Рішення № 31911765, 19.06.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2- 657/11

Провадження № 2/521/2958/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 червня 2013 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справа

за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,

за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся прокурор Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 08.09.2001 року між ОСОБА_1, ОСОБА_6, з однієї сторони, та ОСОБА_7 з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.09.2001 року вказана квартира була продана ОСОБА_4, а 12.10.2001 року ОСОБА_9 ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_6 продати йому їхню квартиру за умови придбання іншого житла та доплатити суму, що еквівалентна 950,0 доларам США, однак в порушення умов договору, квартиру для них не було куплено, доплату не виплачено та внаслідок обману ОСОБА_1 та ОСОБА_6 залишились без грошей та без житла.

Представник прокуратури Малиновського району м. Одеси підтримав подані позовні заяви.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позови підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти предявлених позовів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Джабурії О.В. від 10 лютого 2005 року було відкрито провадження по справі за позовом Прокурора Малиновського районного суду м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Джабурія О.В.) від 14 липня 2005 року позови прокурора Малиновського районного суду м. Одеси, в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним було задоволено частково.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3 було задоволено частково. Рішення суду скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Демченко О.М. від 19 березня 2008 року справу за позовом Прокурора Малиновського районного суду м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі- продажу квартири недійсним, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Демченко О.М.) від 10 грудня 2008 року було об'єднане в одне провадження матеріали цивільної справи за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по визнання права власності, виселення, витребування майна із чужого володіння, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності, виселення та вселення зі справою за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по визнання права власності, виселення, витребування майна із чужого володіння.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Маркаровою С.В. цивільну справу за позовом Прокуратури Малиновськоо району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, позовом заступника прокурора Малиновськоо району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по визнання права власності, виселення, витребування майна із чужого володіння, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності, виселення, було прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Вербицька Н.В.) від 12 травня 2010 року справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий суддя - Вербицька Н.В.) від 21 серпня 2010 року провадження у справі було зупинено до розгляду іншої справи - за позовом ОСОБА_12 до ЗАТ «Приват Банк» (головуючий - суддя Ярош А.І.).

У зв'язку з перебуванням судді Маркарової С.В. на тривалому лікарняному та поданням заяви ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд іншому судді, справа була перерозподілена судді Дрішлюку А.І. відповідно до ст. 11-1 ЦПК України.

У звязку із тим, що суддю Дрішлюк А.І. було обрано суддею Апеляційного суду Одеської області, справу було передано на розгляд іншому судді, справа була перерозподілена судді Гуревському В.К., та призначена до розгляду.

09.01.2002 р. прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_6 до ОСОБА_2С, ОСОБА_4 О, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору від 08.09.2001 р. купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним, та повернення сторін у початковий стан.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2004 р. в задоволенні позову прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_6 до ОСОБА_2С, ОСОБА_4 О, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору від 08.09.2001 р. купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним та повернення сторін у початковий стан відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.01.2005р. рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2004г. скасовано та справа направлена на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 року по справі № 1890/2005 уточнений позов прокурора Малиновського району м. Одеси, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 08.09.2001р. між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7С, договору купівлі-продажу від 13.09.2001р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_3, договору купівлі-продажу від 12.10.2001р. між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, виселення ОСОБА_5 та вселенням ОСОБА_6 задоволено частково, а саме визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, укладений 08.09.2001 року між ОСОБА_1, ОСОБА_6, з одного боку та ОСОБА_7 з іншого боку, як укладений внаслідок обману, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Судом роз'яснено позивачам право пред'явлення позову в окремому проваджені до останнього власника про витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідно до правових позицій Верховного Суду України.

31.08.2005 р. прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_6 до ОСОБА_2С, ОСОБА_3 О, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення ОСОБА_5 і вселення ОСОБА_6. В обґрунтування своїх вимог прокурор Малиновського району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_6 просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі на підставі того, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 року по справі № 1890/2005, договір купівлі-продажу спірної квартири від 08.09.2001 року між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнаний недійсним, як укладений внаслідок обману, яке набрало чинності, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 мають право витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння, тому що спірна квартира вибула з їх володіння не з їхньої волі обманним шляхом, тому ОСОБА_5 підлягає виселенню, а ОСОБА_6 вселенню в спірну квартиру.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2008 р. рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 р. скасовано, справа направлена на новий розгляд в той же суд іншим суддею, з посиланням на таки обставини.

Рішення суду відповідно до вимог ч. 1 п. п. 4, 5 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Згідно вимог ст. 57 ЦК УРСР 1963 року угода укладена внаслідок, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти, на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого, або за позовом державної чи громадської організації.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25.12.1992 року №13 та від 25.05.1998 року №15) при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволенні при доведеності фактів обману. Під обманом в таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угода шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Як в позові прокурора, так і в позовних вимогах ОСОБА_1, ОСОБА_6 не зазначалося яким чином ОСОБА_2 ввів в оману ОСОБА_13, ОСОБА_6, а вказується, що в оману ОСОБА_1 ОСОБА_6 при укладанні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 08.09.2001 року ввели ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16 судом не вирішено питання про залучення зазначених осіб до участі у справі.

За ч. 2 ст. 57 ЦК УРСР 1963 року - якщо угода визнана недійсною по одному із вказаних у ч.1 зазначеної статті підстав, то потерпілому повертається іншою стороною все отримане нею по угоді, а при неможливості повернення отриманого в натурі - повертається його вартість. Ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане нею за угодою, а в разі неможливості повернути отримане в натурі - повернути його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Суд не вирішив питання про наслідки визнання угоди недійсною, про що просили в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відсутні будь-які посилання на норми матеріального права, обставини якими прокурор і ОСОБА_1, ОСОБА_6 обґрунтовують позовні вимоги з посиланням на ст. 48, 57 ЦК УРСР 1963 року в частині визнання недійсними договорів, купівлі-продажу від 13.09.2001 року, 12.10.2001 року укладених між ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, не вказують про наслідки визнання зазначених угод недійсними відповідно до вимог ч. 2 ст. 57, 145 ЦК УРСР 1963 року.

Згодом позовні вимоги були уточнені у звязку зі смертю ОСОБА_6, яка настала 28 серпня 2010 року.

Судом встановлено, що 08.09.2001 року між ОСОБА_1, ОСОБА_6, з однієї сторони та ОСОБА_7 з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8

13.09.2001 року, згідно договору купівлі-продажу зазначена квартира ОСОБА_7 продана ОСОБА_4 і ОСОБА_3, даний договір посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_18

12.10.2001 року, спірну квартиру ОСОБА_4, ОСОБА_3 продали ОСОБА_5, договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_19

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона проживала в спірній квартирі сумісно з чоловіком ОСОБА_6, який був людиною похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом першої групи, потребує стороннього догляду, тому вони вирішили переїхати для постійногопроживання ближче до родичів, які мешкають на селищі Котовського. Враховуючі похилий вік та відсутність досвіду в продажу та обміну житла за допомогою ОСОБА_20, що у свою чергу познайомила ОСОБА_6 з ОСОБА_10 та ОСОБА_21, які пообіцяли придбати необхідну квартиру для ОСОБА_6. ОСОБА_1 підписала у нотаріуса договір купівлі-продажу 08.09.2001 р. своєї квартири з невідомим їй ОСОБА_7С, гроші не отримувала. ОСОБА_10 взяв їх паспорта та виписав їх з квартири.

26.11.2001 прокурором Малиновського району м. Одеси року порушена кримінальна справа № 03200100784 за даним фактом за ознаками злочину, передбаченому ст. 190 ч. 4 IX України, а саме по факту шахрайства у відношенні ОСОБА_1

Постановою слідчого Малиновського РВ ОДУ УМВД України в Одеській області від 09.11.2004 р. ОСОБА_10 притягнутий по кримінальній справі у якості обвинуваченого за ч. 4 .190 КК України, досудове слідство призупинено у зв'язку з розшуком ОСОБА_10, що вбачається з матеріалів т. 2 кримінальної справи № 03200100784.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що не знав і не міг знати добросовісний набувач, власник має право витребувати це майно у набувача лише у разі, якщо, майно вибуло з володіння власника не з його волі, а іншим шляхом.

На момент продажу ОСОБА_1 своєї квартири ОСОБА_2 діяла ст. 57 ЦК УРСР 1963 р., згідно якої угода укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого.

05 вересня 2001 р. подружжя ОСОБА_1 оформили письмовий заказ № 8875 на адресу ОМБТІ та РОН такого змісту: прошу надати довідку-характеристику для продажу однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (на фірмовому бланку ОМБТІ та РОН).

Особисто ОСОБА_1 уклала договір з ОМБТІ та РОН на виконання робіт згідно письмового заказу № 8875, заплатила 22,0 грн. за цю роботу (квитанція № 8875.022 від 05 вересня 2001 р.).

Після виконання робіт, на підставі яких була видана довідка-характеристика для продажу житла, ОСОБА_1 продали свою квартиру 08 вересня 2001 р. ОСОБА_2

З ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу, а не обміну. Вказаний договір підписаний в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_8, дієздатність сторін перевірено. Згідно пункту 2 Договору продаж квартири вчинено за 23 тис. грн., які продавці повністю одержали від покупця до підписання цього Договору.

Довідка адресного бюро УВС області від 26 жовтня 2001 р. свідчить про те, що ОСОБА_1 були прописані АДРЕСА_4, виписались з вказаної квартири 28 вересня 2001 р. за адресою: АДРЕСА_5, тобто виписались після продажу.

Згідно відповіді паспортно-міграційної служби Малиновського РВ на адресу завідуючої юридичною консультацією ОСОБА_22 від 29 листопада 2001 р. такого змісту: ОСОБА_1 і ОСОБА_6 виписані 28 вересня 2011 р. по особистій заяві в АДРЕСА_6, тобто з власної ініціативи.

Згідно акту задатку від 4 вересня 2001 р. ОСОБА_6 отримав 500,0 дол. США завдатку від ОСОБА_3 і, таким чином, зобов'язався продати ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_7.

Заява ОСОБА_1 на адресу начальника Малиновського РВ такого змісту (заява від 12 вересня 2001 р.): прошу раніше подану мною заяву від 11 вересня 2001 р. по факту підписаних мною документів на продаж квартири не розглядати і перевірку не проводити, оскільки претензій до ОСОБА_10 та його подруги ОСОБА_21 не маю, всі мої інтереси задоволено, про кримінальну відповідальність попереджена.

Стосовно цієї заяви ОСОБА_1 вказала, що вона виконала її під тиском співробітників міліції. Даний факт в судовому засіданні не отримав підтвердження.

Розписка ОСОБА_10 від 30 вересня 2001 р. такого змісту: Я, ОСОБА_10, зобов'язуюсь купити квартиру ОСОБА_1 на пос. Лузанівка (1 ком.) і дати доплату (свідки ОСОБА_3).

В Постанові про притягнення в якості обвинуваченого від 09 листопада 2004 р. слідчого Малиновського РВ Бланковської вказано: ОСОБА_1 продала квартиру ОСОБА_7. Виручені від продажі 23 тис. грн. ОСОБА_1 передала ОСОБА_10, щоб він купив квартиру в районі Миколаївської дороги.

В позовних заявах ОСОБА_1 стверджує, що ніколи не отримувала грошей за продану квартиру. При цьому допитана в судовому засіданні нотаріус ОСОБА_8 вказала, що текс договору купівлі-продажу від 08 вересня 2001 року був зачитаний ОСОБА_1, перекладений на російську мову, за п. 2 договору продаж вчинено за 23000,0 грн., які отримані повністю ОСОБА_1 до підписання цього договору. Ніяких застережень або непогоджень стосовно змісту договору, розміру вартості обєкту нерухомості, неотримання коштів за квартиру, ОСОБА_1 нотаріусу не заявляла.

Відповідно до абзацу 1, 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998р. № 15) при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК України суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволенні при доведеності фактів обману.

Під обманом в таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Щодо вирішення питання про залучення до участі у справі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16, оскільки за позовом прокурора і в позовних вимогах ОСОБА_1, ОСОБА_6 не зазначається яким чином ОСОБА_2 ввів в оману ОСОБА_13, ОСОБА_6, а вказується, що в оману ОСОБА_1 ОСОБА_6 при укладанні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 08.09.2001 року ввели саме ці особа, суд виходить з обставин, що не оспорювалися сторонами, що ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16 не були учасниками оспорюваних договорів, їх права, як осіб, які не приймають участі у справі, не порушуються, доказів їх дій щодо введення в оману ОСОБА_6 до суду не надано.

В позовах прокурора та позовних заявах ОСОБА_1 відсутні будь-які посилання на норми матеріального права, обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Таким чином, до суду стороною позивача не надано доказів, які б підтверджували недійсність договорів купівлі-продажу від 08 вересня 2001 р., 13 вересня 2001 р. та 12 жовтня 2001 р. і, відповідно, виселення ОСОБА_5 зі спірної квартири та вселення ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 3, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 48, 57, 145 ЦК УРСР 1963 року, суд ,

В И Р І Ш И В

У задоволенні позову прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовити.

У задоволенні позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: В.К.Гуревський