Рішення № 31918248, 10.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2013р. Справа № 905/2062/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" м. Донецьк

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 16711,72 грн.

Представники сторін:

від позивача: Лаврова Т.О. - за довіреністю № 770 від 03.05.2012р.

від відповідача: Пересада І.В. - паспорт серії ВА № 007859

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" м. Донецьк стягнення заборгованості у розмірі 16711,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору б/н від 19.05.2010р. про передачу на обслуговування житлового фонду та договору №б/н від 01.06.2011р. про відшкодування витрат по диспетчерському контролю роботи ліфтів житлових будинків, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 16711,72 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

13.05.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву по справі № 905/2062/13, у якому відповідач просить позовні вимоги позивача задовольнити частково.

10.06.2013р. позивач через канцелярію господарського суду Донецької області надав пояснення №б/н від 07.06.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні просив позовні вимоги позивача задовольнити частково, посилаючись на доводи викладені у відзиві.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

19.05.2010р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" м. Донецьк (Сторона 1) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" м. Донецьк (Сторона 2), укладено договір про передачу на обслуговування житлового фонду

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом договору є передача «Стороною 1» «Стороні 2» функцій на утримання, обслуговування, експлуатацію та ремонт житлового будинку та прибудинкової території за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Річна, б. 24.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що «Сторона 2» зобов'язана здійснювати оплату, перераховуючи грошові кошти, витрат «Сторони 1» за: освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів, обслуговування ліфтів, відшкодуванню земельного податку _____р. до передачі житлового будинку на баланс «Стороні 2».

Згідно п. 2.2.11 Договору, «Сторона 2» зобов'язана на протязі трьох банківських днів здійснювати оплату за виставленим «Стороною 1» рахункам.

Відповідно до п. 5.1 Договору, договір діє з _____р. до передачі житлового будинку на баланс «Стороні 2» та вступає в силу з моменту його підписання.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється за письмовою угодою сторін.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №б/н від 19.05.2010р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №б/н від 19.05.2010р., позивач виставив відповідачу рахунки - фактури з відшкодування витрат з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. на суму 7551,67 грн. (а.с 20-35).

Відповідачем було частково оплачено заборгованість з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів у розмірі 6778,05 грн., у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 773,62 грн.

Але, 29.01.2013р. відповідачем було повністю оплачено заборгованість за даними рахунками - фактурами, що підтверджується квитанцією від 29.01.2013р. на суму 773,62 грн.

Тобто, на момент подання позовної заяви у відповідача була відсутня заборгованість з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів.

Тому, в частині позовних вимог щодо стягнення витрат з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів у розмірі 773,62 грн., суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю.

Також, на виконання умов договору №б/н від 19.05.2010р., позивач виставив відповідачу рахунки - фактури з обслуговування ліфтів на суму 55190,10 грн. (а.с. 35-45).

Відповідачем було частково оплачено заборгованість з обслуговування ліфтів у розмірі 42234,65 грн., у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 12955,45 грн.

Але, протягом 2011р. та 2012р. проводилась модернізація трьох ліфтів по вул. Річна, б. 24. Отже, ліфти у другому та третьому під'їзді не працювали з 01.05.2011р. по 27.05.2011р., а у першому під'їзді з 20.11.2011р. по 16.12.2011р. та з 06.06. 2012р. по 30.06.2012р.

Позивачем, у лютому 2013р., було зроблено перерахунок суми боргу з обслуговування ліфтів, з урахуванням модернізації.

Тому, з урахуванням перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10409,33 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з квітня 2011р. по березень 2013р., який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

В частині стягнення суми основного боргу з обслуговування ліфтів у розмірі 2546,12 грн., суд відмовляє.

Також, 01.06.2011р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" м. Донецьк (Виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" м. Донецьк (Замовник), укладено договір про відшкодування витрат по диспетчерському контролю роботи ліфтів житлових будинків.

Відповідно до п. 2 Договору, замовник зобов'язується відшкодовувати витрати по диспетчеризації шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок «Виконавця» до 10 числа поточного місяця самостійно, платіжним дорученням.

Згідно п. 3 Договору, сума відшкодування витрат по диспетчеризації визначається із розрахунку, складеного за фактичними витратами на ЖД та складає 146,75 грн. з урахуванням ПДВ в місяць на один ліфт, 3 ліфта х 146,75 = 440,25 грн. у т.ч. ПДВ 73,38 грн.

Пунктом 4 Договору передбачено, що при зміні витрат на утримання ДСК, у зв'язку із зміною цін та тарифів, здійснюється корегування сум відшкодування витрат по диспетчеризації житлового фонду.

На підставі "Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації", затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 09.11.2006р. №369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2006р. за №1344/13218, позивачем 24.01.2011р., 26.01.2012р. були затверджені розрахунки вартості по диспетчеризації 1 ліфта.

Згідно розрахунку від 26.01.2012р., який діє з 01.01.2012р., вартість по диспетчеризації 1 ліфта складає 220,97 грн.

Оскільки, відповідач продовжував оплачувати вартість по діспетчеризації 1 ліфта у розмірі 146,75 грн., тому за ним і виникла заборгованість.

Відповідно до п. 6 договору, даний договір укладений з 01.06.2011р. по 31.12.2011р. та продовжується на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення за місяць до закінчення строку.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №б/н від 01.06.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №б/н від 01.06.2011р., позивач виставив відповідачу рахунки - фактури з відшкодування витрат по диспетчеризації ліфтів за період з 01.06.2011р. по 31.12.2012р. на суму 10907,02 грн. (а.с. 11-19).

Відповідачем було частково оплачено заборгованість з обслуговування ліфтів у розмірі 7924,67 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2982,35 грн.

Але, протягом 2011р. та 2012р. проводилась модернізація трьох ліфтів по вул. Річна, б. 24. Отже, ліфти у другому та третьому під'їзді не працювали з 01.05.2011р. по 27.05.2011р., а у першому під'їзді з 20.11.2011р. по 16.12.2011р. та з 06.06. 2012р. по 30.06.2012р.

Відповідач звертався з листами №61 від 21.12.2011р., №б/н від 03.06.2012р., №31 від 22.01.2013р., в яких просив провести перерахунок з відшкодування витрат по диспетчеризації ліфтів.

Позивач лист №61 від 21.12.2011р. отримав 22.12.2011р., про що свідчить відмітка про отримання на листі.

Також, лист №31 від 22.01.2013р. позивач отримав 25.01.2013р., про що свідчить відмітка про отримання на листі.

Лист №б/н від 03.06.2012р. позивачем отримано 03.07.2012р., про що свідчить відмітка про отримання на листі.

Позивачем у грудні 2011р. було зроблено перерахунок суми боргу по диспетчеризації ліфтів, у зв'язку з модернізацією.

Але, позивачем не було зроблено перерахунок по диспетчеризації ліфтів за червень 2012р. у зв'язку з модернізацією. Практично цілий місяць з 06.06.2012р. по 30.06.2012р. ліфти за адресою: м. Донецьк, вул. Річна, 24 не працювали.

Таким чином, судом не може бути прийнятий в якості належного доказу рахунок - фактура №309 від 12.06.2012р. на суму 662,90 грн. (а.с. 16), який був виставлений відповідачу для оплати.

Відрахувавши 662,90 грн. (червень 2012р.), заборгованість відповідача по диспетчеризації ліфтів складає 2319,45 грн.

В частині стягнення суми основного боргу по диспетчеризації ліфтів у розмірі 662,90 грн, суд відмовляє.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боссе 24» (83005, м. Донецьк, вул. Рєчна, б. 24, ЄДРПОУ 36981337) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» (83016, м. Донецьк, вул. Аравийська, б. 4 А, ЄДРПОУ 35729969) суму основного боргу у розмірі 12728 (дванадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 78 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 3982,64 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17.06.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу