Ухвала суду № 31917296, 04.06.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №574/134/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Стеценко Валентина СергіївнаНомер провадження 22-ц/788/1285/13 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Таран С. А., Собини О. І.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 10 квітня 2013 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 10 квітня 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 30968 грн. 69 коп. заборгованості за кредитним договором, а також судовий збір у сумі 309 грн. 69 коп.

Зазначене рішення відповідач оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильність встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що виконання умов кредитного договору здійснювалось автоматично шляхом списання грошових коштів з її пенсійного рахунку, тому ніякої заборгованості щодо погашення кредиту не могло виникнути, а тим більше з її вини, оскільки вона дала дозвіл банку на проведення таких операцій, у зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, отже, рішення суду, як незаконне, просить скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про задоволення апеляційної скарги, пояснення представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» Бондаренко Л.А. про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 листопада 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № SUYWRX00740012, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у сумі 4222,80 грн. на строк 24 місяці, з 24 листопада 2010 року по 23 листопада 2012 року включно, на придбання товару зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 142,80 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 147,80 грн. (а.с.8-9, 10-14, 51).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 несвоєчасно та не в повному обсязі виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, у неї виникла заборгованість, яка станом на 31 січня 2013 року, відповідно до розрахунку позивача, складає 30968 грн. 51 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2206,18 грн.; заборгованість по процентах за користування кредитом - 4,20 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2952,33 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 23854,92 грн.; а також штрафи відповідно до п.5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1450,88 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5-7).

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 06 березня 2013 року уточнено, що прізвище відповідача у даній справі необхідно вважати ОСОБА_6 (а.с.39, 43).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача щодо належного виконання грошового зобов'язання за кредитним договором порушене з боку відповідача, тому воно підлягає захисту, у зв'язку з чим суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 30968,51 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, про що йдеться в ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до умов кредитного договору № SUYWRX00740012 від 24 листопада 2010 року сторони домовились про погашення заборгованості в наступному порядку: починаючи з «25» по «30» число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 323,97 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з умовами. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізнішою ніж 23 листопада 2012 року.

Згідно з п.п.3.2.2, 3.2.3, 4.1, 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які є складовою частиною договору про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача на анкеті-заяві, позичальник зобов'язаний погашати кредит у порядку та у строки відповідно до Заяви, а також сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та комісію.

Як передбачено п.3.2.5 вищезазначених Умов надання споживчого кредиту, позичальник доручає банку списувати кошти зі всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку (а.с.10-14).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент укладення кредитного договору від 24 листопада 2010 року у відповідачки в «ПриватБанку» був відкритий картковий рахунок, на який зараховувалась її пенсія.

В той же час, з березня 2011 року у відповідача ОСОБА_3 виникла заборгованість стосовно погашення банківського кредиту, тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості та неустойки, передбаченої п.п.5.1, 5.3 Умов надання споживчого кредиту, за неналежне виконання кредитного зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги щодо погашення банківського кредиту за рахунок надходження пенсії на рахунок відповідача шляхом його автоматичного списання, у зв'язку з чим така заборгованість не могла виникнути, так як пенсія їй нараховувалась щомісяця, не заслуговують на увагу колегії суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку відповідача в банку за період з 19 січня 2011 року по 26 червня 2012 року та з 01 січня 2012 року по 08 квітня 2013 року, до 24 числа кожного місяця на рахунок ОСОБА_3 надходили кошти у вигляді пенсії (а.с.59-61, 62-63).

Відповідно до умов кредитного договору № SUYWRX00740012 від 24 листопада 2010 року за період з «25» по «30» число кожного місяця банк списував залишки коштів з карткового рахунку відповідачки, на який надходила пенсія, для погашення кредиту, однак необхідної суми для повного погашення кредиту за місяць не вистачало, у зв'язку з тим, що відповідачка знімала кошти з пенсійного рахунку ще до моменту списання їх банком.

Зокрема, списання на погашення кредиту здійснювались наступним чином: 25 травня 2011 року - 5,00 грн.; 29 червня 2011 року - 0,37 грн.; 26 серпня 2011 року - 229,76 грн.; 26 вересня 2009 року - 382,00 грн.; 25 листопада 2011 року - 9,29 грн.; 26 грудня 2011 року - 6,39 грн.; 25 січня 2012 року - 9,62 грн.; 24 лютого 2012 року - 254,92 грн.; 26 березня 2012 року - 260,04 грн.; 25 квітня 2012 року - 0,75 грн.; 25 травня 2012 року - 2,54 грн.; 25 червня 2012 року - 425,10 грн.; 31 серпня 2012 року - 1,45 грн.; 24 вересня 2012 року - 1,53 грн.; 24 жовтня 2012 року - 339,76 грн.; 26 листопада 2012 року - 2,16 грн. (а.с.59-61, 62-63).

Таким чином, враховуючи, що за період з 25 по 30 число кожного місяця необхідної суми коштів на рахунку відповідачки для повного погашення кредиту не вистачало, тому у неї виникла заборгованість по тілу кредиту, відсотках та комісії за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач просив також стягнути з відповідача і неустойку за порушення кредитного зобов'язання, розмір якої був нарахований у відповідності з умовами кредитного договору.

В даній ситуації, на думку колегії суддів, позивач не сприяв виникненню боргу, який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, яка до того ж, не просила суд зменшити розмір неустойки відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Буринського районного суду Сумської області від 10 квітня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -