Ухвала суду № 3191698, 10.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10.03.09 р. Справа № 45/197б

розглянувши матеріали за заявою боржника Закритого акціонерного товариства „Красноармійський міський молокозавод”, м.Красноармійськ (ЄДРПОУ 00445251)

арбітражний керуючий Голобородько С.О.

про банкрутство

Суддя господарського суду Донецької області Плотніцький Б.Д.

Представники:

Від кредиторів: не з’явились

від боржника: не з’явились

Арбітражний керуючий: Голобородько С.О.

В засіданні брали участь:

Ухвалою від 11.09.2008р. за заявою Закритого акціонерного товариства „Красноармійський міський молокозавод”, м.Красноармійськ (ЄДРПОУ 00445251) господарським судом Донецької області відносно нього порушена справа про банкрутство по ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду від 18.09.2008р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначений арбітражний керуючий Голобородько С.О.

Ухвалою суду від 15.01.2009р. строк ліквідаційної процедури продовжений до 15.03.2009р.

12.02.2009р. господарським судом отримана скарга Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ №1344/07 від 05.02.2009р. на дії ліквідатора Закритого акціонерного товариства „Красноармійський міський молокозавод”, м.Красноармійськ (ЄДРПОУ 00445251) – арбітражного керуючого Голобородько С.О. в частині невизнання суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень – січень 2009р. у сумі 757 грн. 43 коп.

Господарський суд призначив дану скаргу до розгляду в судовому засіданні ухвалою від 13.02.2009р.

В засідання суду з’явився ліквідатор Закритого акціонерного товариства „Красноармійський міський молокозавод”, м.Красноармійськ (ЄДРПОУ 00445251) – арбітражного керуючого Голобородько С.О.

Представники кредиторів, боржника та Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ в засідання суду не з’явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора – арбітражного керуючого Голобородько С.О., господарським судом встановлено наступне:

В обґрунтування поданої скарги Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ посилається на те, що ліквідатором визнані кредиторські вимоги управління на суму 11834 грн. 20 коп. та відмовлено у включенні до реєстру вимог кредиторів сум нарахованих по пільговій пенсії в січні 2009р.

Як стверджує Пенсійний Фонд, відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні відшкодовуватись підприємствами в порядку, передбаченому ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

На думку заявника ці витрати не мають статусу страхових внесків чи будь-яких інших зборів, тому на них не розповсюджується положення ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

За таких підстав Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ звернулось до суду із скаргою на дії ліквідатора та просить суд зобов’язати ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2008р. – січень 2009р. в розмірі 757 грн. 43 коп.

Ліквідатор, в свою чергу, заперечує посилаючись на те, що згідно ч.1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язань щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно п.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” оплата фактичних витрат на виплату і доставку пенсій сплачується підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

З огляду на приписи Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор вважає, що фактичні витрати на доставку пільгових пенсій в ліквідаційний процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточними зобов’язаннями.

Господарський суд дійшов до висновку про правомірність відмови ліквідатора у визнанні фактичних витрат Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2008р. – січень 2009р. в розмірі 757 грн. 43 коп, враховуючи наступне:

У відповідності з п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписом ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Частиною 1 статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язань щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно п.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” оплата фактичних витрат на виплату і доставку пенсій сплачується підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

Статтею 4 Закону України „Про оплату праці” встановлено, що джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Приймаючи до уваги, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується, а згідно абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства-банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає підстав, які б обумовлювали виникнення у банкрута зобов’язань після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом.

У відповідності з ч. 8, ч. 9 ст. 30 Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Стаття 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Господарський суд зазначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов’язання, в тому числі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, крім вимог конкурсних кредиторів, включених до реєстру відповідно до ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном чи санації та заявлені в порядку ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як поточні.

Оскільки фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в ліквідаційній процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточним зобов’язаннями, тому вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ про включення його вимог до реєстру кредиторів суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2008р. – січень 2009р. в розмірі 757 грн. 43 коп. – безпідставні, а ліквідатор позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та виходять за межі його компетенції.

Виконання ним обов’язків, передбачених Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в межах процедури ліквідації банкрута суперечить Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не може мати місця при здійсненні ліквідаційної процедури.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких підстав, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3-1, 5, 14, 23, 30, 31, 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.4-1, 33, 43, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області, м.Красноармійськ №2578/06 від 27.11.2008р. на дії ліквідатора.

Суддя