Рішення № 3191756, 12.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2009

Справа №2-22/9586-2008

За позовом – ТОВ «Міцубісі Оіл Крим», м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14; м. Сімферополь, вул. Київська, 41, офіс 712

До відповідача – Фізичної особи – підприємця Гогунського Василя Михайловича, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 22, кв. 41

Про стягнення 143283,79 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача – Семякин П.І., представник, дов. № 2 від 18 квітня 2008 року

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Міцубісі Оіл Крим» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Гогунського В. М., просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про поворотну фінансову допомогу від 01 жовтня 2005 року у розмірі 95887,60 грн., 3% річних у розмірі 37396,19 грн., витрати понесені позивачем за юридичною допомогою у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором про поворотну фінансову допомогу від 01 жовтня 2005 року, не здійснив у повному обсязі повернення фінансової допомоги, у зв’язку з чим за відповідачем склалась заборгованість в сумі 95887,60 грн.

22 січня 2009 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про поворотну фінансову допомогу від 01 жовтня 2005 року у розмірі 95887,60 грн., пеню в сумі 9965,03 грн., індекс інфляції у розмірі 28108,84 грн., всього 133961,47 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причинив відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належними чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н про поворотну фінансову допомогу, відповідно до п. 1.1. якого позивач здійснює на поворотній основі фінансову допомогу відповідачу у розмірі 200000,00 грн. для підготовки організації на території АР Крим виробництва з вирощування сої та переробки її у біодизельне паливо.

Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач гарантує позивачу повернення фінансової допомоги та в якості винагороди в проекті «РМЕ Біодизель» 15% частки засновника (пакет акцій) створеного на території АР Крим підприємства.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору встановлено, що договір діє до 01 жовтня 2007 року та починає свою дію з 01 жовтня 2005 року; припинення договору можливе у випадку порушення умов договору однією зі сторін після письмового повідомлення - в даному випадку вся сума наданої фінансової допомоги повертається позивачу протягом десяти діб з моменту письмового повідомлення.

Позивачем, на виконання умов укладеного з відповідачем договору, за безготівковим розрахунком у період з 31 жовтня 2005 року по 19 квітня 2007 року було перераховано 99437,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а.с. 11-38, у тому числі 3560,00 грн. в якості безоплатної фінансової допомоги.

05 вересня 2008 року представник позивача за довіреністю № 1 від 18 квітня 2008 року звернувся до відповідача з листом вих. № 23/08-08 від 05 вересня 2008 року про наміри позивача розірвати укладений договір та вимогою про повернення протягом десяти днів отриманої фінансової допомоги у розмірі 99347,60 грн., з них 95877,60 грн. поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 95877,60 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 9965,03 грн., індекс інфляції у розмірі 28108,84 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 10000,00 грн. – витрат на юридичну допомогу – суд вважає дану вимогу обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», пунктом 10 листа визначене таке:

Нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Так, суду був наданий договір на надання юридичних послуг б/н від 10 квітня 2008 року, а.с. 51.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Гогунського Василя Михайловича (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 22, кв. 41, 19 липня 1954 року народження, уродженець Запорізької області; банківські реквізити невідомі, ІПН 1992316794) на користь ТОВ «Міцубісі Оіл Крим» (м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14, рахунок № 26004412433001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32322518) заборгованість у розмірі 95887,60 грн., пеню в сумі 9965,03 грн., індекс інфляції у розмірі 28108,84 грн., всього 133961,47 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Гогунського Василя Михайловича (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 22, кв. 41, 19 липня 1954 року народження, уродженець Запорізької області; банківські реквізити невідомі, ІПН 1992316794) на користь ТОВ «Міцубісі Оіл Крим» (м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14, рахунок № 26004412433001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32322518) 1534,84 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Гогунського Василя Михайловича (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 22, кв. 41, 19 липня 1954 року народження, уродженець Запорізької області; банківські реквізити невідомі, ІПН 1992316794) на користь ТОВ «Міцубісі Оіл Крим» (м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14, рахунок № 26004412433001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32322518) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Гогунського Василя Михайловича (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 22, кв. 41, 19 липня 1954 року народження, уродженець Запорізької області; банківські реквізити невідомі, ІПН 1992316794) на користь ТОВ «Міцубісі Оіл Крим» (м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14, рахунок № 26004412433001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32322518) 10000,00 грн. витрат позивача на юридичну допомогу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.