Рішення № 31914011, 06.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3796/13 06.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

до Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Провідна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Циркун М.К.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Денісов О.В.

про відшкодування шкоди в порядку регресу 50000,00 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Лобода М.А. (дов б/н від 09.07.2012 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи1: не з'явився

від третьої особи 2: Денісов О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерне товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 50000,00 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2013 порушено провадження у справі за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 28.03.2013 року.

14.03.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшли документи, витребувані ухвалою суду.

Через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 26.03.2013 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Під час судового засідання 28.03.2013, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Циркуна Миколу Костянтиновича та Денісова Олександра Володимировича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 до у часті у справі залучено третіх осіб та відкладено розгляд справи на 18.04.2013 року.

18.04.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні від 18.04.2013 представниками позивача та відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

За наслідками судового засідання 18.04.2013 судом винесено ухвалу, якою продовжено строк розгляду даного спору на 15 днів та відкладено розгляд справи 07.05.2013 року.

23.04.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 справу № 910/3796/13 передано для розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 07.05.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шкурдовою Л.М. та призначено її до розгляду.

07.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв'язку із поверненням судді Полякової К.В. із відпустки, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2013 справу № 910/3796/13 прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її до розгляду на 06.06.2013 року.

У судове засідання 06.06.2013 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Третя особа 1 - Цвиркун М.К. у судове засідання не з'явилась, про поважні причини неявки суд не повідомила, вимоги ухвали суду не виконала, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Денісов О.В. - третя особа 2 у судове засідання з'явився, надав усні пояснення щодо суті спору, проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, наявні у матеріалах справи документи, достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2011 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Іллічівське» (Страховик) та Циркуном Миколою Костянтиновичем (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ЦО-05-008093, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Hоnda Accord», держаний номер АА7857ВТ (а.с. 6).

02.04.2012 на автомобільній дорозі Київ-Одеса 62км+820м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Hоnda Accord», держаний номер АА7857ВТ, під керуванням Циркун Миколою Костянтиновичем та транспортного засобу марки «ВАЗ2103», державний номер СА3886АЕ, під керуванням Денісова Олександра Володимировича.

У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №8985450 (а. с. 8).

Згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2012 у справі №1008/6757/12, дії Денісова О.В. кваліфіковані, як порушення Правил дорожнього руху України і ці порушення знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку (а. с. 11).

02.04.2012 до позивача звернувся Страхувальник - Циркун М.К. із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку відповідно до Договору №ЦО-05-008093 (а. с. 12)

Вартість відновлювального ремонту відповідно до Звіту №1076 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 03.05.2012, який складено ТОВ «Естімейт Плюс», складає 130543,18 грн. (а.с. 13-15)

18.05.2012 ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на підставі Звіту №1076 від 03.05.2012 та акту №1080 від 03.05.2012, складено Страховий акт №ЦО-28863-ЦО-05-0000008093-02 та розрахунок суми страхового відшкодування від 18.05.2012, відповідно до яких сума, що підлягає сплаті Страхувальнику складає 77370,45 грн. (а. с. 32-33)

22.05.2012 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 77370,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4105 від 22.05.2012 та карткою рахунку №3611 (а. с. 34).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ2103», державний номер СА3886АЕ, яким під час скоєння ДТП на законних підставах керував Денісов О.В., застрахована за полісом №АА/7504288 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (а.с. 50).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач у листопаді 2012 року звернувся до відповідача із заявою про регресні вимоги, однак коштів станом на день розгляду справи не отримав.

Відповідач у своєму відзиві заперечує проти позовних вимог, посилаючись на той факт, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодована безпосередньо винною особою, про що також зазначено у постанові Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ2103», державний номер СА3886АЕ знаходився під керуванням Денісова О.В., вина якого підтверджується постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2012 року.

Цивільно-правова відповідальність Денісова О.В. у частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки «ВАЗ2103», державний номер СА3886АЕ застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/7504288).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Hоnda Accord», держаний номер АА7857ВТ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування транспортних засобів №ЦО-05-008093, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Денісова О.В. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Із матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування позивачем виплачено у розмірі 77370,45 грн., проте звертаючись із позовом до суду Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» заявляє до стягнення 50000,00 грн., тобто у межах розміру суми ліміту відповідальності передбаченого полісом.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно із полісом №АА7504288, розмір франшизи становить 500,00 грн., з огляду на що страхове відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача у порядку регресу підлягає зменшенню на 500,00 грн., тобто його остаточна сума дорівнює 49500,00 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", наголошує на відсутності у нього обов"язку відшкодовувати суму страхового відшкодування у порядку регресу позивачу, оскільки Денісов О.В., що є його страхувальником, самостійно відшкодував потерпілому - Цвиркун М.К. заподіяну шкоду. На підтвердження зазначеного, відповідач посилається на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2012 року.

Зі змісту зазначеної постанови суду вбачається, що Денісова О.В. звільнено від кримільної відповідальності у порядку ст. 46 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У даному випадку за нормами статті 46 КК України, поняття "шкода" та "збитки" слід тлумачити так: шкода завдана життю та здоров"ю особи, а збитки майну особи. У постанові Васильківського міськрайонного суду Київської області зазначено про відшкодування Денісовим О.В. на користь Цвиркуна М.К. саме заподіяної шкоди.

Під час розгляду даної господарської справи Денісов О.В. у судовому засіданні пояснив, що ним, як винуватцем у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, не відшкодовувалось на користь Цвиркуна М.К. будь-яких грошових коштів, у якості шкоди заподіяної здоров"ю потерпілого та матеріальних збитків, заподіяних майну потерпілого. До того ж, у постанові суду у кримінальній справі не зазначено грошового розмір суми відшкодованої Денісовим О.В.

У розумінні положень статті 33 ГПК України, відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування встановлених судом, вищенаведених обставин.

З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення у порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 49500,00 грн., є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до Приватного акціонерне товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 50000,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, 38-Б; код ЄДРПОУ 25186738) 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот гривень) гривню 00 копійок суму сплаченого страхового відшкодування та 1703 (одну тисячу сімсот три) гривні 30 копійок судового збору.

У іншій частині позову - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 06.06.2013 року.

Повний текст рішення складено - 11.06.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова