Постанова № 31906337, 13.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 року Справа № 812/4670/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 170,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.06.2010 ОСОБА_1 зареєстрований Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності.

В УПФУ в Перевальському районі Луганської області ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків.

У відповідності до ст.14 Закону № 1058 , п.1 ст.1 Закону № 400 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В порушення п. 4 та 6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 , ч.6 ст.21 Закону № 1058 та п.2.2. розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1, звіт за 2010 рік відповідачем поданий 19.04.2011 року, тоді як даний звіт мав бути поданий до 01 квітня 2011 року, що підтверджується актом № 118 від 19.04.2011 року.

На підставі п.5 ч.9 ст.106 ЗУ № 1058 , УПФУ в Перевальському районі до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 170,00 грн. про що винесено рішення № 154 від 19.04.2011 року.

Відповідно ч.3 ст.106 Закону № 1058 управлінням ПФУ в Перевальському районі відповідачеві була направлена вимога про сплату боргу № Ф -3С від 05.04.2013 року на суму 170,00 грн.

Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі не оскаржив у встановленому законом порядку та у 10-денний термін у повному обсязі не сплатив.

Ухвалою суду від 22 травня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

01 червня 2013 року на адресу суду повернувся конверт із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення було направлено відповідачу за адресою, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця .( а.с.6).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідач -ОСОБА_1,і.н.НОМЕР_1, як фізична особа - підприємець зареєстрований Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 02.06.2010, запис № 2 373 000 0000 002832 ( а.с.6).

З 02.06.2010 перебуває на обліку як платник страхових внесків в УПФУ в Перевальському районі Луганської області ( а.с.7,8).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки сума штрафних санкцій нарахована за неподання звіту за 2010 рік, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " №1058 від 09.07.2003 ( далі -ЗУ №1058) ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.4 та п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058 відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 "Прикінцеві положення " Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461) встановлено, що фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п.2.2. розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1 ( чинного на час виникнення правовідносин) ФО-СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно акту № 118 від 19.04.2011 складеного позивачем, зазначений звіт ( ф.додаток 5) було подано відповідачем 19.04.2011 (а.с.14,16), тобто з порушенням визначеного чинним законодавстом строку.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 ЗУ № 1058 Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням позивача № 145 від 19.04.2011 на підставі п.5 ч.9 ст.106 ЗУ № 1058 до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі -170, 00 грн. ( а.с.15).

Зазначене рішення особисто отримано відповідачем -19.04.2011 року ( а.с.15) та у встановлений чинним законодавством строк не оскаржено.

Відповідно до ст.106 Закону України №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України №1058 позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 05.04.2013 № Ф-3С на суму 170,00 грн. (а.с.10).

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за штрафними санкціями не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи , що позивач відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, питання по судових витратах не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 170,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області ( і.к. 21792593) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за штрафними санкціями в сумі 170, 00 грн.( сто сімдесят гривень 00 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Чиркін