Постанова № 31919908, 11.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 року Справа № 812/4575/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби

до комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго», в якому позивач, з урахуванням заяви (уточнення) від 29 травня 2013 року № 2958/100 (арк. справи 46-50), просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби з 09 липня 2007 року. Комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» є юридичною особою, майно підприємства є комунальною власністю Ровеньківської міської ради.

За комунальним підприємством «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» станом на 17 квітня 2013 року рахується податкова заборгованість у розмірі 879891,48 грн. Крім того, зазначив позивач, постановами Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/6459/2012 та від 13 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9364/2012 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби задоволено в повному обсязі, з комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» стягнуто суму податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства у розмірі 321212,00 грн. та 322747,00 грн. відповідно з розрахункових рахунків, проте до цього часу податковий борг відповідачем повністю не сплачений.

У зв'язку з недостатністю коштів для виплати заробітної плати та сплати податків підприємство постійно звертається до позивача з листами щодо використання коштів для виплати заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час (листи від 14 січня 2013 року № 31, від 21 січня 2013 року № 54, від 28 січня 2013 року № 85, від 22 лютого 2013 року № 141, від 22 березня 2013 року № 225).

Рішенням Ровеньківської міської ради від 26 жовтня 2012 року № 6/37-1399 надано дозвіл на реалізацію об'єктів, які не використовуються у виробничій діяльності комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» та описані в податкову заставу актом опису від 06 серпня 2012 року № 17, а саме: будівля бойлерної для мазуту залишковою вартістю 3500,00 грн. та нафтовловлювач залишковою вартістю 7200,00 грн., як джерела погашення податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, позивача просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, яке описано актом опису від 06 серпня 2012 року № 17.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 54, довідковий лист). У позовній заяві позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (арк. справи 43, 45, 52, 53). 07 червня 2013 року та 10 червня 2013 року за вхідним реєстраційним номером 19203 та 19423 відповідно від відповідача надійшла заява від 07 червня 2013 року № 435, згідно якої комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» просить розглянути справу без участі його представника та зазначає, що з позовними вимогами згодне у повному обсязі (арк. справи 55, 56).

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 09 липня 2007 року № 129 (арк. справи 21).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01 січня 2011 року регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» є платником податку на прибуток підприємства.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» подало до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 25 січня 2013 року за № 9086041287, в якій визначило податок на прибуток підприємства, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду, у розмірі 151957,00 грн. (арк. справи 37-38).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, визначену у податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 151957,00 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Продаж майна платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) Державною податковою інспекцією у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби посадовим особам комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» було вручено першу податкову вимогу від 04 березня 2010 року № 1/40 та другу податкову вимогу від 13 квітня 2010 року № 2/57 (арк. справи 25, 26).

Оскільки перша податкова вимога від 04 березня 2010 року № 1/40 та друга податкова вимога від 13 квітня 2010 року № 2/57 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзац 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності із пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

З урахуванням положень статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.6 статті 89 Податкового кодексу України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733.

Відповідно до вимог статті 89 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733, Державною податковою інспекцією у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби прийнято рішення від 21 березня 2011 року № 10 про опис майна комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» у податкову заставу та складено акт опису майна від 06 серпня 2012 року № 17 (вих. від 06 серпня 2012 року № 3014/190) (арк. справи 30).

06 серпня 2012 року за реєстраційним номером 9623482 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровано додавання об'єкта, а саме: податкова застава активів комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» згідно з актом опису від 06 серпня 2012 року № 17 (вих. від 06 серпня 2012 року № 3014/190) на загальну суму 10978,95 грн. (арк. справи 28, 30), у тому числі будівля бойлерної для мазуту залишковою вартістю 3500,00 грн. та нафтоуловлювач залишковою вартістю 7200,00 грн.

Виконати постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/6459/2012 та від 13 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9364/2012 якими з комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» стягнуто суми податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства у розмірі 321212,00 грн. та 322747,00 грн. відповідно, з розрахункових рахунків не є можливим, оскільки комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» постійно звертається до позивача з листами щодо використання коштів для виплати заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час (листи від 14 січня 2013 року № 31, від 21 січня 2013 року № 54, від 28 січня 2013 року № 85, від 22 лютого 2013 року № 141, від 22 березня 2013 року № 225) у зв'язку з недостатністю коштів для виплати заробітної плати та сплати податків (арк. справи 31, 32, 33, 34, 35).

Рішенням Ровеньківської міської ради від 26 жовтня 2012 року № 6/37-1399 надано дозвіл на реалізацію об'єктів, які не використовуються у виробничій діяльності комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго», як джерела погашення податкового боргу, а саме: будівля бойлерної для мазуту та нафтоуловлювач (арк. справи 29).

Внаслідок того, що комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 151957,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства, за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 червня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задовольнити повністю.

Надати Державній податковій інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби дозвіл на погашення податкового боргу комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 35100378, місцезнаходження: 94700, Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський) з податку на прибуток підприємства у розмірі 151957,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім гривень нуль копійок), за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі згідно акта опису майна від 06 серпня 2012 року № 17 (вих. від 06 серпня 2012 року № 3014/190): будівлі бойлерної для мазуту залишковою вартістю 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень нуль копійок) та нафтоуловлювача залишковою вартістю 7200,00 грн. (сім тисяч двісті гривень нуль копійок) (зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 06 серпня 2012 року за реєстраційним номером 9623482).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17 червня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська