Ухвала суду № 31907203, 18.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. справа № 2а/0470/15068/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року

по справі за адміністративним позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експо - Центр "Метеор" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Експо - Центр "Метеор" (далі ТОВ Експо - Центр "Метеор") звернувся з позовом до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ( далі ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ), в якому просив з урахуванням уточнень про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0000812301 від 08.06.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24124гр., із яких сума основного платежу 22123 гр., штрафні санкції на суму 2001гр.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року позов задоволено, скасоване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0000812301 від 08.06.2011року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпро петровська звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалось.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач ТОВ Експо - Центр "Метеор" як юридична особа перебуває на обліку у відповідача ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська .

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська з 16.05.2011р. по 23.05.2011р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Експо - Центр "Метеор" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Атомелектромаш»за грудень 2010 року, січень 2011 року, за результатами якої складено акт №1556/23-2-17/31540744 від 23.05.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ Експо-Центр «Метеор» з ТОВ «Атомелектромаш». В порушення п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ Експо-Центр «Метеор» завищено податковий кредит на загальну суму 8000 гр., чим занижено податок на додану вартість у сумі 8000 гр., а саме у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 8000 гр.; в порушення п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ Експо-Центр «Метеор» завищено податковий кредит на суму 14 123гр., чим занижено податок на додану вартість в сумі у декларації з податку на додану вартість у січні 2011 року на суму 14 123гр.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000812301 від 08.06.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24 124гр., із яких сума основного платежу 22 123 гр., штрафні санкції на суму 2 001гр.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення залишене без змін.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(який діяв до 1.01.2011 року), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 вказаної статті, передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 вказаної статті, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (який почав діяти з 1.01.2011 року) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Експо-центр «Метеор» (Замовник), та ТОВ «Атомелектромаш» (Виконавець), укладено договори №273-2ТО від 08.12.2010р. , №008-ОУ від 20.01.11р.; згідно яких Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується по дорученню Замовника здійснити послуги по технічному забезпеченню виставок замовника «Агропром-2011» і «Фасад-весна-2011», які будуть проводитися в Універсально-видовищно-спортивному палаці «Метеор», згідно наступного графіку: виставка «Агропром-2011» з 23 по 25 лютого 2011р.; виставка «Фасад-весна-2011» з 03 по 05 березня 2011р. Об'єм, характер і вартість послуг по технічному забезпеченню виставки по договорам визначені в додатках №1 №2 , які є невід'ємною частиною договорів.

Із матеріалів справи видно, що спірні договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: ТОВ «Атомелектромаш» здійснені послуги по технічному забезпеченню виставки «Агропром-2011», яка відбулась з 23 по 25 лютого 2011р. , та виставки «Фасад-весна-2011», яка відбулась з 03 по 05 березня 2011р у приміщенні Універсального видовищно-спортивному палаці «Метеор», а позивачем прийняті та оплачені послуги по технічному забезпеченню виставок , що підтверджено належно оформленими актами прийому-здачі виконаних робіт №1/273-2ТО, №2/273-2ТО від 09.03.2011р. , та відповідними платіжними документами, зазначені суми позивачем обґрунтовано включені до податкового кредиту за вищезазначений період часу.

Відповідачем не заперечується фактичне здійснення господарської операції, яка підтверджена первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» № 996-XIV, а саме: податковими накладними, реєстрами податкових накладних за грудень 2010р .,січень 2011р., актами приймання-передачі виконаних робіт, виписками по банківським рахункам. Ці документи досліджені представником податкового органу під час перевірки, що підтверджується змістом акту перевірки.

Окрім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №28/5005/8462/2011 від 18.08.2011 року за позовом ТОВ "Експо-центр"Метеор" про стягнення з ТОВ "Атомелектромаш" грошових коштів на суму 1215 грн. за договором № 273-2ТО від 08.12.2010р. встановлено реальність виконання робіт ТОВ "Атомелектромаш" по зазначеному договору, що відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України є обставиною яка встановлена судовим рішенням і не підлягає доказуванню.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ Експо-центр «Метеор» мав всі необхідні розрахункові, видаткові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» , що є підставою для відображення таких документів в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України при вчиненні правочину, укладеного з ТОВ "Атомелектромаш", договор з зазначеним контрагентом визнаний відповідачем нікчемним.

Нікчемним за ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. За ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Оскільки факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом ТОВ "Атомелектромаш" господарської угоди, яка визнана відповідачем нікчемною, доведений матеріалами справи, позивач не мав підстав вважати ТОВ "Атомелектромаш" фіктивним підприємством, а його діяльність - протиправною, так як на час дії угоди зазначений контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного правочину, а саме: рішення суду про визнання договору таким або вирок суду відносно посадових осіб ТОВ "Атомелектромаш", який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб на порушення публічного порядку при укла данні угоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач виконав передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтверд ження розміру свого податкового кредиту по операціям з ТОВ "Атомелектромаш", а висновки податкового органу про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення № 0000812301 від 08.06. 2011р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 22 123 гр., є неправомір ними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 2001гр.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погод жується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропет ровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова