Ухвала суду № 31909055, 06.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/519/13-ц Провадження № 22-ц/772/1457/2013Головуючий в суді першої інстанції:Робак С.О.Категорія: 5Доповідач: Гуцол П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Гуцола П.П.

суддів: Луценко А.Ю., Зайцева А.Ю.

при секретарі: Торбасюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з ообмеженою відповідальністю "Зернопродукт - Липівка" на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року у справі за заявою представника ТОВ "Зернопродукт - Липівка" про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, подану у справі за позовом ТОВ "Зернопродукт - Липівка" до СТОВ "Липівка", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП "Фатіма - Агро", КП "Могилів - Подільське МБТІ" про визнання недійсним договорів купівлі - продажу нерухомого майна, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на майно, -

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою від 23 квітня 2013 року Тульчинським районним судом Вінницької області відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» у відкритті провадження за заявою про зміну предмету позову до СТОВ «Липвіка», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІШ «Фатіма-Агро» в частині позовних вимог про: витребування з володіння Приватного підприємства «Фатіма Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» нежитлового приміщення - адміністративного будинку площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1; відновлення становища, яке існувало на момент порушення прав ТОВ «Зернопродукт-Липівка» шляхом скасування в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення -адміністративну будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 за Приватним підприємством «Фатіма Агро»; та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» право власності на нежитлову будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою від 23 квітня 2013 року, представник ТОВ «Зернопродукт-Липівка» оскаржує її в апеляційному порядку, та просить дану ухвалу скасувати, прийняти нову ухвалу, а справу направити в суд першої інстанції для продовження її розгляду відповідно до предмету позову. Апелянт посилається на неправильне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, неправильне визначення правовідносин відповідно до встановлених судом обставин, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступних підстав.

Свою ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, із матеріалів справи та заявлених вимог вбачається, наявність спору між юридичними особами, а тому згідно з ст. 15 ЦПК України, ст.ст. 1, 12 ГПК України даний спір відноситься до компетенції господарського суду. Також суд першої інстанції встановив, що вимоги позивача про визнання права власності на спірне нерухоме майно не підлягають розгляду, оскіль предметом позову в господарському суді Вінницької області, який своїм рішенням 15.10.2012 року в задоволенні позову ТОВ «Зернопродукт-Липівка» до ПП «Фатіма - Агро» відмовив.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного:

Так, ухвалою суду від 14.09.2012 року Томашпільським районним судом Вінницької області відкрито провадження на підставі позовної заяви ТОВ «Зернопродукт-Липівка» до СТОВ «Липівка», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «Фатіма Агро» про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна, та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У зв'язку із відводами суддів справу було передано на розгляд Тульчинського районного суду Вінницької області.

До початку розгляду справи по суті представником позивача було подана заява про

зміну предмету позову та збільшення позовних вимог шляхом визння недійсним

договору купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративного будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1 483,19 кв.м. укладеного 30.07.2010 р. між Сільсьокгосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Липівка» та ОСОБА_2, витребування з володіння Приватного підприємства «Фатіма Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» нежитлові приміщення - адміністративну будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 відновлення становища, яке існувало на момент порушення права та визнання права - . чості на спірне нерухоме майно за позивачем.

В своїх запереченнях та клопотанні про відмову у відкритті провадження за заявою про зміну предмету позову представник ПП «Фатіма Агро» посилався на те, що спір між сторонами розглянутий господарським судом Вінницької області, який своїм рішенням від 15.10.2012 року, яке набуло законної сили 05.12.2012 року на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду відмовив позивачу у задоволенні позову до ПП «Фатіма Агро» про визнання права власності на нерухоме майно. А тому виходячи із підстав позову спір не підлягає розгляду, оскільки є рішення суду яке набуло законної сили із спору між тими ж сторонами із тих же підстав. Крім того, представник як СТОВ «Липівки» так і ПП «Фатіма Агро» вважають, що спір підсудний господарському суду, з чим погодився і місцевий суд.

Однак, колегія суддів не погоджується із такими твердженнями представників відповідачів та суду першої інстанції.

Згідно ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства; є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову.

За змістом зазначеної норми, відмова у відкриті провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено у справі за позовом, тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав для відмови у відкриті провадження у справі.

Отже, підставами для відмови у відкриті провадження відповідно до вимог п, 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України є наявність одночасно трьох складових, а саме, наявність ідентичного предмета спору, сторін та підстав.

Як вбачається із рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.2012 року сторонами у справі №6/65/2012/5003 були первісний позивач - ПП «Фатіма Агро», відповідач/позивач по зустрічному позову - ТОВ «Зернопродукт - Липівка», при цьому за зустрічним позовом відповідачем визначено ПП «Фатіма-Агро». СТОВ «Липівка» у зазначеному спорі брало участь як тертя особа. Предметом господарського спору було захист права власності.

Водночас предметом спору у даній судовій справі є правомірність набуття права власності ОСОБА_2, в подальшому ОСОБА_3, та ПП «Фатіма Агро» шляхом визнання правочинів недійсними. Вимога про витребування майна ї володіння у останнього набувача є похідною і обґрунтовується можливим способом захисту шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Зі змісту цих двох справ не вбачається схожість предмету та підстав спору, а сторін у даних справах не можна визнати тотожними, оскільки був змінений їх процесуальний статус.

Оскільки сторонами оспорюваних правочинів в тому числі є фізичні особи, позивачем правильно залучено даних осіб співвідповідачами у відповідності до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 п. 4 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». А участь у даній справі фізичних осіб, враховуючи предмет та підстави позову унеможливлює розгляд даного спору в порядку господарського судочинства.

На думку колегії суддів зазначена позиція узгоджується із п.З Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ота кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» згідно якої критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). При цьому суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Приписами ст. 15 ЦПК України чітко визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

При визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Тобто, критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Таким чином, з огляду на відсутність між ТОВ «Зернопродукт-Липівка» та ПП «Фатіма Агро» господарських правовідносин, тому відсутні підстави для віднесення даного спору з урахуванням наведених в заяві предмету та підстав позову до підвідомчості господарського суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В порушення зазначених норм процесуального права суд на наведені обставини уваги не звернув та не надав їм оцінку в сукупності з іншими доказами.

Крім того, відповідно абз. З до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без руху та її повернення (стаття 121 ЦПК) чи про відмову у відкритті провадження у справі (частина друга статті 122 ЦПК).

Тому, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду, щодо можливості постановлення ухвал про відмову у відкриті провадження на стадії у справі, в якій провадження вже було відкрито.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст, 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» задовольнити частково.

Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року у справі №148/519/13-ц про відмову у відкритті провадження за заявою ТОВ «Зернопродукт-Липівка» про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог -скасувати, а справу направити в той же суд першої інстанції для розгляду з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: (підпис) Гуцол П.П.

(підпис) Зайцев А.Ю.

Судді: (підпис) Луценко В.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області Гуцол П.П.