Постанова № 31909997, 13.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа№ 5011-4/4385-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю прокурора Греськів І.І. посв. № 002668 від 05.09.2012 року

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Головня М.А. - дов. від 06.03.2013 року № 0100/13

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,МТС Україна" на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року

у справі № 5011-4/4385-2012 (головуючий суддя Борисенко І.І., судді Ващенко Т.М., Літвінова М.Є.)

за позовом: Заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

до: Приватного акціонерного товариства ,,МТС Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Чернігівський філіал Державного підприємства ,,Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут ,,Чернігівцивільреконструкція"

про: внесення змін до договору № 172-10

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року позов було задоволено.

Внесено зміни до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 172-10 від 19.11.2010р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Приватним акціонерним товариством ,,МТС Україна", а саме викладено п. 3.1 Договору в наступній редакції: ,,Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 з урахуванням змін і доповнень і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 р. 17 919,41 грн.".

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ,,МТС Україна" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; код ЄДРПОУ 14333937) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Приватне акціонерне товариство ,,МТС Україна" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року по справі № 5011-4/4385-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неповно з'яcовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2013 року апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства ,,МТС Україна" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-4/4385-2012 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013р. було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-4/4385-2012 наступний склад колегії: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області у відповідності до ст. 96 ГПК України надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні 13.06.2013 року прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечувала, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Вислухавши думку учасників апеляційного провадження щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача та третьої особи, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без їх участі, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19.11.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Приватним акціонерним товариством ,,МТС Україна" було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 172-10.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам, державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину даху восьмиповерхового блоку адмінбудівлі, розміщене за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21-А, що перебуває на балансі Державного підприємства ,,Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут ,,НДІпроектреконструкція" Чернігівського філіалу ,,Чернігівцивільпроектреконструкція", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 24.06.2010р. і становить за незалежною оцінкою 490 315,74 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду для розміщення обладнання стільникового мобільного зв'язку.

Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 з урахуванням змін і доповнень і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2010 р. - 12 331,44 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2010 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень, листопад 2010р.

Відповідно до п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 10.1 договору договір діє з 19.11.2010 року до 17.11.2013 року включно.

Відповідно до п. 10.2 договору умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Згідно з п. 10.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін та за погодженням з балансоутримувачем при обов'язковій наявності дозволу органу управління. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - частину даху восьмиповерхового блоку адмінбудівлі, розміщеного за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21-А, що перебуває на балансі Державного підприємства ,,Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут ,,НДІпроектреконструкція" Чернігівського філіалу ,,Чернігівцивільпроектреконструкція", що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 19.11.2010р. (а.с. 14).

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 14.09.2011 р. постанови № 961 ,,Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 та від 04.10.1995 р. №786" та зміною (збільшенням) розміру орендних ставок, позивач на адресу відповідача направив лист №18.4.03333 від 24.10.2011 р. про перерахунок орендної плати згідно умов договору (разом з проектом угоди про внесення змін до договору) та просив підписати примірник угоди щодо перерахунку орендної плати згідно умов п. 3.5 договору у зв'язку з внесенням змін до Методики розрахунку орендної плати (а.с.17).

Відповідач листом №Т-11-18761 від 16.12.2011 р. погодився на підвищення розміру орендної плати з 30% до 40%, однак за умови, що такі зміни будуть внесені при переукладанні існуючих договорів (а.с.18).

В подальшому, листом № Т-12-2341 від 14.02.2012 р. відповідач повідомив позивача про те, що з умовами угоди не погоджується, запропонувавши зменшити орендну ставку до 18%, та не підписав її.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що у зв'язку із змінами в Методиці оцінки вартості об'єктів оренди на підставі п. 3.5 Договору необхідно внести зміни до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 172-10 від 19.11.2010 р., оскільки у внесенні таких змін відповідач відмовив позивачу. У звязку з цим, прокурор на підставі ст. 21 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 651, 762 ЦК України та п. 3.5 договору оренди, просить внести зміни до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 172-10 від 19.11.2010 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Приватним акціонерним товариством ,,МТС Україна", шляхом викладення п. 3.1 договору в наступній редакції: ,,Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 з урахуванням змін і доповнень і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 р.17 919,41 грн.

З урахуванням встановлених обставин та наявних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини з договору, який за своєю правовою природою є договором оренди державного майна. Відносини оренди регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, Главою 30 Господарського кодексу України та Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 ст. 187 ГК України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 19 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 21 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з неналежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також і в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 14.09.2011 р., яка набрала чинності 20.09.2011 р. внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 ,,Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" та Постанову Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 в частині збільшення орендних ставок.

Зокрема, Додатком 2 до Методики встановлено ставку орендної плати за використання нерухомого державного майна за цільовим призначенням для розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв'язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету в розмірі 40%.

Сторонами в п. 3.5 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сторони відповідно до приписів ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України погодили, що внесення змін у Методику розрахунку є підставою для внесення змін до договору. При цьому, пункт 3.5 договору є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як встановлено судом, на підставі п. 3.5 договору позивач надіслав відповідачу на підпис відповідну пропозицію з проектом угоди до договору, яку відповідач спочатку погодився підписати частково за умови, якщо відповідні зміни орендної ставки будуть збільшені при переукладенні існуючих договорів, проте в подальшому відмовився від вказаної пропозиції та не підписав надіслану позивачем угоду, що свідчить про те, що сторони не досягли згоди щодо її умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору, і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством установлено правила, які погіршують становище орендаря. Аналогічне положення міститься в п. 10.2 договору.

Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р.№02-5/237 ,,Про деякі питання практики застосування Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що частиною третьою статті 10 Закону встановлено загальне правило, згідно з яким прийняті після укладення договору оренди законодавчі акти, які погіршують становище орендаря, не поширюються на взаємини останнього з орендодавцем за раніше укладеним договором. Винятком з цього правила є стаття 21 Закону, згідно з якою збільшення цін і тарифів може бути підставою для відповідної зміни на вимогу однієї з сторін розміру орендної плати, хоча б це і погіршувало фінансове становище орендаря. Отже збільшення цін і тарифів може тягти за собою внесення відповідних змін до договору оренди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки пункт 10.2 договору дублює ст. 10 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна", а зміна розміру орендної плати у випадку внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна є винятком згідно п. 3.5 договору, таким чином внесення змін до договору в частині збільшення орендної плати на підставі п. 3.5 договору не вважається погіршенням становища орендаря.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку, право позивача вимагати внесення змін до договору у судовому порядку, зумовлене з однієї сторони відхиленням такої пропозиції відповідачем, а з іншої прямо передбачено умовами договору (п.3.5), який кореспондується з іншими умовами договору та положеннями закону. Отже, перегляд розміру орендної плати, шляхом внесення змін до договору оренди у зв'язку з внесенням змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, а також законодавчим встановленням розміру ставки орендної плати (40%) є достатніми підставами для звернення до суду з даним позовом та його задоволення.

Посилання відповідача на те, що для зміни договору оренди мала б бути наявною обов'язкова згода відповідача, колегією суддів відхиляється, оскільки згідно з п. 10.3 договору, який передбачає зміни до умов цього договору або його розірвання за взаємної згоди сторін та за погодженням з балансоутримувачем при обов'язковій наявності дозволу органу управління, в даному випадку не застосовується, тому що пропозиція позивача переглянути розмір орендної плати зумовлена внесенням змін Постановою Кабінету Міністрів України до Методики її розрахунку. За таких обставин, слід дійти висновку, що погодження іншою стороною (відповідачем) внесення таких змін не є обов'язковим.

Аналогічну правову позицію викладено Вищим господарським судом України у постанові від 15.04.2013 року по справі № 5011-48/6739-2012 між тими ж сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,МТС Україна" на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року по справі № 5011-4/4385-2012 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року по справі № 5011-4/4385-2012 - залишити без змін.

3. Справу 5011-4/4385-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 17.06.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Чорна Л.В.