Постанова № 31915910, 19.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3727/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

суддів - Іванова Е.А., Соколенко О.М.

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги у зв'язку із загибеллю під час виконання обов'язків військової служби її чоловіка без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою; зобов'язати відповідача зробити перерахунок та доплату позивачу, передбачену ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошової допомоги у зв'язку із загибеллю 29.11.2012 року під час виконання обов'язків військової служби її чоловіка капітана 1 рагу ОСОБА_2, з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою в сумі, з урахуванням проведених виплат, - 93555 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при нарахуванні та виплаті їй суми грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка, відповідачем не враховані одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме: розмір грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги. У зв'язку із цим недоплачена сума одноразової грошової допомоги в розмірі 120 місячного грошового забезпечення, з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою в сумі, з урахуванням проведених виплат, склала 93555 гривень. Зважаючи на обов'язковість виплати зазначеної суми, позивач звернулась до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що розрахунок та виплата одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі чоловіка позивача здійснені у відповідності з вимогами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, при розрахунку та виплаті обґрунтовано не враховані грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога, оскільки останні не передбачені вичерпним переліком одноразових додаткових видів грошового забезпечення, встановленим у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 17.11.1993 року серії VI-ЖГ № 351969, виданого органом реєстрації актів цивільного стану м. Баку, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2, який згідно свідоцтва про смерть від 30.11.2013 року серії І-ЖД № 321823, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції, помер 29.11.2012 року.

ОСОБА_2 у періоді з 31.07.1977 року по 19.10.2004 року проходив службу в Збройних Силах України на посаді командира Західної військово-морської бази Військово-Морських Сил Збройних Сил України у званні капітану 1 рангу.

Під час виконання обов'язків військової служби ОСОБА_2 внаслідок травм, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби загинув, у зв'язку із чим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової дороги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги дружині загиблого під час виконання обов'язків військової служби каптана І рангу ОСОБА_2 в розмірі 120 місячного грошового забезпечення в сумі 1122660 гривень.

На підставі наказу військового комісара Одеського обласного військового комісаріату від 15.04.2013 року № 79 кошти в розмірі 1122660 гривень, отримані від Департаменту фінансів МОУ для виплати одноразової грошової допомоги, перераховані дружині загиблого ОСОБА_2 (платіжне доручення від 19.04.2013 року № 42).

Між сторонами не існує спору щодо фактичних обставин у справі і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Отже, спір виник з приводу неоднакового розуміння та застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається, з витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової дороги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (далі - комісія) від 13.03.2013 року № 2, комісією вирішено призначити позивачці одноразову грошову допомогу в розмірі 1122660 гривень, яка складає 120 місячне грошове забезпечення.

Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення капітана І рангу ОСОБА_2 за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день смерті для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, загальний розмір щомісячних видів грошового забезпечення склав 9355,50 гривень; загальний розмір одноразових видів грошового забезпечення (у т.ч. грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога) склав 9355,50 гривень.

Таким чином, при розрахунку та виплаті десятирічного грошового забезпечення дружині загиблого військовослужбовця, комісією не були враховані одноразові види грошового забезпечення, що на думку позивачки призвело до недоотримання нею частини одноразової грошової допомоги в сумі 93555 гривень (9355,50 гривень х 10).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку із загибеллю під час виконання обов'язків військової служби її чоловіка без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Зазначена норма Закону, визначивши право осіб на отримання одноразової грошової допомоги, повноваженнями щодо встановлення порядку здійснення цієї виплати та умов, за яких здійснюється така виплата наділяє Кабінету Міністрів України.

На виконання приписів цієї статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - порядок № 499).

Абзацом 4 п.1 Порядку № 499 передбачено, що у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця сім'ї загиблого (померлого), виплачується одноразова грошова допомога сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 вищевказаного Порядку, серед іншого, урегульований порядок визначення грошового забезпечення, яке враховується для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, згідно з абз.5 п.2 Порядку № 499 грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В інформаційному листі від 17.10.2012 року № 2208/12/13-12 Вищий адміністративний суд України наголосив, що під час визначення розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, необхідно застосовувати положення Порядку № 499.

Поряд із цим, Порядок № 499 не визначає додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідач, визначаючи суму для виплати позивачці одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 499, не врахував одноразові види грошового забезпечення, зокрема грошову допомогу на оздоровлення в сумі 4677,75 гривень та матеріальну допомогу в сумі 4677,75 гривень, які зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення капітана І рангу ОСОБА_2 від 19.12.2012 року № 154/54/13-4/2595.

Як на підставу для не врахування вищезазначених одноразових видів грошового забезпечення при визначенні суми для виплати одноразової грошової допомоги, представник відповідача в судовому засіданні послався на додаток 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294).

Вищезазначеною постановою упорядковані структури та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Пунктом 1 Постанови № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Дане положення фактично відтворює зміст абз.5 п.2 Порядку № 499.

Додатком 25 до Постанови № 1294 затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів.

Так, за цим додатком до Постанови № 1294 одноразовими додатковими видами грошового забезпечення визначені:

· одноразова допомога на початкове обзаведення, посадовий оклад і оклад за військовим званням;

· винагорода за тривалість безперервної військової служби, посадовий оклад і оклад за військовим званням;

· винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, відсотків мінімального посадового окладу командира взводу;

· винагорода за тралення і знешкодження мін, відсотків посадового окладу;

· винагорода за дозаправку літаків у повітрі, відсотків посадового окладу;

· винагорода за проведення випробувань і досліджень;

· одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

З аналізу вищевказаних одноразових додатків видів грошового забезпечення випливає, що останні за своєю природою є винагородами чи одноразовою допомогою, які виплачуються при настанні певних подій чи обставин, або вчинення військовослужбовцем певної дії.

Таким чином, правова природа вищезазначених одноразових додаткових видів грошового забезпечення унеможливлює їх застосування до правовідносин, врегулюваних постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, зокрема в аспекті розрахунку суми грошового забезпечення, яке належить до виплати сім'ї загиблого військовослужбовця, смерть якого настала під час виконання обов'язків військової служби.

У зв'язку із цим, суд відхиляє посилання представника відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на додаток 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, оскільки даний перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення не може бути застосований до спірних правовідносин.

Натомість, пунктом 1 Постанови № 1294 та абз.5 п.2 Порядку № 499 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається, серед іншого, з одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, якою визначені порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п.1.2 зазначеної Інструкції, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділами ХХХ та ХХХІІІ цієї ж Інструкції визначені правила виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги, відповідно до яких вказані види допомоги виплачуються один раз на рік, отже останні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які за змістом абз. 4 п.1 Порядку № 499, включаються до одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку із загибеллю під час виконання обов'язків військової служби її чоловіка без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою, діяв у непередбачений законодавством спосіб, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність. Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Прийняття рішення має здійснюватися з використанням повноважень та з метою, з якою це повноваження надано, а саме рішення відповідача має бути спрямоване на забезпечення вимог закону щодо виплати грошового забезпечення сім'ї загиблого військовослужбовця у належному розмірі, у зв'язку із чим з метою захисту порушеного права суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав та інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку із загибеллю під час виконання обов'язків військової служби її чоловіка без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою.

Зобов'язати Міністерство оборони України зробити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останньою займаною ним штатною посадою в розмірі 93555 гривень (дев'яносто три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 червня 2013 року.

Головуючий суддя _____ І.В. Завальнюк

Cуддя _____ Е.А. Іванов

Cуддя _____ О.М. Соколенко

.