Рішення № 31913937, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10505/13 18.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 515,02 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондар О.П. - довіреність № 0113-69 від 20.03.2013 року;

від відповідача: Павлушкіна О.С. - довіреність № 05-2013 від 01.01.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 6 515,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ТОВ «Порше Лізинг Україна», яке є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 6 515,02 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 06.06.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.06.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2013 року позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2009 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі по тексту - страховик, позивач) був укладений Генеральний Договір № 28-2828-0157 добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) (далі за текстом - Договір), а 23.11.2010 між страхувальником та страховиком було підписано додаток № 28-2828-157/407 до Договору за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Фольцваген», державний номер АА 3306 КН.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 01.09.2012 року о 09.год. 35 хв. в м. Києві на перехресті вул. Федорова - вул. Боженка сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «Форд», державний номер СА 7039 АС, яким керував Федоренко Ю.С., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (довідка про ДТП № 9064310 та Акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 02.09.2012 року, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № ДККА-19898 від 08.10.2012 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 6 515,02 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано накази на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 6 515,02 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2012 року, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Форд», державний номер СА 7039 АС, Федоренка Ю.С., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Федоренка Ю.С. (власника транспортного засобу) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» відповідно до Полісу серія АВ № 0140417, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 10.10.2012 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 12763 від 10.10.2012 року на суму 6 515,02 грн.

Згідно Полісу серія АВ № 0140417 ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну життю та здоров'ю становить 100 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в розмірі 6 515,02 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 33-Б, 2 ПІД'ЇЗД, код ЄДРПОУ 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А, код ЄДРПОУ 30859524) 6 515 (шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 02 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 19.06.2013 року.