Постанова № 3191610, 17.12.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2008 № 31/177

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Куровського С.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі: Геращенко Ю.М.

За участю представників:

позивача:Черевко С.А. довіреність від 20.05.2008 р.

Тюрін С.Г. довіреність від 20.05.2008 р.

відповідача:Буйвол Д.І. довіреність № 7 від 29.10.2008 р.

Андрощук О.М. довіреність № 47 від 21.07.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2008

у справі № 31/177 (Качан Н.І.)

за позовом Дочірнього підприємства "Долмарт Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє"

про стягнення 201000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2008 р. в справі №31/177 позов Дочірнього підприємства “Долмарт Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє” про стягнення 201000 грн. був задоволений в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ “Сомельє” на користь ДП “Долмарт-Україна” заборгованість у розмірі 200000грн., 1000грн. штрафу, державне мито у розмірі 2010грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В скарзі зазначено, що суд виніс дане рішення з порушенням процесуальних норм права, з огляду на те, що Апелянт не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і тому не знав, що між сторонами існує спір і справа призначена судом до розгляду. А посилання суду на те, що відповідач був належним чином повідомлений не відповідає дійсності, оскільки про оскаржуване рішення відповідачу стало відомо лише після звернення стягнення на його розрахунковий рахунок згідно постанови відділу державної виконавчої служби Соломянського РУЮ м. Києва про арешт коштів від 14 липня 2008 року.

Також апелянт вказує на те, що не визнає заявлених Позивачем вимог про стягнення боргу, так як на момент розгляду справи з Апелянтом не проводилось зведення взаєморозрахунків та не надано документів підтверджуючих наявність заборгованості.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. В судових засіданнях представники позивача апеляційні вимоги не визнали, зазначили, що відповідач неодноразово повідомлявся судом першої інстанції про дати та час розгляду справи, однак його представник в судові засідання не зявлявся. В письмових поясненнях наданих позивачем на вимогу суду зазначено, що за Договором № 1712 Позивач в якості надання фінансової допомоги перерахував на банківський рахунок Відповідача грошову суму в розмірі 640000грн., підтвердженням чого є банківські виписки:

-№ 2746 від 17.12.2007 р. на суму 140000грн.;

-№ 2726 від 17.12.2007 р. на суму 500000грн.

Відповідач частково повернув суму грошових коштів в розмірі 440000грн., які були надані Позивачем в якості фінансової допомоги за Договором № 1712, підтвердженням чого є банківські виписки:

-№ 697 від 08.01.2008 р. на суму 40000грн.;

-№ 701 від 09.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 726 від 14.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 738 від 21.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 753 від 24.01.2008 р. на суму 100000грн.;

Отже сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором № 1712 становить 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., згідно з наступного розрахунку 640000 грн. (сума фінансової допомоги) 400 00 грн. 100 000 грн. 100 000 грн. 100 000 грн. 100000 грн. = 200 000 грн. (сума основного боргу Відповідача перед Позивачем).

Згідно з п. 6.2 Договору №1712 при порушенні Користувачем строку повернення обєкту позики останній повинен сплатити на поточний рахунок Позикодавця штраф у розмірі 0.5% від вартості обєкту позики. На підставі вищенаведеного Відповідач зобовязаний сплатити Позивачеві штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.

Тому на підставі вищенаведеного загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем за Договором № 1712 становить 201 000 грн.

Ухвалою від 25.07.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегії у складі: головуючого Отрюха Б.В., суддів Куровського С.В., МихальськоїЮ.Б. і призначена до розгляду на 03.09.2008 р.

03.09.2008 р. за розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/4/2, в звязку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, зазначений вище склад суду був змінений, призначено для розгляду справи №31/178 головуючим-суддею КондесЛ.Л., суддями КуровськогоС.В, Михальську Ю.Б.

03.09.2008 р. до канцелярії суду надійшла заява позивача про відвід судовій колегії у складі головуючого судді Отрюха Б.В. та суддів Куровського С.В. та Михальської Ю.Б., яка ухвалою Заступника Голови суду від 04.09.2008 р. була відхилена, а стосовно відводу головуючому судді Отрюху Б.В. залишена без розгляду. Справа призначена до розгляду на 07.10.2008 р.

07.10.2008 р. судове засідання було відкладене на 04.11.2008 р.

04.11.2008 р. ухвалою заступника Голови Київського апеляційного господарського суду був продовжений строк розгляду апеляційної скарги на місяць.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р. у сторін були витребувані додаткові докази по справі, а розгляд справи був відкладений на 02.12.2008 р.

В судове засідання 02.12.2008 р. позивач надав суду витребувані документи частково, а відповідач не надав взагалі. Однак, представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку із хворобою юриста підприємства, який вів дану справу.

Ухвалою від 02.12.2008 р. розгляд справи був відкладений на 17.12.2008 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне:

17.12.2007 р. між ДП “Долмарт Україна” та ТОВ “Сомельє” був укладений договір №1712 про фінансову допомогу, що повертається.

Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу 640000 грн., а той, в свою чергу , згідно до п. 4.1. Договору зобовязався в строк до 01.03.2008 р. повернути надану йому суму фінансової допомоги.

Згідно з п. 6.2 Договору при порушенні Користувачем строку повернення обєкту позики останній повинен сплатити на поточний рахунок Позикодавця штраф у розмірі 0,5% від вартості обєкту позики.

Позивач посилаючись на банківські виписки:

-№ 697 від 08.01.2008 р. на суму 40000грн.;

-№ 701 від 09.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 726 від 14.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 738 від 21.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 753 від 24.01.2008 р. на суму 100000грн.;

вимагає від відповідача сплати заборгованості у розмірі 200000 грн. та передбачений п. 6.2 Договору штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості сумою 1000 грн.

На підтвердження факту визнання відповідачем заборгованості по даному договору, позивач надав суду Акт зведення взаєморозрахунків постачальника послуг за Договором №1712 від 17.12.2007 р. за період з 17.12.2007 р. по 30.01.2008 р., відповідно до якого сальдо на кінець вказаного періоду складає 200000 грн.

Відповідач не погоджується з твердженнями позивача і зазначає, що наданий Акт не має доказової сили, оскільки він складений на період до 30.01.2008 р., а з позовом ДП “Долмарт Україна” звернулося лише 04.04.2008 р., а відповідач на даний час вже не має перед ним заборгованості.

Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

При вирішенні даного спору, судова колегія приймає до уваги надані позивачем банківські виписки:

-№ 697 від 08.01.2008 р. на суму 40000грн.;

-№ 701 від 09.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 726 від 14.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 738 від 21.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 753 від 24.01.2008 р. на суму 100000грн.;

-№ 828 від 08.02.2008 р. на суму 50000грн.

відповідно до яких, відповідач повернув надані йому кошти лише частково.

Однак, відповідно до вказаних виписок відповідачем сплачено не 440000грн., а 490000 грн. Тобто сума заборгованості складає 150000грн., а не 200000 грн. як зазначено в позовній заяві і визначено місцевим господарським судом.

Наданий позивачем Акт зведення взаєморозрахунків постачальника послуг за Договором №1712 від 17.12.2007 р. за період з 17.12.2007 р. по 30.01.2008 р., відповідно до якого сальдо на кінець вказаного періоду складає 200000 грн. судом не приймається, оскільки відповідно до п. 4.1. Договору, суму фінансової допомоги відповідач зобовязувався повернути до 01.03.2008р., тобто станом на 30.01.2008 р. ще не сплив узгоджений термін на повернення коштів. До того ж, позов був поданий до Господарського суду м. Києва 04.04.2008 р., тобто після закінчення вказаного терміну, а суду першої інстанції не було надано акту взаєморозрахунків на момент подання позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надав. В звязку з чим, судова колегія робить висновки відповідно до наявних у справі матеріалів.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідач, як учасник господарських відносин, зобовязаний сплатити штраф у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання тягне за собою цивільно-правову відповідальність (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Так як обєкт позики було повернуто частково, а відповідно до п. 6.2 Договору при порушенні Користувачем строку повернення обєкту позики останній повинен сплатити на поточний рахунок Позикодавця штраф у розмірі 0,5% від вартості обєкту позики, то відповідач має сплатити позивачу штрафні санкції, однак не 1000 грн. з урахуванням суми заборгованості 200000грн., як вимагає позивач і визнано судом першої інстанції, а 750 грн. з урахуванням 150000грн. заборгованості.

Керуючись вищевикладеним, Київський апеляційний господарський суд приходить до переконання, що суд першої інстанції в мотивувальній частині зазначеного рішення вірно застосував норми матеріального і процесуального права. Однак, при розгляді справи не були повно досліджені матеріали справи, а саме не прийнято до уваги банківську виписку № 828 від 08.02.2008 р. на суму 50000грн., яка доводить оплату частини боргу до настання терміну остаточного розрахунку по договору №1712 від 17.12.2007р. і спростовує дані Акту зведення взаєморозрахунків постачальника послуг за Договором №1712 від 17.12.2007 р. за період з 17.12.2007 р. по 30.01.2008 р., відповідно до якого сальдо на кінець вказаного періоду складає 200000 грн. Дане порушення призвело до зобовязання відповідача повторно сплатити позивачу 50000 грн. та збільшення суми штрафу на 250 грн.

Таким чином судова колегія вважає, за необхідне рішення Господарського суду м.Києва змінити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито при частковому задоволенні вимог покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє”задовольнити частково.

Рішення змінити в частині стягнення сум основної заборгованості та штрафу.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє” (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, адреси: 03067, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4; 04071, м. Київ, вул. Електриків, 15, код ЄДРПОУ 34453654) на користь Дочірнього підприємства “Долмарт-Україна” (03067, м.Київ, бульвар І. Лепсе, 4, корпус 20, код ЄДРПОУ 19349691) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження заборгованість у розмірі 150 000 (сто пятдесят тисяч) грн., 750 (сімсот пятдесят) грн. штрафу, державного мита у розмірі 1507 (одна тисяча пятсот сім) грн. 50 коп. та 88 (вісімдесят вісім) грн. 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.”

Стягнути з Дочірнього підприємства “Долмарт-Україна” (03067, м.Київ, бульвар І. Лепсе, 4, корпус 20, код ЄДРПОУ 19349691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє” (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, адреси: 03067, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4; 04071, м. Київ, вул. Електриків, 15, код ЄДРПОУ 34453654) 251 (двісті пятдесят одна) грн. 25 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Справу №31/177 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКондес Л.О.

СуддіКуровський С.В

Михальська Ю.Б.

26.01.09 (відправлено)