Рішення № 31913102, 17.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р.Справа № 916/935/13

За позовом Прокурор Любашівського району Одеської області; в інтересах держави в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Одеській області;

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське"

про стягнення 157721,58грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Вигнанок Т.Л. - пред.прокуратури, Порубіна Ю.Д. - за дорученням

Від відповідача: Горовий С.О. - за дорученям, Манзар О.Я. - директор;

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" про стягнення суми шкоди, у вигляді збитків нанесених державі у розмірі 157 72,58 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 9 квітня 2013 року порушено провадження у справі №916/935/13.

Представник відповідача 20 травня 2013 року надав відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач визнає частково позов на суму 114 540 гривень.

Ухвалою суду від 3 червня 2013 року строк розгляду справи продовжено до 24 червня 2013 року за клопотанням представника позивача.

Представник прокуратури з'явився у судове засідання надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 114 540 гривень.

Представник Державної екологічної інспекції в Одеській області уточненні позовні вимоги прокурора підтримує повністю, надано заяву про зменшення позовних вимог на суму 114 540 гривень.

Представник відповідача уточнену суму визнає повністю.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

28 лютого 2013 року працівниками Державної екологічної інспекції в Одеській області було здійснено перевірку, та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Паламарчук О.Л. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" вимог природоохоронного законодавства, а саме: встановлено, що на балансі підприємства знаходяться 6 артезіанських свердловин, 2 з яких не працює, дозвіл на спец водокористуванні закінчився 21 вересня 2012 року, починаючи з 22 вересня 2012 року ТОВ „Зеленогірське" здійснює забір води з артезіанських свердловин за відсутності спеціального дозволу, що є порушенням ст.44,48,49 Водного Кодексу України та ст.19,21, 56 Кодексу України „Про надра".

Згідно довідки від 117 травня 2013р. №49 ТОВ „ВНФ „Зеленогірське" з 29 вересня 2012 року по 28 лютого 2013 року використано 2,0 тис. куб.м. води з арт свердловин.

16 листопада 2009 року Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області було видано товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" дозвіл №УКР 725-А/Оде на спец водокористування, термін дії якого було встановлено до 21 вересня 2012 року.

Відповідно до зазначених повноважень, посадовою особою Державної екологічної інспекції в Одеській області був здійснений розрахунок збитків, завданих відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-науковою фірмою "Зеленогірське" внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України.

Згідно з розрахунком збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, здійсненим згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушеним законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена: наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009р. №389, заподіяні державі в результаті самовільного забору води з артезіанських свердловин(самовільним користуванням підземними водами), заподіяної Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" збитки становлять 114 540 гривень.

21 березня 2013 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" претензію №24, згідно якої відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати заподіяні збитки, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що відповідач самовільно використав природний ресурс (підземну воду), та всупереч вимог закону здійснив самовільне водокористування, ним було завдано матеріальної шкоди державі.

Однак непроведення відповідачем оплати завданої навколишньому природному середовищу шкоди в сумі 114 540 гривень зумовило звернення прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" суми шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків нанесених державі у розмірі 114 540 гривень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.318 Цивільного кодексу України, суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, ви значені статтею 2 Цивільного кодексу України. Усі суб'єкти права власності є рів ними перед законом.

Від імені українського народу, відповідно до ч.2 ст.324 Цивільного кодексу України, права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Частиною 4 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України). Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею ч.1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів-загальне та спеціальне.

Згідно ст. 47 Водного кодексу України зазначено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Ст. 48 Водного кодексу України передбачено, що: Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України Водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Судом встановлено, що відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" з 22 вересня 2012 року по 28 лютого 2013 року було здійснено самовільний забор води з артезіанських свердловин при відсутності дозвільних документів (використано 2,0 тис. кубічних метрів води з арт свердловин), а тому він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Отже наданий інспекцією розрахунок на думку суду, здійснений належним чином, правомірно розрахований розмір заподіяних збитків у сумі 114 540 гривень, тому підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені Прокурором Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "Зеленогірське" суми шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків нанесених державі у розмірі 114 540 гривень обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим задовольняє у повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору на суму 2 290,80 гривень.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо - наукова фірма „Зеленогірське" /66520 Одеська область Любашівський район, с. Гвоздавка-2", код ЄДРПОУ 03767357/ на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області /р/р №33118331700335 фонду охорони навколишнього природного середовища с. Гвоздавка Друга, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37914235, банк ГУДКСУ в Одеській області, одержувач УК у Любашівському районі, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності 331/ завданні порушенням природоохоронного законодавства збитки в сумі 114 540 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок) гривень.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо - наукова фірма „Зеленогірське" /66520 Одеська область Любашівський район, с. Гвоздавка-2", ЄДРПОУ 03767357/ на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору на суму 2 290 (дві тисячі двісті дев'яносто) гривень 80 копійки.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19 червня 2013 року.

Суддя Гуляк Г.І.