Постанова № 31919156, 12.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року № 813/3331/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Журомської М.В.,

секретар судового засідання Козак Н.Є.,

за участю представника позивача Вершиніна А.Г., представника відповідача

Писарева О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень від 11 квітня 2013 року № 35 та № 36. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Львівською митницею проведено невиїзну документальну перевірку на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів платником податків ТзОВ «Енергоконтракт-центр» за ВМД 209120000/2011/042737 від 01.11.2011 року, про що складено Акт № 13/13/209000000/35286829 від 26 березня 2013 року. Даний акт складено на підставі інформації , яку отримано від митних органів Китайської Народної Республіки як відповідь на запит, проект здійснення якого ініційовано Львівською митницею «з метою перевірки законності ввезення» товару відповідно до Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом ДМСУ 06.07.2005 року №639 (далі Порядок). Проте такої підстави вищезазначений Порядок не містить. Також позивач вказує на те, що номер контракту, який зазначений у акті перевірки та відповіді від митних органів Китайської Народної Республіки, не співпадає з номером контракту, на підставі якого Товариством у листопаді 2011 року здійснювалося ввезення товарів, а інших даних, які б підтверджували висновки Львівської митниці викладені в акті перевірки, відповідь з Китайської Народної Республіки та долучені до неї документи не містять. Тому висновки контролюючого органу не відповідають обставинам справи , суперечать діючому законодавству, а повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. На адресу суду подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що резервний метод визначення митної вартості товару, що ввозився, застосовано саме митним органом , тому декларант не може нести відповідальність за несвоєчасність, недостовірність та неповноту нарахування суми податкового зобов'язання. Отже митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. Проте такі обставини при перевірці встановлені не були. Також зазначено, що висновки митного органу базуються на даних щодо ввезення іншого товару, за іншим кодом УКТ ЗЕД, від іншого продавця та за іншим договором, тому інформація, наведена у відповіді з Китайської Народної Республіки взагалі не стосується ТзОВ «Енергоконтракт-центр», та не є документально підтвердженою.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що пунктом 1 Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування передбачено випадки його застосування при потребі здійснення запитів до митних служб іноземних держав, а саме забезпечення дотримання вимог митного законодавства України, що є ідентичним за змістом «з метою перевірки законності ввезення». Вказав, що за даними відповіді Митної адміністрації Китайської Народної Республіки на запитувану інформацію Львівською митницею встановлено , що декларування митної вартості ввезених товарів ТзОВ «Енергоконтракт-Центр» у листопаді 2011 року не базувалось на об'єктивних даних і призвело до невірного визначення митної вартості товару. Зазначив, що відбулось заниження суми податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита та заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, тому оскаржувані повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим, просив у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що між EVEREST TRAIDING Co.Ltd East Zhong Shan road 112, Haishu, Ningbo Китай (продавець) та ТзОВ «Енергоконтракт-Центр» 79035 м.Львів вул. Зелена, 204 (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 22.03.2009 року № 1-2009 (додаток № 42 від 25.06.2011 року). На виконання умов вказаного контракту на митну територію України було ввезено товар «Ковпачки поліетиленові з пластиковим дозатором, виготовленим із поліетилену, з написом «МЕРНАЯ»…», які при ввезенні задекларовано за кодом 3923501000 згідно УКТ ЗЕД та розмитнено за ВМД № 209120000/2011/042723 від 01.11.2011 року.

Як встановлено судом, згідно вказаної ВМД ввозився товар «Ковпачки поліетиленові з пластиковим дозатором, виготовленим із поліетилену, з написом «МЕРНАЯ»(нанесеним холоднокатаним способом за допомогою плівки з нанесеним надруком) сріблястого кольору, діаметром 33,4 мм, висота 59 мм 969 774 шт.; використовуються для закорковування пляшок (горілчана промисловість), виробник «Ningbo Cheerpin Import&Export Co». Країна виробництва Китай. Місць 970, картонні коробки з маркуванням виробника із зазначенням назви товару в контейнері» за кодом 3923501000 згідно УКТ ЗЕД, якому відповідала повна ставка ввізного мита 6,5%, митна вартість - 284,127,98 грн. (за резервним методом) зі сплатою митних платежів на загальну суму 78 987,58 грн., в т.ч ввізне мито - 18 468,32 грн., податок на додану вартість - 60 519,26 грн.

Як встановлено з наявних у матеріалах справи копій ВМД № 209120000/2011/042723 від 01.11.2011 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, при розмитненні товару митницею було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Львівською митницею відповідно до вимог статті 351 Митного кодексу України та пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів платником податків ТзОВ «Енергоконтракт-центр» за ВМД 209120000/2011/042737 від 01.11.2011 року, про що складено Акт № 13/13/209000000/35286829 від 26 березня 2013 року.

Як встановлено з вказаного акту, з метою перевірки законності ввезення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України вказаного товару, Львівською митницею ініційовано проект запиту до митних органів Китайської Народної Республіки щодо перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів.

Як зазначає Львівська митниця, згідно отриманої інформації (лист ДМСУ від 26.12.2012 року № 15/1-15.2-3/2422) від митних органів Китайської Народної Республіки листом від 10.07.2012 року № 2012/UA/001, відправником «Ningbo Cheerpin Import&Export Co» згідно коносамента ZBSF301614A відправлено товар Plastik Caps (Пластикові ковпачки), вагою брутто 17 460 кг, вартістю 69 824,00 дол. США, у вказаній інформації не зазначено одержувача (покупця) товару, проте вказано номер контракту 11DC-SZ007UA згідно якого здійснюється поставка товару.

При перевірці робочою групою встановлено відмінності у сумі вартості товару, що була заявлена у ВМД 209120000/2011/042737 від 01.11.2011 року (31 129,75 дол. США) та в надісланій інформації (69 824,00 дол. США), тому належна митна вартість яка підлягала декларуванню - 556 986,05 грн.

Враховуючи викладене, Львівською митницею встановлено порушення Товариством статей 81, 264, 267 Митного кодексу України (в редакції чинній на день здійснення митного оформлення) внаслідок надання при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару документів, які містять неправдиві дані, що призвело до невірного визначення митної вартості товару, та, як наслідок, порушення вимог статті 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф», пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних висновків Львівською митницею винесено: повідомлення-рішення № 35 від 11 квітня 2013 року яким Товариству визначено зобов'язання за платежем ввізне мито в сумі 22 169,71 грн. (за основним платежем - 17 735,77 грн. та штрафними санкціями - 4 433,94 грн.) та повідомлення-рішення № 36 від 11 квітня 2013 року яким визначено зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 72 648,46 грн. (за основним платежем - 58 118,77 грн. та штрафними санкціями - 14 529,69 грн.).

Проте, суд не погоджується з висновками відповідача про заниження грошового зобов'язання ТзОВ «Енергоконтракт-центр» виходячи з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України визначаються Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент митного оформлення товарів) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 78 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент митного оформлення товарів) митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Враховуючи викладені вище положення, з моменту проведення всіх митних процедур митне оформлення є завершеним, наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно зі статтею 264 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент митного оформлення товарів) заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положень статті 273 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент митного оформлення товарів) у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Якщо ця стаття застосовується митним органом на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Резервний метод визначення митної вартості може застосовуватися безпосередньо митним органом, який у такому випадку визначає митну вартість товару та обов'язкові платежі, а декларант не може нести відповідальності за несвоєчасність, недостовірність та неповноту нарахування суми податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 345 Митного кодексу України (чинної на момент проведення перевірки) митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини 2 статті 351 Митного кодексу України (чинної на момент проведення перевірки) документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з пунктом 54.4. статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме з листа ДМСУ від 26.12.2012 року № 15/1-15.2-3/2422( аркуш справи 62) Держмитслужбою України отримано інформацію від митних органів Китайської Народної Республіки (лист від 10.07.2012 року № 2012/UA/001), про те що «відправником «Ningbo Cheerpin Import&Export Co» згідно коносамента ZBSF301614A відправлено товар Plastik Caps (Пластикові ковпачки), вагою брутто 17 460 кг, вартістю 69 824,00 дол. США, відповідно до контракту 11DC-SZ007UA згідно якого здійснюється поставка товару».

Як повідомив в судовому засіданні представник відповідача, в отриманій інформації хоч і не зазначено одержувача (покупця) товару, проте ідентифікацію товару було проведено за вагою брутто, нетто, кількістю місць та номером коносаменту. На думку відповідача встановлено, що дані отримані від митних органів Китайської Народної Республіки є ідентичними з документами, поданими Товариством до митного оформлення.

Враховуючи викладене, митний орган прийшов до висновку про порушення Товариством вимог чинного законодавства лише на підставі інформації, без її документального підтвердження, та такої що не стосується конкретно позивача. Проте норми Митного кодексу України та Податкового кодексу України чітко вимагають підтвердження такої інформації документально.

Таким чином, відповідачем не доведено заниження позивачем суми податкового зобов'язання. Висновки перевірки ґрунтуються на припущенні та здійснені лише за даними інформаційного листа, який не підтверджує, що така інформація стосується позивача, а тому такі висновки не можуть вважатися достовірними.

Тому суд приходить до переконання, що висновки відповідача про те, що митна вартість товару «Ковпачки поліетиленові з пластиковим дозатором, виготовленим із поліетилену, з написом «МЕРНАЯ»…» становить саме (69 824,00 дол. США), а не (31 129,75 дол. США) ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються належними доказами.

Також суд зазначає, що як слідує з матеріалів справи, під час митного оформлення товару проводились консультації працівників митного органу та декларанта щодо правильності оформлення митних документів, передбачені вимогами Митного кодексу України. Після проведених відповідних процедур митна вартість товарів, ввезених позивачем, була визначена за шостим резервним методом, що підтверджується деклараціями митної вартості,

Враховуючи положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що пропуск товарів через митний кордон означає завершення митного оформлення і виконання митним органом митних процедур, у тому числі й сплату податків і зборів, що пов'язуються з імпортом товарів на митну територію України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що митним органом 01.11.2011 року були здійснені всі митні процедури, підтвердженням чого є відповідні штампи митного органу на поданих до митного оформлення документах, та товар був випущений у вільний обіг.

Суд аналізуючи положення статті 351 Митного кодексу України приходить до висновку, що вони свідчать про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Судом встановлено, що на час митного оформлення жодних сумнівів у правильності визначення позивачем коду товару у митного органу не виникало.

Відповідно до вимог статей 70, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та підтвердити їх належними доказами.

Відповідачем не було надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтовані підозри про порушення законодавства України позивачем під час митного оформлення ввезеного ним товару в 2011 році, а лист отриманий від митних органів Китайської народної Республіки носить лише інформаційний характер.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань .

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржувані повідомлення-рішення Львівської митниці, суд приходить до переконання що такі прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та передбачених частиною 3 статті 2 КАС України принципів.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр» 948,18 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення винесені Львівською митницею 11 квітня 2013 року № 35 та № 36.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр» 948,18 грн. (дев'ятсот сорок вісім гривень 18 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2013 року.

Суддя Журомська М.В.