько процесуального Кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив.

01.03.2008р. відповідач, Акціонерний комерційний банк “Національний кредит”, м.Київ, в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” в м. Донецьк (банк) та позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Донтехексперт”, м.Донецьк (клієнт) уклали договір банківського рахунку № 1840 (договір), згідно якому банк відкриває поточні рахунки клієнту для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства, а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим договором (п. 1.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу платіжне доручення №254 від 30.10.2008р. для перерахування коштів в сумі 186000 грн. 00 коп. Відповідач прийняв до виконання вказані платіжні доручення позивача, що підтверджене штампом відповідача та підписом представника відповідача. Відповідно до повідомлення відповідача про невиконання розрахункового документа від 30.10.2008р. платіжне доручення № 254 від 30.10.2008р. на суму 186000грн.00коп. банком не виконано, у зв’язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку. В матеріалах справи наявна довідка відповідача, про те, що банк враховує на позабалансовому обліку 9804 платіжне доручення № 254 від 30.10.2008р. В матеріалах справи наявні виписки з рахунку відповідача станом на 30.10.2008р. та 31.10.2008р., в яких зазначено, що сума в розмірі 186000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню №254 від 30.10.2008р. з поточного рахунку позивача не списувалась.

Оскільки платіжне доручення № 254 від 30.10.2008р. на суму 186000грн.00коп. виконане не було, позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача на користь позивача шляхом примусового переказу коштів на р/р№26006019110094 у відділенні № 1 Філії ВАТ „Укрексім-банк”, м.Донецьку, МФО 334817, місцезнаходження: 83017, м.Донецьк, б-р Шевченка, 31 суму в розмірі 186000 грн. 00 коп. та пені в розмірі 15287 грн. 50 коп.

Вказаний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України також встановлює, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 2.6 договору банківського рахунку № 1840 від 01.03.2008р. сторони передбачили, що банк виконує операції по рахунках на підставі розрахункових документів, які надаються до банку безпосередньо або за документами, що передаються клієнтом по електронним каналам зв’язку відповідно до умов окремого договору. Розрахункові документи подаються до банку особисто розпорядниками рахунків або особою уповноваженою керівником одержувати у банку виписки та готівку. Відповідно до пункту 2.7 договору банк виконує операції по рахунках в національній валюті України та в іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку, і наявності достатніх коштів на рахунках. На сплачені по рахунках розрахункові документи банк надає клієнту копію документа засвідчену штампом банка, підписом відповідального працівника банку з проставленням дати списання коштів з рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватися банком.

Відповідно до п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

В судових засіданнях встановлено, що платіжне доручення № 254 від 30.10.2008р. на суму 186000грн.00коп. було прийнято банком, про що свідчить штамп банку про одержання платіжного документу, однак платіж не був здійснений в зв’язку з відсутністю коштів на коррахунку банку, розрахунковий документ платника банк узяв на облікування за відповідним позабалансовим рахунком. Грошові кошти в сумі 186000грн.00коп. з поточного рахунку позивача не списувались.

При укладенні договору банківського рахунку банк взяв зобов’язання здійснювати розрахункові операції з грошовими коштами клієнта, які знаходяться на його рахунку. Тобто, банк зобов’язався виконувати доручення клієнта про виконання платежів та отримання коштів, належних клієнтові. У таких відносинах банк визнається повіреним клієнта, який надає послуги по виконанню платіжного доручення.

Згідно з приписами п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Таким чином, позивач має право на пред’явлення вимог про зобов’язання виконати платіжні доручення, а не про стягнення з банку коштів. Право власності клієнта на вказані кошти не змінюється, не оспорюється, тому підстави для їх стягнення з банку відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача шляхом примусового переказу коштів на р/р №26006019110094 у відділенні № 1 Філії ВАТ „Укрексім-банк”, м.Донецьку, МФО 334817, місцезнаходження: 83017, м.Донецьк, б-р Шевченка, 31 суму в розмірі 186000 грн. 00 коп.

Позивач нарахував пеню в розмірі 15287 грн.50 коп. станом на 11.03.2009р. за 125 днів.

Статтею 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлена відповідальність банків при здійсненні переказу. Так, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ та строків завершення переказу, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Відповідно до п. 5.2. договору № 1840 від 01.03.2008р. банківського рахунку у випадку несвоєчасного списання з вини банку коштів з рахунків, а також несвоєчасного зарахування сум, що належать власнику рахунків, банк сплачує клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не зарахованої/списаної суми за кожен день прострочення.

Проте в процесі розгляду справи встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008р. була призначена тимчасова адміністрація в Акціонерному комерційному банку “Національний кредит” та введений мораторій на задоволення кредиторських вимог. Вказана постанова прийнята відповідно до статей 73, 75, 76, 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Стаття 85 вказаного Закону передбачає право Національного банку України на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, тому з метою створення сприятливих умов відновлення фінансового стану Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” мораторій був введений з 19.12.2008р. по 18.06.2009р.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Стаття 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачає, що у разі оголошення мораторію банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань. За змістом статті цієї норми на зобов’язання, що виникли як до введення мораторію так і після введення мораторію пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за невиконання банком зобов’язань щодо виконання платіжних доручень клієнта за договором банківського рахунка в період дії мораторію не підлягають стягненню.

Після закінчення мораторію, що передбачено частиною 5 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

На підставі викладеного суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 15287 грн. 50 коп.

У відзиві № 1472/03 від 09.12.2008р. відповідач просить суд надіслати справу за місцезнаходженням юридичної особи. Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Оскільки, спірні відносини виникли між позивачем та відповідачем в особі структурного підрозділу, який знаходиться в м. Донецьку, суд вважає правомірним, звернення позивача до господарського суду Донецької області. Таким чином, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

У відзиві № 7/03 від 09.01.2009р. відповідач просив суд зупинити провадження по справі до закінчення дії мораторію. Однак, дане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки вказані відповідачем обставини не є підставою зупинення провадження по даній справі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарсько процесуального кодексу України, відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 22, 33, 34, 43, 49, 77 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Донтехексперт”, м. Донецьк про стягнення з відповідача на користь позивача шляхом примусового переказу коштів на р/р № 26006019110094 у відділенні № 1 Філії ВАТ „Укрексім-банк”, м.Донецьку, МФО 334817, місцезнаходження: 83017, м.Донецьк, б-р Шевченка, 31 суму в розмірі 186000 грн. 00 коп. та пені в розмірі 15287 грн. 50 коп. відмовити.

За згодою сторін оголошено в судовому засіданні 11.03.2009р. вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.03.2009р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Курило Г.Є.