Рішення № 31909958, 18.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа № 923/658/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Санта-Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Половки Тетяни Василівни, с. Заозерне Каховського району Херсонської області

про: стягнення 26 726 грн. 34 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

Приватне підприємство "Санта-Україна" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Половки Тетяни Василівни (відповідач) основного боргу в сумі 25 000 грн., пені в сумі 1 438 грн. 37 коп. та 3% річних в сумі 287 грн. 67 коп.

Позивач не направив свого представника в судове засідання, надіслав клопотання, в якому просить припинити провадження у справі за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки позивач надав докази часткової сплати боргу в сумі 23 000 грн., суд відхиляє клопотання про припинення провадження у справі.

Відповідач не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. 64 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 13 серпня 2012 року було укладено договір поставки № 70 за умовами якого (п.1.1) позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товар відповідно до умов договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.4. договору, оплата за передану продукцію повинна бути здійснена протягом 14 календарних днів з дати поставки.

Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковими накладними № 250905 від 19.12.2012 р. та № 250907 від 19.12.2012 р.

Позивач зазначає, що відповідач частково погасив суму заборгованості, однак в порушення умов договору свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 25 000 грн. 30 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після звернення позивачем до суду відповідач перерахував позивачу частину боргу в сумі 23 000 грн., що підтверджується банківською випискою, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за поставлений товар підлягають частковому задоволенню в сумі 2 000 грн. 30 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 287 грн. 67 коп.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 287 грн. 67 коп., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

За період з 03.01.2013 р. по 23.05.2013 р.

25 000 грн. 30 коп. (сума заборгованості) х 3% х 141 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у поточному році) : 100 = 289 грн. 73 коп.

Розрахунок 3% річних є неточним, оскільки невірно нарахована кількість днів прострочки, з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок 3% річних, який складає 289 грн. 73 коп.

Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє заявлені до стягнення 3% річних в сумі 287 грн. 67 коп.

Відповідно до пункту 6.1. договору у випадку затримання оплати за товар відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 438 грн. 37 коп., однак дослідивши наданий розрахунок, господарський суд зауважує, що він має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

За період з 03.01.2013 р. по 23.05.2013 р.

25 000 грн. 30 коп. (сума заборгованості) х (7,5 % х 2 : 365) х 141 (дні прострочки) : 100 = 1 448 грн. 65 коп.

Розрахунок пені є неточним, оскільки невірно нарахована кількість днів прострочки, з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок пені який складає 1 448 грн. 65 коп.

Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє заявлені до стягнення пені в сумі 1 438 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. У п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.20131р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що зазначена норма (ч. 2 ст. 49 ГПК України) виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У застосуванні ч. 2 ст. 49 ГПК України суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернуто з державного бюджету 50 коп. зайво сплаченого судового збору перерахованого платіжними дорученнями № 776 від 21.05.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження в частині стягнення 23 000 грн. основного боргу у зв'язку із відсутністю предмета спору.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Половки Тетяни Василівни (74960, Херсонська область, Каховський район, с. Заозерне, вул.Радянська,12, код 1974717306) на користь приватного підприємства "Санта-Україна" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Л.Українки,15, код ЄДРПОУ 30634862) суму основного боргу у розмірі 2 000 грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 287 грн. 67 коп., пеню у розмірі 1 438 грн. 37 коп., а також 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути приватного підприємства "Санта-Україна" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Л.Українки,15, код ЄДРПОУ 30634862) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) - 50 коп. зайво сплаченого судового збору перерахованого платіжним дорученням № 776 від 21.05.2013 року. Оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 923/658/13.

5. Наказ видати.

Суддя В.П.Ярошенко