Постанова № 31908335, 16.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

16 липня 2012 р. 10:54 Справа №2а-1502/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітов М.В., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного Акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - представники: Головков П.В., Кравченко Д.П., Корабльова Н.І.

від відповідача - представник: Абсеметов З.Н.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим та просить визнати нечинними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення №0000082301 від 23.01.2012р. про донарахування податку на прибуток в загальній сумі 412978,04 грн. (в т.ч. 330382,43 грн. основного платежу та 82595,61 грн. штрафних санкцій), від 23.01.2012 р. № 0000072301 про донарахування ПДВ в загальній сумі 324985,36 грн. ( в т.ч. 259988,29 грн. основного платежу та 64997,07грн. штрафних санкцій), від 23.01.2012 р. № 0000102301, яким підприємству було зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 1379493,42грн. та № 0000092301 від 23.01.2012р., яким підприємству було зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 297883,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків проведеної відповідачем перевірки, в ході якої було встановлено факт відсутності реальності господарських операцій проведених позивачем з його контрагентами. Таки висновки позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать нормам податкового законодавства, оскільки господарські операції з контрагентами мали реальний характер і позивач дотримався норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, валових витрат, а також від'ємного значення з податку на додану вартість та податку на прибуток у період, що перевірявся позивачем.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказав, що висновки акту перевірки щодо встановлених порушень норм податкового законодавства є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення - рішення не підлягають скасуванню, позиція відповідача викладена у запереченнях на позов (т.2 а.с.113-117).

По справі була призначена судова економічна експертиза, висновки якої залучені до матеріалів справи (т.2 а.с.123-141).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, була проведена планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Йодобром», (ЄДРПОУ 04836770), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р

По результатам перевірки складений акт № 2/2301/04836770 від 06.01.2012р. (т.1 а.с.12-111), на підставі акту відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000072301 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 259988,29грн. та застосовані штрафні санкції на суму 64997,07грн. (т.1 а.с.165).

- податкове повідомлення-рішення № 0000082301 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 330382,43грн. та нараховані штрафні санкції на суму 82595,61грн. (т.1 а.с.167).

- податкове повідомлення-рішення №0000092301 від 23.01.2012р., яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 297883 грн. (т.1 а.с.170).

- податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 23.01.2012р., яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 1379493,42 грн. (т.1 а.с.169).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З акту перевірки вбачається, що за даними планової виїзної документальної перевірки ПАТ «НВО «Йодобром» встановлені наступні порушення: пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994p. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями внесенними Законом № 334/94-ВР) встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 330382,43 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 208826,03 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 121556,40 грн. По даному порушенню винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082301 від 23.01.2012р.; підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-YI встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за період» 2 та 3 квартали 2011 року» на суму 1379493,42 грн. По даному порушенню винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102301 від 23.01.2012р.; у порушенні п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), у порушенні пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI встановлено завищення рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за вересень 2011 року у сумі 223711 грн., та рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за вересень 2011 року у сумі 74172 грн., всього у сумі 297883 грн. По даному порушенню винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092301 від 23.01.2012р; у порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI встановлено заниження податку на додану вартість всього на 259988,29 грн. за вересень 2011 року. По даному порушенню винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072301 від 23.01.2012р.

Актом Саксьої ОДПІ визначено, що контрагент позивача ТОВ "Українські торгівельні шляхи" не має основних засобів. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2011 роках складала 0 осіб, враховуючі загальний обсяг доходів, що декларуються від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично така кількість працівників не могла здійснювати такий об'єм роботи. ПАТ "НВО "Йодобром" по здійсненій операції з ТОВ "Українські торгівельні шляхи" у червні 2011 року віднесено на витрати операційної діяльності суму 291666,67 грн. (т.1 арк.29). Стосовно контрагента КП "Альянс" - зазначено, що на вимогу перевіряючих не надано сертифікатів відповідності на йод марки Ч отриманий від КП "Альянс". У порушення підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статі 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-YI підприємством до складу витрат операційної діяльності надмірно віднесена сума операцій з КП "Альянс" у 3 кварталі 2011 року у сумі 234000,00 грн., в тому числі: червень 2011 р. 146250,00 грн., липень 2011р. 87750,00 грн. ПП "Кримспецтехнолоджи" - відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між ПП "Кримспецтехнолоджи" і ПАТ "НВО "Йодобром". На порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755 VI встановлено завищення податкового кредиту за січень 2011 року у сумі 17666,67 грн. по податковій накладній № 107 від 27.01.2011 р. на суму 106000,00 грн. у т.ч. ПДВ 17666,67 грн., сума без ПДВ 88333,34 грн. Таким чином, згідно акту встановлено завищення валових витрат всього у сумі 2701023,09 грн. без ПДВ (2175356,42грн.+291666,67грн.+234000,00грн.).

В матеріалах справи є копії наступних договорів, укладених між ПАТ "НВО "Йодобром" та його постачальниками.

Договір поставки від 24.12.09р. № 24/12-09 з додатковою угодою від 24.12.09р. укладений між ТОВ "КДС" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є поставка піску тригідрату оксиду алюмінію вологого виробництва ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA зі станції Жовтнева Одеської з.д., відповідно до залізничних реквізитів Покупця. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010р.

Виконання поставок у період за цим договором підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - видаткові накладні постачальника (т.2 а.с.1-12), та первинними документами податкового обліку - податкові накладні постачальника (т.2 а.с.50-63)., що від ТОВ "КДС" до ПАТ "НВО "Йодобром" надійшло піску тригідрату оксиду алюмінію вологого на суму 1002364,90 грн., у т.ч. ПДВ 167060,82 грн., сума без ПДВ 835304 грн. Під час судового розгляду справи знайшло своє підтвердження транспортування товару з м. Миколаїва до м. Саки, про що свідчать вантажні накладні.

Договір поставки від 10.01.11р. № ПЕ1001 (т.1 арк.207-211) укладений між ТОВ "КДС" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є поставка піску тригідрату оксиду алюмінію вологого виробництва ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA зі станції Жовтнева Одеської з.д., відповідно до залізничних реквізитів Покупця. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011р.

Про виконання поставок у період з 14.01.11р. по 20.07.11р. за цим договором свідчать первинні документи бухгалтерського обліку: видаткові накладні постачальника (т.2 а.с.5-12), та первинні документи податкового обліку - податкові накладні постачальника (т.2 а.с.55-63). Від ТОВ "КДС" до ПАТ "НВО "Йодобром" надійшло піску тригідрату оксиду алюмінію вологого на суму 1608062,91 грн., у т.ч. ПДВ 268010,49 грн., сума без ПДВ 1340052,42 грн. Позивачем були надані залізничні накладні, що підтверджують транспортування товару з м. Миколаїва до м. Саки (т.2 а.с. 18-25).

Розрахунки із ТОВ "КДС" відбувалися безготівковим шляхом. Всього на виконання зазначених договорів у період з 15.10.10 р. по 19.08.11 р. на користь ТОВ "КДС" Позивачем було перераховано 2610427,81 грн. в т.ч. ПДВ 435071,30 грн.

Договір поставки від 03.06.11р. № 11/06 (т.1 а.с. 219-220) укладений між ТОВ "Українські торгівельні шляхи" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є поставка йоду кристалічного «чда». Пунктом 3.2. цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом Покупця зі складу у м. Києві. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011р.

У ході поставки у червні місяці 2011 р. за цим договором складені первинні документи бухгалтерського обліку - видаткова накладна постачальника (т.1 а.с. 221), податкова накладна постачальника. Судом встановлено, що від ТОВ "Українські торгівельні шляхи" до ПАТ "НВО "Йодобром" надійшло йоду кристалічного «чда» на суму 350000,00 грн у т.ч. ПДВ 58333,33 грн., сума без ПДВ 291666,67 грн. у кількості 500,00 кг.

В матеріалах справи (т.1 а.с. 224) є копія Декларації про прийняття вантажу, де перевізником виступає ТОВ "ІН-ТАЙМ", на суму 732,85 в т.ч. ПДВ 122,14 грн., без ПДВ 610,71грн., а одержувач ПАТ "НВО "Йодобром", що підтверджує транспортування йоду кристалічного «чда» у кількості 500 кг.

Розрахунки із ТОВ "Українські торгівельні шляхи" відбувалися безготівковим шляхом. Всього на користь ТОВ "Українські торгівельні шляхи" позивачем було перераховано 350000,00 грн. у т.ч. ПДВ 58333,33 грн.

Договори поставки від 01.06.11р. №611 та від 11.06.11р. № 703 укладені між КП "Альянс" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом яких є поставка йоду марки «ч» в кількості 400 кг. Пунктом 4.2. цих договорів передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом Покупця.

Виконання поставок у червні та липні 2011р. за цими договорами підтверджується матеріалами справи. Судом встановлено, що від КП "Альянс" до ПАТ "НВО "Йодобром" надійшло йоду марки «ч» на суму 280800,0грн. у т.ч. ПДВ 46800,00 грн., сума без ПДВ 234000,00 грн.

Транспортування товару від КП "Альянс" до ПАТ "НВО "Йодобром" здійснювалося транспортом Позивача, що відображено в акті перевірки Сакської ОДПІ (т.1 арк.30).

Розрахунки з КП "Альянс" відбувалися безготівковим шляхом. Всього на користь КП "Альянс" Позивачем було перераховано 280800,00 грн у т.ч. ПДВ 46800 грн.

Договір купівлі-продажу від 26.01.11р. №13 укладений між ПП "Кримспецтехнолоджи" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є придбання у Продавця насосів для перекачування агресивної рідини: 1 ЦГ 12,5/50к-4-2 (1 шт.), ЦГ 6,3/32 к 22,3 (1 шт.), сумарною вартістю 106000,00 грн. у т.ч. ПДВ 17666,67грн. Умовами договору непередбачено ким здійснюється поставка. Пунктом 4.3. передбачено, що строк дії договору 3 26.01.2011 р. по 26.02.2011 р.(т.1 арк.244-245)

Про закупівлю насосів у лютому 2011 за цим договором свідчить первинний документ бухгалтерського обліку - видаткова накладна постачальника (т.1 арк.242), та податкова накладна постачальника (т.1 арк.243). Під час судового розгляду справи встановлено, що у ПП "Кримспецтехнолоджи" Позивачем були закуплені насоси для перекачування агресивної рідини на суму 106000,00 грн. у т.ч. ПДВ 17666,67грн., сума без ПДВ 88333,33 грн. Позивачем був наданий дорожній лист від 4 лютого 2011р. №2320, що підтверджує транспортування насосів з м. Сімферополя у м. Саки (т.1 арк.249).

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки із ПП "Кримспецтехнолоджи" відбувалися безготівковим шляхом. Всього на користь ПП "Кримспецтехнолоджи" позивачем було перераховано 106000,00 грн. у т.ч. ПДВ 17666,67грн.

Згідно Акту № ВЭ-0000015 приймання-передачі основних засобів (на насос 1 ЦГ* 12,5/50к-4-2) і Акту № ВЭ-0000016 приймання-передачі основних засобів (на\у\насос ЦГ 6,3/32 к 22,3) 28 лютого 2011 р. насоси були введені в експлуатацію (т.1 а.с.247-248).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "НВО "Йодобром" підтверджується товарність операцій по договорам укладеним із контрагентами, зазначеними у акті перевірки, за період, що зазначений у акті - придбання товарів (робіт, послуг) і використання у господарській діяльності на загальну суму 3347227,81 грн., в т.ч. ПДВ 557871,30 грн. грн., без ПДВ 2789356,51 грн. в тому числі:

ТОВ "КДС" з жовтня по грудень 2010 р. на суму 1002364,90 грн, у т.ч. ПДВ 167060,82 грн.;ТОВ "КДС" з січня по липень 2011 р. на суму 1608062,91 грн, у т.ч. ПДВ 268010,49 грн.;ТОВ "Українські торгівельні шляхи" в червні 2011 р. на суму 350000,00 грн у т.ч. ПДВ 58333,33 грн.;КП "Альянс" з червня по липень 2011 р. на суму 280800,00 грн у т.ч. ПДВ 46800,00 грн.;ПП "Кримспецтехнолоджи" у лютому 2011 р. на суму 106000,00 грн у т.ч. ПДВ 17666,67грн (насоси, що були придбані віднесені до складу основних фондів Позивача).

Відповідно до положень частин 1,2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідного положень ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З матеріалів справи та викладених в акті перевірки фактів вбачається, що відповідач при проведенні перевірки вивчив вказані вище документи (договори, податкові накладні та видаткові накладні).

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 71,72 КАС України, обставини щодо отримання позивачем податкових накладних від контрагентів на вказану в акті перевірки суму податкового кредиту, не викликає сумніву, отже ці обставини є такими, що не заперечуються сторонами та не підлягають доказуванню.

Слід відзначити, що матеріалами справи, у тому числі актом перевірки, не підтверджується, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів порушень при оформленні податкових накладних та видаткових накладних виписаних контрагентами, у тому числі відсутності реєстрації контрагентів позивача платниками ПДВ.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

У період що перевірявся були також чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість"3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки позивача), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно до п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.228 п.14.1 ст. 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо підстав формування витрат, суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в силу норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств" та України ПК України є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку. Також, суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення сум до витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентами документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів витрат.

З викладеного вище випливає висновок, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ "КДС" товарів у 4 кварталі 2010 р. на суму 835304,8грн. без ПДВ, і у 1 кварталі 2011 р. на суму 486225,68 грн. без ПДВ, а також сформовано від'ємне значення податку на прибуток у сумі 1379493,42 грн. на підставі господарських операцій з ТОВ "КДС" в 2 і 3 кварталах 2011 р., ТОВ "Українські торгівельні шляхи" в 2 кварталі 2011 р., КП "Альянс" в 2 і 3 кварталі 2011 р.

Стосовно висновків відповідача щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 259988,29грн. та формування від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 297883,00 грн. суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.178 п.14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 ПК України встановлено визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до п.п. "а", "б", п.п. 185.1. встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПК України.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПК України виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Під час судового розгулу справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Відповідно, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача оформлені з дотриманням законодавчих вимог до їх заповнення, і є належним підтвердженням права на податковий кредит в загальній сумі 557871,30 грн.

Також, суд, вважає за необхідне зазначити, що ані Закон України «Про податок на додану вартість», ані Податковий кодекс України не ставлять право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено такими законодавчими вимогами, як зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних.

Щодо викладених в акті перевірки обставин, на підставі яких відповідач зробив висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства суд зазначає наступне.

З матеріалів справи, вбачається, що контрагенти позивача ТОВ "КДС", ТОВ "Українські торгівельні шляхи", КП «Альянс», ПП "Кримспецтехнолоджи" на час укладення договорів з позивачем та на час здійснення господарських операцій були зареєстровані в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та зареєстровані як платники ПДВ.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мають, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод було виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим було не наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Угоди укладені між позивачем та контрагентами, виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товару покупцю і отримання коштів за товар продавцем.

Посилання відповідача на відсутність належних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема через відсутність достатніх трудових ресурсів, технічного персоналу, складських приміщень та іншого майна, транспортних засобів, не дають підстав робити висновки про те, що позивачу не поставлялися товари за укладеним договором, оскільки юридична особа не обмежена діючим законодавством щодо залучення додаткових працівників, підрядників, вибору засобу транспортування вантажу та інше, а перелічені факти не мають причинного зв'язку з укладенням та виконанням господарських договорів.

Також, слід зазначити, по справі була проведена судово-економічна експертиза.

На вирішення експерта булі поставлені наступні питання:

Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, викладені в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770 щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 259988,29 грн.?

Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Позивача висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, викладені в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770 щодо збільшення податку на прибуток Позивача у сумі 330382,43 грн.?

Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Позивача висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, викладені в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770 щодо завищення від'ємного значення податку на прибуток Позивача у сумі 1379493,42 грн.?

Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Позивача висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, викладені в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770 щодо завищення від'ємного значення податку на додану вартість Позивача у сумі 297883грн. за вересень 2011 року?

Підтверджуються чи ні первинними бухгалтерськими документами Позивача товарність операцій та використання у власній господарській діяльності товарів, послуг та робіт отриманих від ТОВ "КДС", ТОВ "Українські торгівельні шляхи", ТОВ "Альянс", ТОВ "Кримспецтехнолоджи", на підставі договорів, вказаних в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770 Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим?

Згідно висновку 23.05.2012р. від №32/12 судової економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-1502/12/0170/7, висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим викладені в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770, щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 259988,29 грн., щодо збільшення податку на прибуток Позивача у сумі 330382,43 грн., щодо завищення від'ємного значення податку на прибуток Позивача у сумі 1379493,42 грн., щодо завищення від'ємного значення податку на додану вартість Позивача у сумі 297883,0 грн. не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Позивача.

Товарність операцій та використання у власній господарській діяльності товарів, послуг та робіт отриманих від ТОВ "КДС", ТОВ "Українські торгівельні шляхи", КП "Альянс", ПП "Кримспецтехнолоджи", на підставі договорів, вказаних в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770 Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим підтверджується наступними документами бухгалтерського і податкового обліку ПАТ "НВО "Йбдобром": податковими і видатковими накладними постачальників, документами аналітичного бухгалтерського обліку (журнали-ордери), шляховими листами, залізничними накладними, банківськими виписками і документами внутрішнього обліку (виробничій звіт).

Викладені факти свідчать про необґрунтованість висновків акту перевірки та протиправність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень - рішень, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

З урахуванням вказаного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанова складена в повному обсязі 20.07.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 р. №0000082301.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000072301.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000102301.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000092301.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного Акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" (вул. Заводська, 86, Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500) 32,19 грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.