Ухвала суду № 31912282, 18.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Орєхов О.І.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року справа №255/2755/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.

секретар Турко І.Б.,

за участю : представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08 травня 2013 р. у справі № 255/2755/13-а за позовом ОСОБА_3 до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08 травня 2013 р. у справі № 255/2755/13-а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що 03.10.2012 до Донецької міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельної ділянки, в якій просив надати йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1.

За результатами розгляду даної заяви Донецькою міською радою в межах повноважень та на підставі діючого законодавства 01.02.2013 прийнято рішення №27/111 «Об отказе ОСОБА_3 в предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка в собственность для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек и сооружений по улице Соловьяненко в Куйбышевском районе».

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка став мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та встановлення границь парку «Студентський».

Позивач вважає, що посилання Донецької міської ради на мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та встановлення границь парку «Студентський» є безпідставним та суперечить положенням ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а тому вищевказане рішення відповідача повинно бути судом визнано недійсним.

Колегія суддів зазначає, що земельні відносини на території міста Донецька регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими спеціальними законами та Порядком передачі земельних ділянок юридичним та фізичним особам у власність та у користування у місті Донецьку, затвердженим рішенням Донецької міської ради від 21.12.2011 № 11/31 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст. 81 ч.1 п. «б» Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель комунальної власності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3 ст. 116 Земельного кодексу України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Пункт «Г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначає право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Стаття 25 цього ж закону визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглянути і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх видання.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 цього Закону визначений перелік питань, вирішення яких відноситься до відання місцевих рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено , що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Так, зокрема, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам на території м. Донецька регулюється ст. 118 Земельного кодексу України та Порядком.

Колегія суддів зазначає , що керуючись зазначеними положеннями Земельного кодексу України, відповідачем Донецькою міською радою прийнято рішення саме про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, виходячи з наступного.

23.12.2009 року Донецькою міською радою прийнято рішення № 40/37 «О придании земельным участкам зеленых зон и зеленых насаждений на территории города Донецка статуса городских скверов и парков», яким було визначено статус парку «Студентський».

На виконання рішення міської ради від 23.12.2009 № 40/37, Програми розвитку земельних відносин та охорони земель на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням міської ради від 14.01.2011 № 3/36, враховуючи матеріали з інвентаризації меж парку «Студентський» на території міста Донецька, 01.02.2013 Донецькою міською радою прийнято рішення № 27/106 «Про затвердження меж парку «Студентський» на території міста Донецька».

Пунктом 1 даного рішення встановлено та затверджено межі парку «Студентський» у місті Донецьку.

Пунктом 2 зазначеного рішення міською радою вирішено виключити на території парку «Студентський» господарську діяльність, яка перешкоджає чи може перешкоджати його використанню за цільовим призначенням, а також негативно впливає на природний стан цих земель.

Тобто, Донецькою міською радою прийняті рішення, якими затверджено певну містобудівну документацію та схеми землеустрою, місце розташування земельної ділянки, клопотання щодо якої подане позивачем, не відповідала вимогам містобудівної документації, що в свою чергу послужило підставою для відмови у її переданні, передбаченої ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Вказані рішення Донецької міської ради від 23.12.2009 № 40/37, Програми розвитку земельних відносин та охорони земель на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням міської ради від 14.01.2011 № 3/36, враховуючи матеріали з інвентаризації меж парку «Студентський» на території міста Донецька та рішення № 27/106 «Про затвердження меж парку «Студентський» на території міста Донецька» від 01.02.2013 Донецькою міською радою є не скасованими та наданий час чинними.

Крім того, частиною 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення вмістах та інших населених пунктах» введено мораторій строком на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, а саме: земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень.

Отже, зазначене також унеможливлює погодження розташування земельної ділянки позивачці, оскільки зміна її цільового призначення заборонена законодавством.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до листа ГлавУМА від 19.10.2012 №01/17-4203 земельна ділянка, щодо якої позивач звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення, знаходиться у користуванні третіх осіб. Зазначений факт не заперечується і самим позивачем, оскільки до клопотання разом з іншими документами ним подано заяву (письмову згоду землекористувача) ТОВ «БІЗНЕСБУДІНВЕСТ».

Згідно зазначеної заяви ТОВ «БІЗНЕСБУДІНВЕСТ» на користь позивача відмовляється від права землекористування частиною земельної ділянки та надає згоду на вилучення із землекористування частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410137400:00:032:0167) загальною площею 16057 кв. м., розташованої по вул. Солов'яненка у Куйбишевському районі Донецька, наданої в оренду на підставі рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 31.10.2007 № 667 та Договору оренди земельної ділянки від 31.12.2007, у площі 0,10 га згідно доданих графічних матеріалів.

Натомість, статтею 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Тобто, заява (письмова згода землекористувача) ТОВ «БІЗНЕСБУДІНВЕСТ» не може бути врахована при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження недійсності оскаржувального рішення, а також з боку як позивача, так і представника не надано жодного належного та допустимого доказу недійсності оскаржувального рішення Донецької міської ради, а тому підстав для визнання його недійсним у суду відсутні, а отже, вимоги позивача ОСОБА_3 в частині визнання недійсним з моменту прийняття рішення Донецької міської ради № 27/111 від 01 лютого 2013 року «Про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Солов'яненка у Куйбишевському районі» є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_3 в частині зобов'язання Донецьку міську раду (83050, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 98, код ЄДРПОУ 26502957) на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву (клопотання ) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) та вирішити відповідно до чинного законодавства України станом на день подання заяви (клопотання) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) питання стосовно надання фізичній особі ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку згідно із її заявою (клопотання) від 03 жовтня 2012 року (реєстраційний номер 09002610), то суд приходить до наступного.

Встановлено, що заява позивача від 03.10.2012 року вже була розглянута Донецькою міською радою.

За результатами її розгляду 01.02.2013 було прийнято відповідне рішення.

Встановлено, що після прийняття рішення усі документи разом із заявою були повернуті позивачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08 травня 2013 р. у справі № 255/2755/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 18.06.2013 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін