Рішення № 31918249, 19.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.13 Справа № 904/2642/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська област

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ-ДНІПРО", м. Дніпропетровськ

про стягнення 353 917,70 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Оніщук К.Ю., довіреність б/н від 15.04.2013, Решетнік Ю.М., довіреність б/н від 27.02.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ-ДНІПРО» (надалі - Відповідач) про стягнення 351 348,30 грн. за договором купівлі-продажу №б/н від 21.12.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2013 порушено провадження у справі №904/2642/13, позовну заяву прийнято до розгляду.

30.04.2013 Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 365 668,89 грн. в зв'язку з перерахунком розміру інфляційних втрат та 3% річних (збільшення період нарахування) та частковою зміною предмету та підстав позову, а саме - нарахування процентів в сумі 11 751,19 грн. за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Змінити предмет або підставу позову позивач має право лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Господарський суд Дніпропетровської області розпочав розглядати справу №904/2642/13 по суті 18.04.2013, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.04.2013.

За таких обставин, заява Позивача про збільшення розміру позовних вимог до 365 668,89 грн. приймається до розгляду частково, а саме в частині стягнення 321 287,23 грн. основного боргу, 10 923,77 грн. інфляційних втрат та 21 706,70 грн. 3% річних. В частині стягнення 11 751,19 грн. процентів за користування грошовими коштами заява до розгляду судом не приймається, оскільки в даному випадку має місце зміна предмету та підстави позову після того, як суд розпочав розглядати справу по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2013 строк розгляду справи був продовжений до 18.06.2013 на підставі заяви Позивача, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях 18.04.2013, 30.04.2013, 13.05.2013, 06.06.2013 розгляд справи був відкладений відповідно на 30.04.2013, 13.05.2013, 06.06.2013, 17.06.2013 згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору купівлі-продажу №б/н від 21.12.2010, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Агростильтплюс» та Відповідачем, в частині повернення попередньої оплати в сумі 321 287,23 грн., сплати 3% річних у розмірі 19 409,27 грн. та втрат від інфляції в розмірі 19 651,80 грн., право на стягнення яких передано Позивачу відповідно до Договору №29/01-2 про відступлення права вимоги від 29.01.2013. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір купівлі-продажу №б/н від 21.12.2010, договір №29/01-2 про відступлення права вимоги від 29.01.2013, лист вих. №29-01/001 від 29.01.2013, платіжні доручення №53 від 08.02.2013, №56 від 11.02.2013, №63 від 14.02.2013, №100 від 28.03.2013, банківські виписки, видаткові накладні №РН-211201 від 21.12.2010, №РН-221201 від 22.12.2010, №РН-231201 від 23.12.2010, №РН-241201 від 24.12.2010, №РН-251201 від 25.12.2010, №РН-281201 від 28.12.2010, №РН-291202 від 29.12.2010, №РН-040101 від 04.01.2011, листи вих. №2601-01 від 26.01.2011, вих. №б/н від 26.01.2011.

Крім того, 17.01.2013 Позивачем були долучені письмові пояснення по справі.

Позивач керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, заборгованість в сумі 321 287,23 грн., інфляційні втрати в сумі 10 923,77 грн., три відсотки річних в сумі 21 706,70 грн.

Відповідач у призначені на 21.06.2012 та 26.07.2012 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною Позивачем в позовній заяві, та підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.05.2013, а саме: 49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 227.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Агростильплюс» (Покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ-ДНІПРО» (Продавець, Відповідач) уклали договір купівлі-продажу №б/н (надалі - Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар згідно Специфікацій, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.4.2. Договору, умови оплати товару - попередня оплата.

На виконання умов Договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Агростильплюс» в період з 21.12.2010 по 28.12.2010 було перераховано Відповідачу 1 490 001,60 грн. за поставку насіння соняшника, що підтверджується банківськими виписками.

В той же час Відповідач здійснив поставку насіння на загальну суму 1 168 714,37 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-211201 від 21.12.2010, №РН-221201 від 22.12.2010, №РН-231201 від 23.12.2010, №РН-241201 від 24.12.2010, №РН-251201 від 25.12.2010, №РН-281201 від 28.12.2010, №РН-291202 від 29.12.2010, №РН-040101 від 04.01.2011.

Відповідно різниця між сумою перерахованих грошових коштів (1 490 001,60 грн.) та сумою отриманого товару (1 168 714,37 грн.) становить 321 287,23 грн.

Як вбачається з листа Відповідача вих. №2601-01 від 26.01.2011, останній повідомив ТОВ «Агростильплюс» про неможливість довиконати свої зобов'язання по поставці насіння соняшникового та запропонував надати лист для повернення грошей.

Згідно з ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Агростильплюс» про повернення попередньої оплати в сумі 321 287,23 грн. датована 27.01.2011. В той же час доказів направлення її Відповідачу та/або отримання останнім суду не надано.

29.01.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Агростильплюс» (Первісний кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ» (Новий Кредитор, Позивач) уклали договір №29/01-2 про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення права вимоги), відповідно до п.1 якого в поряду та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору прав вимоги виконання зобов'язання, названого у п.2 цього Договору, а Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредитору 351 348,30 грн.

Відповідно до п.2 Договору про відступлення права вимоги, Новий кредитор набуває права кредитора у наступному зобов'язанні: зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ-ДНІПРО» повернути Первісному кредитору кошти, що були одержані у якості передоплати і після відмови від виконання поставки товару утримуються без правової підстави, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних на підставі ст.625 ЦК України.

Сума грошового зобов'язання станом на 26.01.2011 становила 321 287,23 грн. Сума з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних станом на 29.01.2013 становить 351 348,30 грн.

Після підписання цього Договору вимога та сплати цих коштів може бути заявлена Новим кредитором і не може бути заявлена Первісним кредитором.

Згідно з п.3 Договору про відступлення права вимоги, Новий кредитор зобов'язався сплатити Первісному кредитору вказану суму коштів у строк до 01.04.2013.

Позивач свої зобов'язання за Договором про відступлення права вимоги виконав в повному обсязі, перерахувавши Первісному кредитору грошові кошти в сумі 351 348,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №53 від 08.02.2013, №56 від 11.02.2013, №63 від 14.02.2013, №100 від 28.03.2013.

Листом вих. №29/01-001 від 29.01.2013 Первісний кредитор повідомив Відповідача про відступлення права вимоги у зобов'язанні щодо повернення 351 348,30 грн. попередньої оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором купівлі-продажу від 21.12.2010, товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ» (Позивачу).

Зазначений лист був отриманий Відповідачем 05.02.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5004800274021.

Проте Відповідач зобов'язання з повернення попередньої оплати після відмови від поставки оплаченого товару не виконав, що й стало причиною звернення Позивача до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 321 287,23 грн., інфляційні втрати в сумі 10 923,77 грн., три відсотки річних в сумі 21 706,70 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор відступив Позивач права вимоги виконання Відповідачем зобов'язання з повернення суми попередньої оплати - 321 287,23 грн. з урахуванням інфляційних втрат в сумі 10 651,80 грн. та 3% річних в сумі 10 651,80 грн.

До того, Позивач в позовній заяві збільшив суму інфляційних втрат до 10 923,77 грн., 3% річних - до 21 706,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон). Статтею 1 Закону передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Виходячи з вищевикладеного, зобов'язання Відповідача повернути суму попередньої оплати за недопоставлений у строк товар, не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо здійснення поставки товару. З огляду на це за порушення Відповідачем обов'язку з повернення попередньої оплати, для нього не можуть наставати негативні наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.12.2011 по справі №16/164(2010).

Відтак вимога про виконання Відповідачем зобов'язання з оплати інфляційних втрат в сумі 10 651,80 грн. та 3% річних в сумі 19 409,27 грн., що була передана Первісним кредитором Позивачу за Договором про відступлення права вимоги, є недійсною.

Відповідно є неправомірним й збільшення періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, здійснених Позивачем, в зв'язку з чим інфляційні втрати були збільшені до 10 923,77 грн., 3% річних - до 21 706,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 321 287,23 грн. (суми неповернутої попередньої оплати).

В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 10 923,77 грн. та 3% річних в сумі 21 706,70 грн. суд відмовляє в задоволені позовних вимоги.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ-ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 227, код ЄДРПОУ 33184634) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ» (50081, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, м-н 5-й Зарічний, 66-А, к.5, код ЄДРПОУ 38255835, р/р 26008053506353 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305750) 321 287,23 грн. (триста двадцять одна тисяча двісті вісімдесят сім гривень 23 копійки) попередньої оплати, 6 425,74 грн. (шість тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 74 копійки) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимоги відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.06.2013.

Суддя А.Є. Соловйова