Рішення № 31914071, 14.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2013р. Справа № 905/2360/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при помічнику судді Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268) в особі відокремленого підрозділу «Харцизькі електричні мережі» (86700, Донецька область, місто Харцизьк, вулиця Адамця, будинок № 58; код ЄДРПОУ - 00130932)

про скасування оперативно-господарської санкції, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності б/н від 16.01.2013

від відповідача: Пожидаєва В.В., яка діє на підставі довіреності № 353-13 «Д» від 22.01.2013

від НКРЕ: Гаврилов Є.В., який діє на підставі довіреності б/н від 02.01.2013

С У Т Ь С П О Р У :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії, оформлене протоколом № 91 від 21 лютого 2013 року у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 5 942 кВт/год на суму 6 737,84 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що працівниками публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» 21 січня 2013 року безпідставно складено акт № 002561 про порушення правил користування електричною енергією, на підставі якого прийнято рішення, яким відповідно до протоколу № 91 від 21 лютого 2013 року було вирішено здійснити перерахунок об'єму недорахованої електричної енергії, як наслідок, відповідачем нараховано 6 737,84 гривень вартості недоврахованої електричної енергії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав наступні копії документів: договір про постачання електричної енергії № 617 від 09.06.2008; довідку Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області; акт про порушення Правил користування електричної енергії № 002561 від 21.01.2013; протокол № 91 від 21.02.2013; претензію від 05.03.2013.

Позовні вимоги нормативно обґрунтовані статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та статтями 275-277 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 18 квітня 2012 року.

18 квітня 2013 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові, з посиланням на необґрунтованість позовних вимог, та наявністю підстав для нарахування вартості недоврахованої електричної енергії.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2013 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

14 травня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23 травня 2013 року

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 03 червня 2013 року у зв'язку з неявкою представника позивача, необхідністю виклику у судове засідання в порядку статті 30 ГПК України представника Відділу національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для надання пояснень по суті спору з виниклих питань.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 червня 2013 року за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів (до 18 червня 2013 року), та розгляд справи відкладено на 14 червня 2013 року у зв'язку з ненадходженням витребуваних ухвалою суду від 23 травня 2013 року документів.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Пожидаєва В.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 ПКЕЕ, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України. Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 серпня 1996 року за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.

Частиною другою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною першою статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

09 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі по тексту - відповідач або постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач або споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 617 (далі - Договір), згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 6,42 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 15-20).

Відповідний договір, в силу статей 173, 174, частини першої статті 175 ГК України, є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ).

Прізвище «ОСОБА_1» надалі було змінено на «ОСОБА_1» у зв'язку з реєстрацією шлюбу, про що свідчить штамп у паспорті та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10, 14).

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», без внесення змін до організаційно-правової товариства.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.5 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, господарський суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у спірний період Договір був чинним.

Договір разом з додатками до нього, підписані обома сторонами без розбіжностей та скріплені їх печатками, а тому зазначені зобов'язання сторін є чинними, та в силу положень статей 525, 526 ЦК України обов'язковими до виконання.

Так, в силу статей 3, 7 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (абзац перший пункту 2.1 ПКЕЕ).

Положенням пункту 5.6 ПКЕЕ встановлено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та умов договорів (підпункт 4 пункту 10.2 ПКЕЕ).

Актом про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на зберігання № 423659 від 17 жовтня 2011 року засіб обліку НІК 2301 АП3 № 0552708 переданий на зберігання споживачу (а.с. 63).

Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів встановлюються постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України.

На підставі вказаних нормативно-правових актів та технічних документів споживання споживачем електричної енергії можливе лише через прилади обліку (системи обліку: трансформатори струму, лічильники та інше) електричної енергії, які захищено відповідними пристроями та пломбами постачальника та Держспоживстандарту. Порушення цього правила та обов'язку з боку споживача, дії або його бездіяльність - є протиправною поведінкою (правопорушенням).

Згідно з пунктом 7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величини, визначеної умовами договору або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів крім розрахункових засобів обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву або пошкодження пломб, заниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації і інших споживачів, невиконання розпорядження уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, яке стосується вищевикладених порушень, постачальник електричній енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачеві постачання електричній енергії після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акту про порушення.

У постанові Верхового Суду України від 16.05.2011 № 14/147/10 (№ 3-38гс11) встановлено, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на третіх осіб, які в порушення цих Правил споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх судів України.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушенням вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до підпункту 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальної організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

21 січня 2013 року за заявою споживача представниками відповідача була проведена технічна перевірка об'єкта, що належить позивачу (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № 002561 (далі по тексту - Акт) (а.с. 51-52).

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у разі виявлення однією із сторін умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявляла порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Водночас частиною другою статті 637 ЦК України передбачено, що у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилань на ці умови.

Пункт 4.4 типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до ПКЕЕ), аналогічний за змістом викладеному вище пункту 4.4 Договору.

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного обліку або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (енергопередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписує тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Вказаним актом зафіксовано порушення споживачем пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме: «дії споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку (фіксація індикатором впливу постійного магнітного поля). Технічна перевірка проведена за заявою споживача. При перевірці виявлено, що енергооблік знаходиться в антивандальному ящику; відсутні пломби енергопередавальної організації на ящику обліку та кришці електролічильника. Верхня кришка ящика обліку відсутня, лічильник не підключений, згідно схеми, а знаходиться на дні антивандального ящика. При огляді енерголічильника виявлено, що порушений індикатор магнітного поля...». В Акті наведені дані для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, наведено перелік струмоприймачів, а також зазначено, що через відсутність технічних паспортів обладання потужність визначити неможливо, дозволена потужність споживача відповідно до умов договору 8 кВт, час роботи струмоприймачів визначено згідно умов договору.

У розділі Акта «за участю споживача» зазначено, що перевірка проходила за участю повноважного представника ОСОБА_2, який був присутнім під час проведення спірної перевірки та складання Акта.

Крім того, у розділі «підпис представників постачальника електричної енергії», Акт підписано трьома представниками постачальника електричної енергії.

Акт складено у двох примірниках, один із яких вручено ОСОБА_2 особисто під підпис, про що свідчить відповідна відмітка на його зворотній частині.

Так, дійсно вказана повноважна особа позивача підписала Акт, при цьому в акті не зазначені будь-які заперечення проти викладеного у ньому порушення. Однак, господарський суд вважає, що лише знаходження підпису у вказаному акті не може бути доказом того, що представник позивача погодився з документованим у Акті порушенням.

Наявність в Акті підпису повноважної особи споживача електричної енергії, фактично є підтвердженням того, що останній отримав екземпляр акту, що відповідає розділу де знаходиться підпис «З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа, один примірник отримав».

Пункт 6.40 ПКЕЕ передбачає, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Доречно зауважити, що нормами ПКЕЕ та Методики підставою для здійснення нарахування постачальником збитків у вигляді вартості не облікованої електричної енергії є факти встановлені актом перевірки вищевказаних порушень, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Всі вказані порушення пов'язані з пошкодженням розрахункових засобів обліку, пломб (порушення їх цілісності чи відсутність пломб) або самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (абзац третій пункту 6.42 ПКЕЕ).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про час і дату засідання комісії з розгляду Акту.

ПКЕЕ передбачено, що рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоком споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунку (абзац четвертий пункту 6.42 ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачам на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

21 лютого 2013 року в присутності представника позивача ОСОБА_2 відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного Акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ складає 5 942 кВт/год на загальну суму 6 737,84 гривень.

Засідання комісії було оформлено протоколом № 91 від 21 лютого 2013 року (а.с. 28).

Згідно деталізованого розрахунку до протоколу засідання з розгляду Акту, обсяг недоврахованої електроенергії становить 5 942 кВт/год на загальну суму 6 737,84 гривень за період з 22 січня 2012 року по 21 січня 2013 року (а.с. 29-30).

Слід зауважити, що протокол не містить відмітки про отримання його екземпляру, та відповідачем не надано доказів направлення такого примірнику на адресу позивача.

Відповідно до положень пункт 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленого цієї Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема, порушень зазначених у підпункті 3 пункту 2.1 Методики, а саме: фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів тощо.

Заслуговує на увагу те, що в Акті не вказано поперечної площі перерізу та матеріалу всіх проводів (кабелів), що використається в схемі підключення, а тому добовий обсяг споживання електричної енергії має обчислюватись виходячи з допустимого тривалого струму, що може перетікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується допустимий тривалий струм, згідно з положенням глави 1.3 ПУЕ (мідний провід з площею поперечного перерізу 0,5 мм2 та допустимим тривалим струмом 11 А).

Таким чином, наявність у разі, якщо Акт було складено представниками енергопостачальника до моменту фіксування представниками СВ Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області факту відсутності приладу обліку електричної енергії на об'єкті споживача, то розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по Акту здійснено відповідачем з порушенням вимог Методики в частині визначення добового обсягу споживання електричної енергії та періоду, за який має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

Позивач з прийнятим рішення не погодився та звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії, оформлене протоколом № 91 від 21 лютого 2013 року у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 5 942 кВт/год на суму 6 737,84 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Право на захист розглядається як суб'єктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені статтею 1 ГПК України.

Стаття 13 Конституції України закріплює обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Статями 24-27 Закону України «Про електроенергетику» передбачені права, обов'язки споживачів та постачальників електроенергії, а також відповідальність за їх порушення.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії, зокрема, посилається на факт повідомлення про крадіжку приладу обліку до Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області та сповіщення про це відповідача.

За твердженням позивача, 21 січня 2013 року її довіреною особою ОСОБА_2 при огляді фасаду будинку було з'ясовано, що ящик, в якому знаходився електролічильник був відкритий. В цей же день, ОСОБА_2 викликав міліцію, співробітники якої прибули до бару та провели огляд місця злочину і встановили, що електролічильник викрадений, а тому запропонували проїхати до відділу для написання заяви. 21 січня 2013 року ОСОБА_2 у відділі міліції написав заяву про крадіжку електролічильника. Пізніше ОСОБА_2 було повідомлено відповідача про крадіжку приладу обліку. Коли останній разом з робітниками відповідача приїхали до бару, в ящику знаходився викрадений електролічильник, про що повідомлено міліцію. Робітникам відповідача запропоновано не чіпляти електролічильник, але не зважаючи на прохання не робити цього, лічильник було вилучено для огляду та складання спірного Акту.

Господарським судом встановлено, що в провадженні СВ Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області є кримінальне провадження за № 12013050550000307 від 21 січня 2013 року за ознаками частини першої статті 185 Кримінального кодексу України, за заявою ОСОБА_2, де об'єктом злочинного посягання є електролічильник, який був розташований на фасаді кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», селище Зуївка, котрий на момент огляду місця події був відсутній, про що свідчить довідка Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 21).

Зазначені дії позивача свідчать про те, що він прийняв всі можливі заходи, необхідні для встановлення осіб, які здійснили крадіжку приладу обліку електричної енергії.

У подальшому ОСОБА_2 звертався із запитом про рух кримінального провадження за № 12013050550000307 від 21 січня 2013 року, який був зареєстрований у Журналі вхідної кореспонденції за № И-3 від 15 квітня 2013 року.

Листом № 9879 від 25 квітня 2013 року Харцизький МВ ГУМВС України в Донецькій області повідомив, що по даному кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування (а.с. 66).

Відповідно до абзацу другого пункту 1.2 Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії) письмового повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про пошкодження засобів обліку, пошкодження або зрив пломб Методика не застосовується.

Господарський суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що факт звернення до правоохоронних органів з повідомлення про крадіжку приладу обліку та у подальшому повідомлення про це відповідача, є достатнім доказом того, що позивач виконав усі необхідні дії по своєчасному повідомленню належних осіб про факт зникнення приладу обліку.

У свою чергу відповідач не надав суду необхідних доказів в обґрунтування спірного рішення, яке винесено на підставі акту № 002561 про порушення ПКЕЕ, не надав доказів того, що саме позивач здійснив демонтаж приладу обліку електричної енергії, тобто саме те порушення, яке зафіксовано в зазначеному акті.

Таким чином, відповідач мав право здійснити розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по Акту лише у разі, якщо акт було складено представниками електропостачальника до моменту фіксування СВ Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області факту відсутності приладу обліку електричної енергії на об'єкті споживача.

Щодо наявного в матеріалах справи акту проведення експертизи лічильника електроенергії, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Методики, енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

Підпунктом 3 частини першої пункту 2.1 Методики передбачається застосування зазначеної Методики на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема, таких порушень ПКЕЕ, як пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора, тощо.

Крім того, згідно пункту 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, факти втручання в роботу розрахункового засобу обліку, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

При проведенні експертизи лічильника електроенергії (акт № 1606 від 21 березня 2013 року), представники енергопостачальної компанії порушили пункт 3 зазначеного Порядку, не залучивши представників Держспоживстандарту для встановлення факту втручання в роботу розрахункового засобу обліку, що призвело до заниження його показань, зафіксованого в акті № 002561 від 21 січня 2013 року.

Згідно пункту 1.2 ПКЕЕ експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Пунктом 3.30 ПКЕЕ передбачено, що експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

В матеріалах справи відсутній такий експертний висновок спеціаліста щодо відповідності розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Шляхом дослідження доданих до позову та в процесі розгляду спору документів, враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії в обсязі 5 942 кВт/год на загальну суму 6 737,84 гривень, є оперативно-господарською санкцією відповідача до споживача.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

У відповідності до частини першої статі 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Застосування відповідачем санкції до позивача (споживача) визначено у пункті 4.4 Договору, зокрема, і за порушення умов Договору, за які законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо.

Тобто, за своїм змістом санкції в договорі є заходами організаційного характеру, несприятливими для порушника зобов'язання, спрямованими на досягнення належного виконання договору; в результаті їх застосування не змінюється зміст первинного зобов'язання.

Відтак, виокремлення ознак таких санкцій можливо, виходячи з положень закріплених в частині першій та другій статті 235 ГК України.

Статтею 236 ГК України, встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення енергопостачальної організації про нарахування вартості недооблікованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

За частиною другою статтею 237 ГК України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010, яка є обов'язковою для господарського суду згідно приписів статті 111-28 ГПК України.

Встановлені судом обставини, аналогічні викладеним в письмових пояснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази у підтвердження своїх вимог та заперечень, господарський суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 5 942 кВт/год на суму 6 737,84 гривень, оформлена протоколом комісії № 91 від 21 лютого 2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі викладеного, ст. 129 Конституції України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, Закону України «Про електроенергетику», ст. ст. 11, 16, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 20, 67, 179, 235-237, 275 ГК України, керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати оперативно-господарську санкцію публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268), оформлену протоколом № 91 від 21 лютого 2013 року щодо донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вартості недоврахованої електроенергії в обсязі 5 942 кВт/год на суму 6 737,84 гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 147,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 14.06.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2013.

Суддя С.М. Фурсова