Постанова № 31908187, 14.06.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року Справа № 161/7424/13-а

Провадження № 2-а/161/474/13

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого-судді Філюк Т.М.

при секретарі Коритнюк А.П.

розглянувши у в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне Гаврилюка Дмитра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне Гаврилюка Дмитра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що постановою від 18.04.2013 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 430 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2013 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 835339. З вищезазначеного протоколу вбачається, що позивач 18.04.2013 року о 16 год. 35 хв., в м. Рівне по вул. С.Бандери , керуючи автомобілем марки «Ауді» р.н. НОМЕР_1 порушив правила обгону, здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж 50 м. до нерегульованого пішохідного переходу в населеному пункті (а.с. 4).

Постановою від 18.04.2013 року № АЕ1 № 305376, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 430 грн. (а.с.3).

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 18.04.2013 року № АЕ1 № 305376 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, ч.2 ст. 293 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову від 18.04.2013 року № АЕ1 № 305376 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.