Рішення № 3191771, 01.12.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.08 Справа № 28/429/08

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-2002», м.Запоріжжя

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “ППЗТ”, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Дерев’янко І.О. –представник на підставі довіреності №б/н від 08.09.2008р.

Войскобойников Ю.В. – представник на підставі довіреності №110 від 10.11.2008р.

від відповідача: Власенко Л.М. –на підставі довіреності №12/11-01 від 12.11.2008р.

Сиплівчак А.І. –представник на підставі довіреності №29/09-01 від 29.09.2008р.

Заявлені вимоги про стягнення з ЗАТ “ППЗТ” 39916грн.40коп. заборгованості на підставі договору підряду №19/11 від 19.11.07р., 9266грн.36коп. інфляційних втрат, 1217грн.94коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2008р. порушено провадження у справі №28/430/08, судове засідання призначено на 11.11.08р.

Представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

З метою оформлення доручення представником відповідача належним чином судове засідання відкладається в межах строків розгляду справи на 01.12.2008р.

Розгляд справи продовжено 01.12.2008р.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених вимог не заперечує. Разом з тим, відповідач зазначає, що заборгованість виникла в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві. На підставі чого представник відповідача просить суд розстрочити виконання судового рішення на три місяці.

Представник позивача проти надання розстрочки строком на три місяці не заперечує.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 19.11.07р. між ТОВ “Арбіс-2002” (підрядник) та ЗАТ “ППЗТ” (замовник) укладено договір підряду №19/11-07, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов’язується на свій ризик виконати у відповідності до умов договору роботи: ремонт та перепланування приміщення ЗАТ “ППЗТ”.

Пунктом 2.2 договору загальна вартість виконаних робіт складає 58916грн.40коп., в тому числі ПДВ –9819грн.40коп.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що початок робіт починається –01.11.2007р., закінчення –30.11.2007р.

Розділом 9 договору встановлений порядок здачі-приймання робіт.

Згідно зі ст.854 ЦК України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

У відповідності до умов договору підрядником були виконані роботи по ремонту та переплануванню приміщень ЗАТ “ППЗТ” на загальну суму 58916грн.40коп., про що свідчать підписані сторонами акт виконаних робіт за листопад 2007р. та довідка про вартість підрядних робіт за листопад 2007р.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату виконаних підрядних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 робочих днів після кінцевого здавання робіт та підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт за умови, що роботу виконано належним чином та в обумовлені строки або по узгодженню замовника – достроково.

Разом з тим, замовник (Відповідач) зобов’язання за договором в повному обсязі не виконав, виконані підрядні роботи в повному обсязі не оплатив, сплативши лише 19000грн.00коп., чим порушив умови договору.

Таким чином, заборгованість ЗАТ “ППЗТ” станом на 21.01.2008р. склала 39916грн.40коп.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості за договором складає 39916грн.40коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 39916грн.40коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг підряднику не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 39916грн.40коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 9266грн.36коп. інфляційних втрат та 1217грн.94коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період прострочення з грудня 2008р. по червень 2008р. складає 9266грн.36коп., сума 3% річних за вказаний період складає –1217грн.94коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат слід задовольнити в повному обсязі.

В той же час, згідно із п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення у справі на три роки і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, розстрочити виконання судового рішення у справі про стягнення з ЗАТ “ППЗТ”, м. Запоріжжя на користь ТОВ “Абріс-2002” заборгованості в сумі 39916 грн. 40коп., інфляційних втрат у розмірі 9266грн.36коп. та 1217грн.94коп. 3% річних на три місяці із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками починаючи з грудня 2008р. по лютий 2009р. у розмірі 16800грн.23коп., в останньому місяці лютому 2009р. –16800грн.24коп., про що зазначити у судовому рішенні.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги у відповідності до ст. 49 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про надання юридичних (адвокатських) послуг №91 від 08.09.2008р. та квитанцію №229784 від 09.09.08р.

У відповідності до роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ППЗТ” (69600, м.Запоріжжя, ГСП-417, код ЄДРПОУ 01235931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Абріс-2002” (69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, 58/41, код ЄДРПОУ 32195907) 39916 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн.40коп. основного боргу, 9266(дев’ять тисяч двісті шістдесят шість)грн.36коп. інфляційних втрат, 1217(одна тисяча двісті сімнадцять)грн.94коп. 3% річних, розстрочивши виконання рішення щомісячно рівними частками починаючи з грудня 2008р. по січень 2009р. у розмірі 16800грн.23коп., в останньому місяці лютому 2009р. –16800грн.24коп.

Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ППЗТ” (69600, м.Запоріжжя, ГСП-417, код ЄДРПОУ 01235931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Абріс-2002” (69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, 58/41, код ЄДРПОУ 32195907) 504(п’ятсот чотири)грн.00коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500(одна тисяча п’ятсот)грн. 00коп. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 08 грудня 2008р.