Вирок № 31911295, 05.06.2013, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 1705/1699/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

В особі головуючого судді Стадійчук А.О.

при секретарі Остапчук О.В.

за участю прокурора Стецюка О.М.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2012 року, близько 19 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в кімнаті житлового будинку свого сусіда ОСОБА_3, по АДРЕСА_2, під час боротьби з ОСОБА_4, вивів останнього з рівноваги, внаслідок чого вони попадали на підлогу. Під час падіння ОСОБА_2, не передбачаючи можливості настання наслідків, хоча повинен був і міг це передбачити, під тиском свого тіла спричинив перелом кісток правої гомілки ОСОБА_4 В результаті даного падіння, яке сталося внаслідок необережних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального метаепіфізу обох кісток правої гомілки із зміщенням уламків, що згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.

В суді підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині передбаченого ст.128 КК України визнав повністю, чистосердечно розкаявся та пояснив, що 23 лютого 2012 року на протязі дня він вживав спиртні напої. Після 18 години він пішов в будинок ОСОБА_3, який проживає в АДРЕСА_2, щоб забрати додому ОСОБА_5. Зайшовши в будинок він побачив, що там сиділи ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Він підійшов до ОСОБА_5 і хотів забрати його з собою, але ОСОБА_5 разом з стільцем впав на підлогу. ОСОБА_4 сказав йому, щоб він ішов з будинку і залишив ОСОБА_5 Між ним і ОСОБА_4 відбулася штовханина і вони обоє попадали на підлогу, він упав зверху на ОСОБА_4 і останній почав кричати, що йому поламали ногу. Він ОСОБА_4 по нозі не бив і у нього не було умислу наносити йому удари. На підлозі лежали дрова, і він можливо падаючи на ОСОБА_4 пережав його ногу на поліну. Раніше між ними ніколи не було конфліктів. Він відшкодував ОСОБА_4 3500 грн. на лікування.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України, його вина повністю доведена показами потерпілого, свідків, матеріалами кримінальної справи.

Потерпілий ОСОБА_4 в суді пояснив, що 23 лютого 2012 року він з ОСОБА_5 зайшли додому до ОСОБА_6. Вони усі четверо сиділи і розпивали спиртні напої. Біля 19 години в кімнату зайшов ОСОБА_2 і почав сваритися з ОСОБА_5, так як останній був його швагром. Він зробив зауваження ОСОБА_2, щоб він не заважав їм відпочивати. Після чого ОСОБА_2 перекинув його з кріслом на підлогу. Піднявшись з підлоги він підійшов до підсудного і став напроти нього. ОСОБА_2 своєю ногою наніс йому удар по нозі, від нанесеного йому удару він впав на підлогу. Нанісши йому удар ногою, ОСОБА_2 переломив йому ногу. Як він упав на підлогу і лежав то підсудний впав на нього зверху. При його падінні дрова лежали в стороні. ОСОБА_2 встав і ще один раз вдарив його по поламаній нозі. Раніше у нього відносини з підсудним були нормальні. За лікування йому ОСОБА_2 сплатив 3500 грн.

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що 23 лютого 2012 року він з ОСОБА_4 відпочивали в будинку у ОСОБА_6, розпивали спиртні напої. Біля 19 години в будинок прийшов ОСОБА_2, він був п'яний, і почав з ним сваритися, так як він його швагро. ОСОБА_4 заступився за нього. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла суперечка, вони зчепилися між собою і попадали на землю, ОСОБА_2 упав зверху на ОСОБА_4, при цьому останньому ударів ні руками ні ногами ОСОБА_2 не наносив. Як вони попадали то ОСОБА_4 почав кричати, що у нього поломана нога. Він не бачив, щоб ОСОБА_2 бив по нозі ОСОБА_7 своєю ногою. Перелом міг утворитися при падінні, так як ОСОБА_7 впав, а ОСОБА_2 впав на нього зверху і прижав ногу.

Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, що 23 лютого 2012 року він з батьком, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відпочивали у них в будинку, розпивали спиртні напої. Десь біля 19 години до них прийшов ОСОБА_2, який був уже випивши. ОСОБА_2 вдарив по шиї ОСОБА_5 і вони почали між собою борукатися. ОСОБА_4 заступився за ОСОБА_5, і між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 виникла суперечка, вони зчепилися між собою і попадали на підлогу. ОСОБА_4 упав на спину, а ОСОБА_2 на нього зверху. Після падіння ОСОБА_4 почав кричати, що у нього поломана нога. ОСОБА_2 не бив ногою по нозі ОСОБА_4, останній упав на дрова, які були ззаду нього, Як ОСОБА_4 упав на дрова, а на нього зверху ОСОБА_2, після чого утворився перелом ноги.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що у вечері 23 лютого 2012 року прийшла додому до ОСОБА_6. Її чоловік ОСОБА_2 стояв в дверях, а на підлозі в кімнаті лежав ОСОБА_4, у якого була поломана нога. Так як чоловік був дуже п'яний, то вона забрала його додому.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №171 від 21 травня 2012 року, у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом дистального метаепіфізу обох кісток правої гомілки із зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я. Зазначений перелом міг утворитися від однієї травматичної дії, як від удару в ділянку гомілки ногою так і внаслідок падіння на гомілкову ділянку ноги всією вагою тіла (а.с.71-72).

Даючи оцінку показам підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і вчинив його підсудний ОСОБА_2

Злочинні дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Пояснення потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 умисно вдарив його по нозі своєю ногою, в результаті чого поломив ногу, не знайшло свого підтвердження в суді. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що не було удару ногою ОСОБА_2 по нозі ОСОБА_6 і вони цього не бачили. Суд також враховує, що як підсудний так і потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а тому неповністю пам'ятають свої дії. Усі сумніви та суперечності необхідно трактувати на користь підсудного.

Цивільний позов прокурора, про відшкодування витрат за перебування потерпілого ОСОБА_4 в стаціонарному лікуванні в Дубенській центральній районній лікарні з 23 лютого по 15 березня 2012 року в розмірі 2901 грн. 75 коп. , з підсудного ОСОБА_2 підлягає до задоволення. Постановою КМ України від 16 липня 1993 року за №545 затверджено «Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання». Пункт 1 Порядку зазначає, що згідно із ст.1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодування особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат. Згідно розрахунку КЗ «Дубенської центральної районної лікарні» від 22.05.2012 року за №374, лікарня витратила на лікування потерпілого ОСОБА_4 2901 грн.75 коп., дана сума підлягає стягненню з підсудного.

При визначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер вчиненого злочину, особу винного - який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, чистосердечно розкаявся у вчиненому злочині і вважає, що відносно нього може бути обрано покарання у виді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дубенської районної ради Рівненської області, р/р 35416003004087 утримувач районний бюджет Дубенського району, код 37624798 Банк УДК в Рівненській області МФО 833017, 2 901 (дві тисячі дев'ятсот одну) гривню 75 копійок за лікування ОСОБА_4.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :