Справа № 333/4829/13-ц
2/333/2416/13
рішення
Іменем України
16 травня 2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
при секретарі Жанжаровій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
встановив:
Позивач ПАТ КБ «Надра» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 41 454,51 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ВАТ «Комерційний банк «Надра»», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 гривень, строком користування до 20.01.2010 року зі сплатою у розмірі 36% річних.
В якості забезпечення наданого кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 18/2008/11/0258ЮМК-1 від 29.07.2008 року, на підставі якого поручитель взяла на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобовязань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак, ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме, не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Станом на 18.04.2011 року заборгованість складає 41 454,51 грн., яку і просить стягнути позивач з відповідачів, а також судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільно-процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився і не повідомив суд про причини неявки.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не зявилася, але довірила представляти свої інтереси ОСОБА_3 Останній у судове засідання не зявився та надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Раніше у судовому засіданні ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, що стосуються ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на те, що порука ОСОБА_2 є припиненою на підставі норм Цивільного кодексу України та Висновків Верховного Суду України.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
За вимогами ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
29.07.2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 18/2008/11/0258ЮМК, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20 000 гривень зі сплатою 36% відсотків річних, виходячи з 360 календарних днів у році. ОСОБА_1 зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 20.01.2010 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.5-6).
Відповідно до п. 3.1.1 вказаного кредитного договору ОСОБА_1 повертає кредит та сплачує відсотки згідно Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною кредитного договору.
Згідно п. 3.1.2.2 кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений п. 3.1.1 кредитного договору, позичальник (ОСОБА_1В.) сплачує позивачу відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобовязання частково виконані позичальником) у розмірі 72,0% річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.
Відповідно до п.8.1. зазначеного кредитного договору за порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пунктом 8.3. кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року передбачено, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.
29.07.2008 року в якості забезпечення наданого кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки № 18/2008/11/0258ЮМК-1, на підставі якого поручитель взяла на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 (боржник) його зобовязань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору.
Згідно п.1.3. договору поруки відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань у цілому.
Відповідно до вимог п.2.1. вказаного договору поруки кредитор (позивач) набуває право вимагати від поручителя виконання зобовязання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобовязання в цілому чи в будь-якій частині не будуть виконані, а також при умові обовязкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобовязання позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).
Пунктом 2.2. договору поруки № 18/2008/11/0258ЮМК-1 від 29.07.2008 року поручитель зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобовязань і необхідності їх виконувати поручителем.
Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Станом на 18.04.2011 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 41 454,51 грн., з яких: 15 095,18 грн. непогашений кредит; 12 397,96 грн. несплачені відсотки; 7 088,08 грн. несплачена пеня за прострочення строків виконання зобовязань; 6 873,29 грн. штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків (а.с.10).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобовязані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі змістом ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
На підставі ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, згідно ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позичку частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або декілька осіб.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
На підставі ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обовязок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року та солідарним боржником. У звязку з невиконанням позичальником вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_1 виконання зобовязань по кредитному договору, які останній ігнорує.
Разом із тим, на думку суду, позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» необхідно задовольнити лише частково.
Так, відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно п.5.3. договору поруки № 18/2008/11/0258ЮМК-1 від 29.07.2008 року дія договору поруки закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобовязань, згідно з умовами договору поруки.
Таким чином, у вказаному договорі поруки не встановлено строк дії поруки, так як відповідно до ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Тому, умова договору поруки про припинення поруки після належного виконання позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобовязань, згідно з умовами договору поруки, не може вважатися встановленим ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 строком припинення поруки.
За таких обставин у ПАТ КБ «Надра» виникло право предявити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобовязання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 21.01.2010 року, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителя банк предявив лише 03.01.2012 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, у звязку з чим, порука ОСОБА_2 є припиненою.
Тому, суд вважає, що є підстави для стягнення лише з ОСОБА_1 на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, відсотків, штрафу та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.
Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 543, 544, 553, 554, 559, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 214-215 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, к/р32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та області, МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 18/2008/11/0258ЮМК від 29.07.2008 року у розмірі 41 454 (сорок одна тисяча чотириста пятдесят чотири) гривні 51 (пятдесят одну) копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» 414 (чотириста чотирнадцять) гривень 55 (пятдесят пять) копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод
Судове рішення № 31911596, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 19.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/4829/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: