Рішення № 31905652, 04.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2013 р. Справа № 911/1218/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарафан», Київська область, м. Буча

до Фізичної особи - підприємця Павленка Олега Анатолійовича, Київська область, м. Ірпінь

про розірвання договору та стягнення 119465,76 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Столярчук В.М. (довіреність б/н від 15 березня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарафан» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Павленка Олега Анатолійовича (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 119465,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав умови договору за №05-09\11 від 5 вересня 2011 року. В результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №05-09\11 від 5 вересня 2011 року позивач просить суд розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача 93819,60 грн. збитків. Додатково, позивач просить стягнути з відповідача 9381,96 грн. пені та 16264,20 грн. процентів за користування чужими коштами.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 8 квітня 2013 року та призначено справу до розгляду на 21 квітня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 8 квітня 2013 року, від 23 квітня 2013 року та від 21 травня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

29 травня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до зазначеної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 93819,60 грн. збитків та 7203,54 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Крім того, 4 червня 2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами у розмірі 16264,20 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду зазначену заяву.

4 червня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - покупець) та відповідачем (за договором - продавець) 5 вересня 2011 року укладено договір за №05-09\11.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується продати покупцю товар, кількість, асортимент і найменування якого встановлені в додатках до цього договору, в порядку і на умовах, встановлених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Згідно умов пункту 4.1 договору кількість товару, що підлягає поставці за цим договором протягом його дії становить 297,84 м3.

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата покупцем товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, в такому порядку: - 30% від вартості товару, не пізніше трьох днів з дати підписання даного договору; - 70% від вартості товару, після надання продавцем відвантажувальних документів.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що за порушення строків поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення поставки, але не більше 10% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

На виконання умов договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 93819,60 грн., як авансовий платіж згідно договору №05-09\11 від 5 вересня 2011 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №282 від 7 вересня 2011 року.

Проте, як встановлено судом, відповідач не приступив до виконання взятих на себе зобов'язань за договором №05-09\11 від 5 вересня 2011 року.

В матеріалах справи наявна розписка відповідача від 17 листопада 2011 року (том 1, а.с. 20), в якій останній зобов'язався повернути авансовий платіж позивачу до 15 грудня 2011 року.

Однак, станом на день прийняття рішення у справі грошові кошти у розмірі 93819,60 грн. не повернув, товар не поставив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 23 квітня 2013 року, 21 травня 2013 року та 4 червня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 8 квітня 2013 року, від 23 квітня 2013 року та від 21 травня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання протягом тривалого строку, суд визнає, що відповідач порушує умови договору в частині взятих на себе зобов'язань за договором №05-09\11 від 5 вересня 2011 року.

Крім того, суд вважає, що відповідач істотно порушив умови договору, оскільки, при укладенні даного договору позивач розраховував на отримання товару, а невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позбавляє позивача цієї можливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України позовна вимога щодо розірвання договору будівельного підряду за №05-09\11 від 5 вересня 2011 року у судовому порядку підлягає задоволенню.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Судом встановлено, що позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення №282 від 7 вересня 2011 року, наявного в матеріалах справи, перераховано передплату згідно договору №05-09\11 від 5 вересня 2011 року у розмірі 93819,60 грн.

Однак, як вже зазначалось вище, відповідач не передав позивачу товар, передбачений умовами договору.

Виходячи з викладеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 93819,60 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 7203,54 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що позивач відмовився від стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 80 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №05-09\11 від 5 вересня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарафан» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Польова, 28, кв. 36, код 23061300) та Фізичною особою - підприємцем Павленком Олегом Анатолійовичем (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 61а, кв. 9, код 2455014416).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Павленка Олега Анатолійовича (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 61а, кв. 9, код 2455014416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарафан» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Польова, 28, кв. 36, код 23061300) - 93819 (дев'яносто три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 60 коп. збитків, 7203 (сім тисяч двісті три) грн. 54 коп. пені та 3167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн. 46 коп. судового збору.

4. Провадження у справі в частині стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі 16264,20 грн. припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 5 червня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.