Постанова № 31915667, 18.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1361/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Здинянчин Р.Т. (довіреність від 03.01.2012 року № 01/2012)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 9072000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 19 червня 2013 року.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - позивач, ГУ МВС України у Львівській області) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-5) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2), якою просить, за порушення вимог та у выдповыдносты до Закону України "Про заборону грального бізнесу", застосувати до ФОП ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 9072000,00 грн. (вісім тисяч мінімальних заробітних плат), стягнути з нього на користь Державного бюджету України фінансові санкції у сумі 9072000,00 грн. та стягнути з нього судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вироком Городецького районного суду Львівської області від 27 грудня 2012 року ФОП ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.203-2 Кримінального кодексу України, вина його у порушенні Закону України "Про заборону грального бізнесу" доведена судовим рішенням, зазначене порушення є підставою для застосування до ФОП ОСОБА_2 визначеної ст. 3 цього Закону України санкції у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат та стягнення такої в дохід Державного бюджету, яке здійснюється за рішенням суду за позовом, в тому числі, органів міліції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, в судові засідання 03.06.2013 року та 18.03.2013 року позивач чи його представник не з'явився, також не повідомив суд про причини не прибуття, хоча належним чином був повідомлений судом про відкриття провадження у справі, про дату, час і місце розгляду даної справи (направлена відповідачеві кореспонденція суду повернута з відмітками поштового відділення: "за зазначеною адресою не проживає". Згідно наданого представником позивача Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.41-42) , станом на 13.06.2013 року ФОП ОСОБА_2 зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою, що вказана в позовній заяві та на яку направлялася кореспонденція суду. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справу розглянуто за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

7 листопада 2011 року ОСОБА_2 зареєстрований виноградівською райдержадміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (запис № 23100000000006948), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.41-42), тобто, як станом на час виникнення спірних правовідносин, так і станом на час звернення до суду та постановлення судового рішення - суб'єкт підприємницької діяльності.

Вироком Городецького районного суду Львівської області від 27 грудня 2012 року (а.с.13-14) ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.203 - 2 Кримінального кодексу України (вирок суду в апеляційному порядку не оскаржувався та набрав законної сили).

Статтею 203 - 2 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом.

Згідно тексту вироку, ОСОБА_2 в період з лютого 2012 року по 21 квітня 2012 року, будучи фізичною особою - підприємцем, в нежитловому приміщенні по вул. Перемишлянській, 16 в м. Городок Львівської області, незаконно встановив 16 гральних апаратів (15 з яких містять ігрову плату та встановлене програмне забезпечення, що дозволяє можливість робити ставки, тобто, займався гральним бізнесом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з приписів Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15 травня 2009 року № 1334 - VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно п. 1 ст. 1 якого - гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.

Статтею 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" встановлена заборона в Україні грального бізнесу та участі в азартних іграх. Згідно п. 4 ст. 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом правопорушення у сфері господарювання. Також, необхідно враховувати, що елементами правопорушення є протиправне діяння, вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Виходячи з наведених приписів процесуального законодавства, судове рішення (вирок Городецького районного суду Львівської області від 27 грудня 2012 року) має преюдиційне значення для вирішення даного спору в частині факту зайняття ФОП ОСОБА_2 гральним бізнесом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 цієї статті, застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 1 грудня 2012 року у сумі 1134,00 грн. (оскільки порушення законодавства про заборону грального бізнесу з боку ФОП ОСОБА_2 було триваючим (з лютого по квітень 2012 року), а визнаний він винним вироком суду у грудні 2012 року - застосуванню підлягає фінансова санкція, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у грудні 2012 року - 1134,00 грн.).

Виходячи з наведеного та у відповідності до ст. 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", позов ГУ МВС України у Львівській області в частині застосування фінансових санкцій підлягає до задоволення та слід застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат у сумі 9072000,00 грн.(1134,00 грн. * 8000 = 9072000,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, враховуючи презумпцію невинуватості особи, закріплену у ст. 62 Конституції України, з огляду на положення ст. ст. 71, 72 КАС України, обов'язок доказування факту вчинення правопорушення та вини відповідача у його вчиненні, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та вчиненим правопорушенням покладається в даному випадку на позивача. ГУ МВС України у Львівській області доведено та суду надано належні та допустимі докази здійснення ФОП ОСОБА_2 діяльності з проведення азартних ігор (тобто, наявність підстав господарсько - правової відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій), доведено правомірність звернення органу міліції з позовом до суду та правильність визначення ним суми санкції у розмірі 9072000,00 грн.

При цьому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь держбюджету фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 9072000,00 грн., виходячи з наступного: як вбачається з позовної заяви, ГУ МВС України у Львівській області просить суд одночасно застосувати до відповідача фінансові санкції та стягнути їх, однак така вимога суперечить положенням ст. 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", якою передбачено застосування судом фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, а стягненню до Державного бюджету України підлягає виключно прибуток (дохід) від проведення азартної гри (а не сума застосованої фінансової санкції). Таким чином, вимога щодо стягнення до Державного бюджету застосованої фінансової санкції суперечить положенням Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" та в задоволенні такої слід відмовити.

Стосовно вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат судових витрат (у розмірі 2294,00 грн., згідно квитанції від 08.05.2013 року за № 64, а.с.26) - суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, оскільки розподіл судових витрат визначається ст. 94 КАС України та ч. 4 цієї статті встановлено, що у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Виходячи з наведеного, позивачем доведено правомірність позовної вимоги в частині застосування фінансової санкції у сумі 9072000,00 грн. за порушення законодавства про заборону грального бізнесу, доводи позовної заяви в цій частині підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам закону, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення, в частині позовних вимог щодо стягнення застосованої санкції - такі не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не відповідають вимогам закону, в зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 9072000,00 грн. - задовольнити частково.

2. Застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 9072000,00 (дев'ять мільйонів сімдесят дві тисячі гривень).

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті