Рішення № 31917787, 18.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. справа № 911/1772/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванків», Київська обл., с. Іванків

про стягнення 104 019,12 гривень

за участю представників:

від позивача: Гребелюк Л.М. (довіреність №14/20-6-13 від 14.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.04.2013р. Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі-ДПАТ «НАК «Украгролізинг»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванків» (далі-ТОВ «Агрофірма «Іванків»/відповідач) про стягнення 104 019,12 грн., з яких: 102 602,36 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012р., 1 180,63 грн. пені та 236,13 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2013р. порушено провадження у справі №911/1772/13 та призначено справу до розгляду на 20.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 18.06.2013р.

18.06.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з хворобою представника останнього.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 18.06.2013р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

В судові засідання 20.05.2013р. та 18.06.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012р. між ДПАТ «НАК «Украгролізинг» (далі-лізингодавець) та ТОВ «Агрофірма «Іванків» (далі-лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №10-12-9 ств-пл/61 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.4 та 8.1 Договору передбачено, що лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів».

Договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2 Договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу», та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що протягом дії Договору позивач свої обов'язки виконав належним чином.

Так, додатком №1 до Договору сторони визначили предмет лізингу, його вартість, розмір попереднього платежу та разової комісії.

21.03.2012р. сторонами підписано Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу загальною вартістю 1 000 650,00 грн.

Додатком №2 до Договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення лізингодавцем (позивачем) умов Договору.

Натомість, відповідач свої грошові зобов'язання за Договором в частині своєчасної спати лізингових платежів (другого чергового платежу за Графіком) не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 102 602,36 грн. заборгованості.

Наявність 102 602,36 грн. заборгованості відповідача по сплаті лізингових платежів за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №14/1006 від 18.05.2013р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 102 602,36 грн. заборгованості по сплаті другого чергового лізингового платежу згідно додатку №2 до Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 292 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Приписами статей 1, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів».

Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежів - через кожні шість місяців.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 21.03.2012р. акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 свідчить про прийняття останнім, визначеного у акті предмета лізингу, та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по сплаті лізингових платежів у розмірі та строки, передбачені Договором, зокрема, другого чергового платежу до 22.03.2013р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив черговий лізинговий платіж, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 102 602,36 грн. заборгованості по сплаті другого чергового лізингового платежу за додатком №2 до Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної сплати другового чергового лізингового платежу, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 180,63 грн. пені, нарахованої з 22.03.2013р. по 18.04.2013р. на 102 602,36 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом п. 7.1 Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Оскільки розмір пені, заявленої до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 180,63 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 236,13 грн. 3% річних, нарахованих з 22.03.2013р. по 18.04.2013р. на 102 602,36 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 236,13 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 292, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 530 ,625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванків» (08335, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Іванків, вул. Харківська, 41, ідентифікаційний код 31598621) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, ідентифікаційний код 30401456) 102 602 (сто дві тисячі шістсот дві) грн. 36 коп. заборгованості, 1 180 (одну тисячу сто вісімдесят) грн. 63 коп. пені, 236 (двісті тридцять шість) грн. 13 коп. 3% річних та 2 080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 39 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.06.2013р.

Суддя В.А. Ярема