Постанова № 3191160, 04.03.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 р.

Справа № А-15/211

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Бориса Васильовича

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул.Робітнича, 29, с.Мостище, Калуського району, Івано-Франківської області, 77305,

до відповідача Калуської ОДПІ, вул.В.Стуса, 2, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської об"єднаної податкової інспекції від 14.07.2006 року № 0001512302/0,

з участю представників сторін:

від позивача представники не з"явилися,

від відповідача Коваленко О.Б. - начальник юридичного відділу, довіреність № 2255/10/100 від 09.02.2009 року,

від відповідача Шамотайло Б.Ю. - головний державний податковий інспектор відділу, довіреність № 2586/8/100 від 13.02.2009 року,

від прокуратури представники не з"явилися.

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося в суд із позовом до Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції від 14.07.2006 року № 0001512302/0.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2007 року позовну заяву залишено без розгляду.

Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу задоволено, скасовано ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2007 року про залишення позовної заяви без розгляду, а справу А-15/211 направлено для продовження розгляду судом першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2008 року поновлено процесуальний строк розгляду адміністративної справи та призначено судовий розгляд на 20.01.2009 року.

Ухвалою суду від 20.01.2009 року розгляд справи відкладено на 20.02.2009 року.

Ухвалою суду від 20.02.2009 року розгляд справи відкладено на 03.03.2009 року.

В судовому засіданні 03.03.2009 року оголошено перерву до 04.03.2009 року.

Позовні вимоги грунтуються на Законі України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), яким наведено механізм визначення суми та порядку бюджетного відшкодування. Так, згідно п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів, послуг в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Позивач вважа, що податковою інспекцією звужується поняття бюджетного відшкодування на підставі рядка "3" форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком № 3 до податкової декларації з ПДВ. Позивач зазначає, що норми Закону мають вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконними актами, отже ТзОВ "Карпатнафтохім" виконало всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, позивач вважає безпідставним посилання податкового органу в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, як на підставу перерахунку суми бюджетного відшкодування, на п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який лише встановлює порядок здійснення перевірки податкової декларації платника податку, а також підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки. На думку позивача , це є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки п.п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов'язує податковий орган зазначати в податковому повідомленні норму податкового Закону, відповідно до якої був зроблений перерахунок податкових зобов'язань.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених у запереченні проти адміністративного позову, мотивуючи тим, що перевірка правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2006 року проводилася з врахуванням вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.8.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями, а також пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 в редакції Наказу ДПА України від 15.06.2005 № 213 "Про внесення змін до податкової звітності податку на додану вартість".

В контексті п. 10.6 ст. 10 Закону представники відповідача зазначили, що форми декларації та податкових розрахунків встановлюються відповідно до Законів, а також вказали на те, що ДПА в Івано-Франківській області зверталась за роз'ясненням до ДПА України. Листом №8556/7/16-1117 від 05.05.2006 року остання повідомила про те, що до рядка "3" розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються суми податку на додану вартість, фактично сплачені отримувачем товарів у попередньому звітному податковому періоді постачальника таких товарів, що включені до податкового кредиту в попередньому періоді.

З огляду на встановлення під час перевірки порушення позивачем норм Закону, податковим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2006 року в сумі 3961791 грн. При цьому представники зазначили, що форма податкового повідомлення-рішення відповідає додатку 5 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 в редакції Наказу від 27.05.2003 року № 247.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши зібрані в справі докази та надавши їм належної правової оцінки, суд встановив наступне. За період з 07.06.2006 року по 21.06.2006 року Калуською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ "Карпатнафтохім" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2006 року, за результатами якої податковим органом складено Акт від 04.07.2006 року № 548/23-2/33129683.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.07.2006 року № 0001512302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2006 року в сумі 3961791 грн.

Судом в ході судових засідань досліджено акт перевірки від 04.07.2006 року № 548/23-2/33129683, заперечення ТзОВ "Карпатнафтохім" до вказаного акту, відповідь на заперечення, податкову декларацію з ПДВ за березень 2006 року та Розрахунок суми бюджетного відшкодування, фотокопії яких знаходяться в матеріалах справи.

На підставі зазначених документів та пояснень представників сторін в судовому засіданні судом встановлено, що завищення суми бюджетного відшкодування позивачем на суму 3961791 грн. полягає в наступному.

ТзОВ "Карпатнафтохім" 19.04.2006 року подано до Калуської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року та Розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2006 року, згідно з якими визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 8882715 грн.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, згідно з представленими для перевірки журналами-ордерами по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками" платіжними документами та реєстрами податкових накладних за лютий 2006 року, позивачем у вказаному періоді оплачено ПДВ, який віднесено до складу податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 9929875 грн.

В контексті Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 представники відповідача вказали на те, що в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачено відображати суму податковго кредиту попереднього податковго періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів. Тому в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2006 року позивач повинен був відобразити суму податкового кредиту попереднього податковго періоду-лютого 2006 року - фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді - лютому 2006 року - постачальникам таких товарів.

Таким чином, на думку податкового органу, ТзОВ "Карпатнафтохім" завищено суму бюджетного відшкодування в сумі 3961791 грн., оскільки суми ПДВ, заявлені позивачем до відшкодування в березні 2006 року, не приймали участі у формуванні від"ємного значення за попередній податковий період.

Суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено механізм визначення суми та порядку бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому бюджетним відшкодуванням згідно із п.п. 1.8 ст. 1 цього ж Закону названа сума, що підлягає поверненню платників податків з бюджету у зв"язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

П.п. 7.7.4. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналізуючи вищезазначену правову норму , суд приходить до висновку про те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період .

Пунктом 10.6 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Згідно абзацу "ї" п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами" форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 в редакції наказу від 15.06.2005 року № 213 затверджено форму податкової декларації з ПДВ, порядок її заповнення та подання.

Разом з тим, за змістом абзацу "3" п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами" платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку. Такий звіт за іншою формою подається разом з поясненням мотивів його складання.

Проте, позивачем подано декларацію іншої форми (розрахунок бюджетного відшкодування) без пояснення мотивів її складення. Таким чином, позивачем не дотримано вимог абзацу 3 п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" та п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларіції з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".

Поряд з цим, суд констатує , що п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", дію якого, як вважає позивач, звужує формулювання рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, є відсилочною нормою права, в якій робиться посилання на п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як на умову при якій виникає право на бюджетне відшкодування з ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те , що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

В контексті викладеного, суд не приймає до уваги посилання сторін на судову практику вирішення аналогічних спорів, оскільки ця практика є суперечливою, тобто містить неоднозначне трактування податкового законодавства , що регулює спірні правовідносини .

Стосовно твердження позивача щодо безпідставного посилання податкового органу в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, як на підставу перерахунку суми бюджетного відшкодування, на п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який лише встановлює порядок здійснення перевірки податкової декларації платника податку та підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, суд констатує наступне.

За змістом пп. 7.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (п. б).

Згідно абзацу "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Оглядом в судовому засіданні фотокопії спірного податкового повідомлення-рішення встановлено, що його форма відповідає додатку 5 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 в редакції Наказу від 27.05.2003 року № 247.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове рішення-повідомлення прийняте з дотриманням чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами", п.п. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Деделюк Борис Васильович

Постанова складена в повному обсязі 10.03.2009 року.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Козло Петро Мирославович