Рішення № 31904467, 13.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2013р. Справа № 5006/37/152пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Сгари Е.В., Нестеренко Ю.С., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 07589269

до Відповідача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

про: укладання додаткової угоди №5 до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03 в редакції Позивача

із залученням у якості Третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

·Третя особа 1 - Міністерство інфраструктури України, м. Київ;

·Третя особа 2 - Фонд державного майна України, м. Київ

за участю Прокурора Донецької області, м. Донецьк

за участю уповноважених представників:

Прокурор - Малютін Д.А. (за посвідченням №004304 від 19.09.2012р.);

від Позивача - Бляхман М.Л. (за довіреністю від 2012р.), Іванюшенко О.П. (за довіреністю №1312 від 11.06.2013р.);

від Відповідача - Жмуріна В.В.(за довіреністю №84 від 18.09.2012р.);

від Третьої особи 1 - Остапенко Н.М. (за довіреністю №131/4/14-13 від 16.01.2013р.);

від Третьої особи 2 - Неведомий Д.О. (за довіреністю №351 від 16.10.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 24.12.2012р. на 15.01.2013р., з 15.01.2013р. о 29.01.2013р., з 29.01.2013р. на 11.02.2013р., з 11.02.2013р. на 05.03.2013р., з 05.03.2013р. на 27.03.2013р., з 27.03.2013р. на 17.04.2013р., 17.04.2013р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.05.2013р., у судовому засіванні 13.05.2013р. судова колегія відклала розгляд справи на 30.05.2013р., з 30.05.2013р. на 13.06.2013р.

У судовому засіданні 13.06.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області (далі - Відповідач) про укладання додаткової угоди №5 до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03 в редакції Позивача, яка передбачала викладення п. 10.1. ст.10 вказаного договору в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на двадцять років, що дії з 17.06.2003р. до 17.06.2023 року включно»

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на укладання із Відповідачем договором оренди № 1055/03 від 17.06.2003р. зі строком дії до 17.06.2013р., належність виконання своїх зобов'язань за цим договором, наявність переважного право на його продовження, надсилання Орендодавцю в межах строку дії договору пропозиції про продовження строку дії договору на 10 років та ухилення останнього від укладання такої додаткової угоди, попри наявність відповідних погоджень із певними застереженнями.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди № 1055/03 від 17.06.2003р. з додатками та додатковими угодами, лист-звернення від 09.08.2012р., лист-відповідь від 26.10.2012р., лист-пропозицію від 02.11.2012р., лист-відповідь від 23.11.2012р., звіти аудиторів, протокол трудового колективу, дипломи, проект додаткової угоди №5, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст.2, 14, 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.20, 188, 283, 284, 287 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 759 Цивільного кодексу України.

Позивачем також були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.88-101, 102, 103-106 т.8, а.с.а.с. 32-33, 49, 142, 143, 155, 157, 185-187, 188-199 т.9), у тому числі - заяву про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013р., якою було змінено редакцію спірної додаткової угоди №5 з урахуванням зауважень Орендодавця та Органу управління майном.

Відповідач надав клопотання із додатками (а.с.а.с.107-119 т.8) про залучення до участі у справі Третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, яке було задоволене ухвалою суду від 27.12.2012р., та відзив на позов (а.с.а.с. 128-133 т.8) з додатками (а.с.а.с.134-147 т.8), якими проти позову заперечив, вказуючи на: можливість укладання спірної додаткової угоди виключно у разі врахування позиції Міністерства інфраструктури України та Фонду державного майна України, викладеної у погоджувальних листах; протиправне відхилення Орендарем пропозиції Орендодавця щодо внесення відповідних змін до договору.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем представлені додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.150, 151 т.8, а.с.а.с.1-4, 34-38, 50-134,161-165, 211-213 т.9), у тому числі:

- додаткові письмові пояснення №10-14-00991 від 29.01.2013р., в яких наголошено на можливості продовження строку дії договору оренди виключно шляхом укладання договору про внесення змін до договору оренди та необхідності врахування позиції Органу управління державним майном, а також зазначено, що запропонована Позивачем редакція без урахування необхідності проведення оцінки майна та збільшення ставки орендної плати зумовить істотне порушення інтересів держави та завдасть їй значних економічних збитків;

- пояснення №10-14-01663 від 11.02.2013р. відносно поточного складу і вартості цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» з урахуванням змін в перебігу орендних правовідносин, із визначенням дати оцінки відповідних складових;

- заперечення №10-14-06484 від 01.06.2013р., якими відносно позовних вимог з урахуванням заяви Позивача про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013р. наголошено про їх неприйнятність через невідповідність окремих положень запропонованої редакції додаткової угоди №5 вимогам діючого законодавства та поточну позицію Органу управління державним майном щодо наявності намірів використання об'єкту оренди після закінчення строку дії договору для власних потреб.

Ухвалою від 27.12.2012р. суд в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Міністерство інфраструктури України (далі - Третя особа 1) та Фонд державного майна України (далі - Третя особа 2).

Третя особа 1 надала відзив (а.с.а.с.144-147 т.9), яким проти позову заперечив, вказуючи на навмисне неправильне тлумачення Позивачем її листів щодо продовження строку дії договору оренди. У поясненнях, наданих 17.04.2013р. (а.с.а.с.178,179 т.9), та №07/55-13 від 11.06.2013р. (а.с.а.с.216, 217 т.9) Третя особа 1 визначила свою позицію відносно процедури відкликання свого попереднього листа щодо продовження договору оренди та повідомлення про наявність намірів використання орендованого майна для власних потреб та вказала на наявність згоди ДП «Маріупольський морський торговельний порт» прийняти на свій баланс орендований Відповідачем цілісний майновий комплекс після закінчення строку дії договору оренди.

Третя особа 2 надала письмові пояснення №10-25-411 від 14.01.2013р. з додатками (а.с.а.с.10-26 т.9), у яких наголосила на обов'язковість процедури проведення незалежної оцінки вартості цілісного майнового комплексу з метою визначення орендної плати з урахуванням нових орендних ставок для продовження строку договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03, а надавши протокол наради від 29.01.2013р. (а.с.а.с.163-165 т.9), у поясненнях №10-25-3847 від 27.03.2013р. (а.с.а.с.169, 170 т.9) проти позову заперечила, вказуючи на наміри Органу управління використовувати орендоване майно для власних потреб. також зауваживши на запереченні Відповідача проти продовження строку дії договору оренди.

17.04.2013р. від Прокурора Донецької області надійшло повідомлення №07/2/1-264вих13 (а.с.181 т.9) про вступ у розгляд справи на стороні Відповідача.

У письмовій заяві №07/2/1-350вих-13 від 27.05.2013р. (а.с.а..с196-197 т.9) прокурор пояснив, що Позивач своєю позовною заявою утворює передумови порушення інтересів держави у сфері управління власним майном та економічного розвитку, а в поясненнях №07/2/1-374вих-13 від 13.06.2013р. (а.с.218 т.9) Прокурор підтримав позицію Відповідача та Третіх осіб щодо неможливості задоволення остаточних позовних вимог.

В перебігу розгляду справи склад суду неодноразово змінювався, востаннє - згідно розпорядження від 13.06.2013р. судову колегію сформовано у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Сгара Е.В. та Нестеренко Ю.С.

У судовому засіданні 13.06.2013р. присутні представники учасників справи підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування та необхідність вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального України, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

17.06.2003р. між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладений договір оренди (далі -договір оренди) № 1055/03 (а.с.а.с.13-18 т.1), згідно п.п. 1.1., 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки (а.с.а.с.23-25 т.1) протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства (а.с.а.с.47-48 т.1), складеного станом на 30.04.2003р., вартість якого становить 567403,6 тис. грн., на період з 17.06.2003р. по 17.06.2013р.

Відповідно до умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування до Державного бюджету щомісяця не пізніше 25 числа орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., у розмірі 172027 грн. без ПДВ, з урахуванням щомісячного корегування на індекс інфляції.

За пунктом 3.4 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Положеннями розділу 5 договору оренди встановлені обов'язки орендаря зі своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів.

Згідно умов розділу 10 договору, сторони дійшли згоди, що:

- умови договору зберігають силу на протязі всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлюються правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язання Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.10.2);

- зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Змін та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.10.3);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договорі підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договору, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.10.6).

17.06.2003р. орендоване майно було передано Позивачеві за актом приймання-передачі (а.с.а.с.19-21 т.1).

Додатковими угодами №1 від 24.01.2005р. (а.с.43 т.1), №2 від 02.09.2008р. (а.с.44 т.1), №3 від 30.09.2009р. (а.с.45 т.1), №4 від 12.11.2010р. (а.с.46 т.1) сторонами вносились зміни щодо умов п. 3.1. відносно розміру орендної плати та п. 1.1 - відносно предмету оренди.

04.01.2005р. та 30.09.2009р. за додатковими угодами Орендар прийняв від Орендодавця за актами приймання-передачі (а.с.а.с.53-54 т.1): державне майно зазначене в додатку №1 (а.с.а.с.51-52 т.1) вартістю 474973 грн. (500516грн. по первісній вартості), будівлю літнього будиночка (літера Ш-1) вартістю 6597 грн., будівлю вбиральні (літера Р-1) вартістю 6095 грн.

23.03.2009р. Орендар повернув за актом приймання-передачі (а.с.55 т.1) Орендодавцю для повернення до сфери державного управління державне окремо індивідуально визначене майно, що увійшло до складу цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» - корпус 5 (інв.№00034), яке розташоване за адресою: Донецька область, смт. Білосарайська Коса, вул. Безуха, 1, вартість якого визначена станом на 30.11.2004р. по первісній вартості 42088 грн., по балансовій вартості - 26796 грн.

За актами приймання-передачі від 16.12.2004р.(а.с.60 т.1) та від 27.10.2010р. (а.с.61 т.1) Орендарем було повернуто Орендодавцю:

- державне окреме індивідуально визначене майно - групу інвентарних об'єктів у складі:

· будівля пилорами (Х-1) площею 279,1 кв.м. (інв.№000223);

· блок санітарно-побутовий (Р-2) площею 158,2 кв.м. (інв.№12657);

· складський майданчик (І) площею 2286 кв.м. (інв.№00166), яке розташоване за адресою м. Маріуполь. пр. Луніна, 2, вартість якого визначена станом на 30.11.2004р. у сумі 27016 грн., у тому числі:

· будівля пилорами первісною вартістю 26688 грн.. залишковою вартістю 1750 грн.;

· блок санітарно-побутовий первісною вартістю 32794 грн., залишковою вартістю 21967 грн.;

· складський майданчик первісною вартістю 17598 грн.. залишковою вартістю 3299 грн.;

- державне окремо визначене майно, що увійшло до складу цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» в кількості 1165 одиниць, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполя, пр. Луніна. 2, вартість якого визначена станом на 31.08.2010р. з метою подальшого списання по первісній вартості - 19 802 125, 82 грн.

З урахуванням викладеного в перебігу орендних правовідносин сторонами було остаточно (станом на момент розгляду спору) визначено :

- предмет оренди - цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2004р., та становить 48029,989 тис грн., за винятком переданих за актами приймання-передачі від 27.10.2010р. зі складу ЦМК на баланс ДП «Укрсервіс Мінтрансу» об'єктів державної власності у кількості 1165 одиниць первісною вартістю станом на 30.11.2004р.- 15194,932 тис. грн.; залишковою вартістю - 7227,215 тис. грн., а також державне майно, яке вводиться до складу орендованого ЦМК ДП «Азовський судноремонтний завод», переданого в оренду ТОВ «СРЗ» відповідно до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03, вартість якого визначено відповідно до звіту з оцінки майна станом на 3103.2009р. у сумі 12,692 тис. грн., у тому числі: вартість будівлі літнього будиночку (літера Ш-1) 6,597 тис. грн. та вартість будівлі вбиральні (літера Р-1) 6,095 тис. грн.

- орендна плата визначена на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постанови кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, зі змінами та доповненнями становить без ПДВ за базовий місяць -вересень 2009р. - 315203,92 грн., яка перераховується до державного бюджету щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

В період дії договору Орендар здійснював заходи зі збереження, модернізації, капітальних та поточних ремонтів орендованого майна та поліпшення державного майна, а також з інвестування, а саме: задекларована сума інвестицій в основні засоби підприємства в розмірі 26,4млн.грн. перевиконана майже в 3 рази та становить 81.7 млн. грн., основними напрямками таких інвестиційних вкладень були модернізація, зокрема флоту - 43 198,7 тис. грн., будівлі та устаткування - 11 049,6 тис. грн., підйомно-транспортного устаткування - 2706,2 тис. грн., докового господарства - 8819,6 тис. грн., енергосистеми підприємства - 1372,6 тис. грн., транспортної інфраструктури - 3852,0 тис. грн., причального фронту - 10701,3 тис. грн., таким чином за рахунок проведених Орендарем значних грошових вкладень у модернізацію та поліпшення орендованого мана набув додаткову вартість у розмірі проведених невід'ємних інвестицій на загальну суму 81,7 мільйони гривень, що підтверджується додатками до листа від 09.08.2012р. (а.с.а.с.3-9, 12 т.2) та також зазначається у листі від 02.11.2012р. (а.с.86-87 т.2).

При цьому, Відповідач у своїх листах №06-5559 від 05.08.2004р. (а.с.138 т.8) та №06-8076 від 15.11.2004р. (а.с.139-140 т.8), №06-02-4112 від 23.05.2008р. (а.с.а.с.141-142 т.8) надавав дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань. Станом на 01.11.2012р. Орендар продовжував освоєння інвестиційної програми подальшого розвитку підприємства загальною вартістю понад 120 млн. грн. та розрахованої на чергові 10 років, мета якої збільшення обсягів виробництва, створення додаткових робочих місць, значне збільшенні відрахувань та податків до бюджетів всіх рівнів, розвиток інфраструктури.

Аудиторського висновком (а.с.а.с.16-22 т.3) підтверджено, що станом на 30.11.2001р. вартість капітальних витрат (оцінка яких здійснювалась за фактичною собівартістю виготовлених самостійно, в частині монтажу, а також витрат, пов'язаних з поліпшенням якісних характеристик, придбаних основних засобів за первісною вартістю) складала 5021,20 тис. грн., у тому числі:

- незавершене будівництво - 1012,6 тис. грн.;

- капітальні витрати по придбанню (виготовленню) основних засобів - 399,20 тис. грн.;

- капітальні витрати по виготовленню інших необоротних матеріалів - 9,4 тис. грн.

У звітах незалежних аудиторів від 11.06.2010р. (а.с.а.с.31-44 т.3), від 31.01.2010р. (а.с.а.с.111-130 т.3), від 22.09.2011р. (а.с.а.с.20-37 т.6), від 23.04.2012р. (а.с.а.с.1-18 т.7), від 28.08.2008р. (а.с.а.с.1-14 т.8) з підтвердження вартості поліпшень, здійснених орендарем ЦМК «Азовський судноремонтний завод», було зазначено наступне:

? загальна сума невід'ємних поліпшень, здійснених Орендарем за період з листопада 2006р. по грудень 2009р., які вірогідно можуть бути прийняті Орендодавцем становить 18015138,99 грн. (без ПДВ);

? вартість витрат стосовно здійснених поліпшень орендованого майна складає 16461057,58 грн., у тому числі:

- судноремонтна набережна (причал 1-2) -6696310 грн.;

- напіввідкосна набережна - 2453276 грн.;

- внутрішньозаводські залізничні шляхи нормальної колії - 343178 грн.;

- теплохід «Анна» -3968293,58 грн.

? за період з 01.01.2010р. по 31.07.2011р. невід'ємна сума поліпшень, здійснених орендарем, складає 11 687 880,77 грн. (без ПДВ);

? за період оренди до 31.12.2011р. вартість здійснених поліпшень складає 29745886,55 грн., у т.ч. поліпшення теплоходу «Анна» у сумі 4590699,40 грн., який повернено до державної власності;

?за період з грудня 2004р. по жовтень 2006р. сума невід'ємних поліпшень складає 21145282,55 грн. (без ПДВ).

За змістом довідки Позивача №ГД-3500 від 18.12.2012р. (а.с.102 т.8) за підписом генерального директора та головного бухгалтера за період з листопада 2003р. по листопад 2011р. Орендодавцем здійснено поліпшення орендованого майна на суму 77749,1тис. грн., які підтверджуються звітом незалежного аудитора від 23.04.2012р., у тому числі:

- за рахунок амортизаційних нарахувань - 31059,0 тис. грн.;

- за рахунок амортизаційних нарахувань на вартість поліпшень - 14866,4 тис. грн.;

- за власний рахунок - 31823,7 тис. грн.

За період з січня 2012р. по грудень 2012р. за даними бухгалтерського звіту здійснено поліпшень на суму 6076,9 тис. грн., з яких 2076,6тис. грн. за рахунок амортизаційних нарахувань.

Орендодавець листом №11-06-02-10835 від 03.11.2011р. (а.с.а.с.143,144 т.8) до Орендаря із вимогою провести інвентаризацію, аудиторську перевірку, незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу та внести зміни до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/2003, на підставі яких буде визначено розмір орендної плати з урахуванням нових орендних ставок, передбачених постановою Кабінету Міністрів від 14.09.2011р. №961.

У відповідь на цю пропозицію Орендар листом №ГД-4448 від 14.11.2011р. (а.с.а.с.145,146) вказав, що зазначені Орендодавцем постанови Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995р. та №786 від 04.10.1995р. не встановлюють обов'язку орендодавців та орендарів провести незалежну оцінку об'єкту оренди, інвентаризацію та внести зміни до діючих договорів оренди зміни стосовно ставки орендної плати, вони стосуються лише договорів оренди, які укладаються після 20.09.2011р., а також відсутні підстави для проведення аудиторської перевірки щодо правильності формування орендованого майна.

07.08.2012р. на конференції трудового колективу Позивача, оформленого протоколом №3 (а.с.а.с.82-83 т.2), постановили: узгодити та підтримати дії адміністрації Позивача із внесення змін до договору оренди в частині зімни строку його дії, а саме до 2023р.

Листом №ГД-2096 від 09.08.2012р. з додатками (а.с.а.с.1-83 т.2) Позивач, посилаючись на належне виконання умов договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003р., звернувся до Міністерства інфраструктури України з проханням про надання дозволу на продовження дії договору до 17.06.2023р. Міністерство інфраструктури України листом №11125/16/10-12 від 26.10.2012р. (а.с.а.с.84,85 т.2) вказало про надання згоди на продовження строку дії договору на 10 років в порядку, визначеному чинним законодавством , та у різі відсутності заперечень з боку РВФДМУ по Донецькій області, як орендодавця цілісного майнового комплексу і Фонду державного майна України, зауваживши, що:

- відповідно до Методики оцінки об'єктів оренди затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995р. №786 розмір орендної ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств морського паспорту встановлено на рівні 20%;

- невід'ємні поліпшення орендованого майна мають здійснюватись у першу чергу за рахунок амортизаційного фонду та у відповідності до Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006р. №1523;

- відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. №2269-ХІІ оцінка обов'язково проводиться перед продовженням договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта була проведена більш як три роки тому. Оцінку та інвентаризацію державного майна необхідно проводити у порядку та послідовності визначеній методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629;

- у зв'язку із прийняттям Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012р. №4709-VI, у разі продовження терміну дії договору, доцільно передбачити у додатковій угоді обов'язок Орендаря щодо виконання вимог зазначеного закону.

Посилаючись на зазначений лист, Орендар звернувся до Орендодавця з пропозицією, викладеною в листі від 02.11.2012р. (а.с.а.с.86,87 т.2), укласти додаткову угоду до договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003р. (а.с.88 т.2), проект якої передбачав викладення п. 10.1 договору оренди в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на двадцять років, що діє з 17.06.2003р. до 17.06.2023р.», а інші положення договору залишити без змін.

Дорученням голови Фонду Державного майна України №К/66 від 08.10.2010р. (а.с.112 т.8) було визначено, що Регіональні відділення Фонду державного майна України приймати рішення щодо продовження дії договорів оренди або повернення орендованого державного майна до сфери управління відповідного міністерства, відомства у зв'язку з закінченням строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів мають виключно за погодженням з Фондом державного майна України

Дорученням №К/84 від 22.12.2010р. (а.с.113 т.8) дію норми п.1 вищезазначеного доручення було поширено на всі випадки розгляду зміни строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів держаних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів.

За результатами наради 21.11.2012р. у заступника голови Фонду державного майна щодо подальшого використання державного майна ЦМК ДП «Азовський судноремонтний завод», переданого в оренду ТОВ «СРЗ» за договором оренди від 17.06.2003р. №1055/03, оформленої протоколом (а.с.а.с.115-117 т.8), було вирішено, враховуючи позицію Міністерства інфраструктури України, погодитись із пропозицією Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області щодо продовження на 10 років строку дії договору оренди в порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням пропозицій Міністерства інфраструктури України.

Листом №11-06-02-11901 від 23.11.2012р. (а.с.а.с.28-30 т.3) Відповідач не заперечив проти продовження договору оренди на 10 років за умови приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства, вказуючи на необхідність:

- проведення повної інвентаризації та незалежної оцінки державного майна - цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод»;

- провести оцінку об'єктів оренди з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положенням оцінки майна та цієї Методики з урахуванням бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати;

- збільшення розміру орендної ставки з 4% до 20%, у зв'язку із внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №961 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629 і від 04.10.1995р. №786»., яка набрала чинності 20.09.2011р.;

- провести процедуру конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, відповідно до Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну діяльність в Україні».

У листі №181/16/10-13 від 10.01.2013р. (а.с.а.с.105,151 т.8) Міністерство інфраструктури України зазначило, що Орендар навмисно помилково тлумачить листи Міністерства інфраструктури від 26.10.2012р. №11125/16/10-13 та Відповідача від 23.11.2012р. №11-06-02-11901 з метою ухилення від процедури оцінки державного майна, яка призведе до збільшення розміру орендної ставки на 20%, через що після закінчення терміну дії договору 17.06.2013р. орендований ЦМК має бути повернений уповноваженому органу - Міністерству інфраструктури України відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

В свою чергу, доказів надсилання (отримання) цього листа Орендарем до справи не надано.

29.01.2013р. на нараді заступника Голови Фонду державного майна України щодо подальшого використання державного майна ЦМК ДП «Азовський судноремонтний завод», оформленої протоколом (а.с.а.с.163-165 т.9), було вирішено, враховуючи позицію Міністерства інфраструктури України (лист №181/16/10-13 від 10.01.2013р.), погодившись із позицією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо повернення орендованого цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» до органу управління після закінчення терміну дії договору оренди від 17.06.2013р. №1055/03.

Водночас, доказів відкликання Відповідачем свого погодження продовження орендних правовідносин та пропозицій з цього приводу, викладених у листі №11-06-02-11901 від 23.11.2012р., адресованого (відкликання) Позивачеві, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені позовних вимог, які, з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013р. (а.с.а.с.188, 189 т.9), полягають в укладанні додаткової угоди №5 до договору оренди №1055/03 від 17.06.2003р.:

1. Доповнити пункт 3.1 статті 3 договору абзацом 4 наступного змісту: «При визначенні

орендної плати використовується ставка 20% від вартості основних засобів та

нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкту оренди.»

2. Викласти пункт 3.2 статті 3 договору у наступній редакції: «Орендар за власний рахунок

здійснює незалежну оцінку вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом 45

днів з дня затвердження результатів інвентаризації. До дня затвердження результатів

незалежної оцінки Орендар сплачує орендну плату без змін. Після затвердження результатів

незалежної оцінки протягом 30 днів Орендар зобов'язується сплатити різницю між сплаченою

орендною платою (в т.ч. авансових оплат) та орендною платою, визначеною за правилами

абз. 4 п. 3.1 ст. З Договору, за період з 18.06.13 р. до дня затвердження результатів

незалежної оцінки без пені».

3. Пункт 10.1 статті 10 Договору викласти в наступній редакції: «Цей договір укладено

строком на тринадцять років, що діє з 17 червня 2003 року до 17 червня 2016року включно.»

4. Викласти пункт 10.2. статті 10 договору у наступній редакції: «Умови цього Договору

зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після

його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря.

Припинення строку дії договору не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за період

фактичного користування Підприємством».

5. Інші положення Договору оренди № 1055/03 від 17.06.03 року залишити незмінними.

6. Ця Додаткова угода складена в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по два для Орендодавця і Орендаря.

Відповідач проти остаточних позовних вимог заперечив з підстав, приведених вище.

Треті особи та Прокурор підтримали позицію Відповідача у повному обсязі.

Суд, враховуючи права позивача, закріплені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу в контексті вимог, викладених у заяві про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013р. (а.с.а.с.185-187 т.9), що опосередковує зміну підстав спору, адже її було подано і оголошено до початку розгляду справи у складі судової колегії, зміненої згідно розпорядження від 30.05.2013р., з чим абз.4 п.3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 пов'язується початок розгляду справи по суті у відповідному складі суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013р.) полягає у зміні шляхом укладання спірної додаткової угоди істотних умов у розумінні ч.2 ст.180 Господарського кодексу України та ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договору оренди - відносно строку його дії та порядку визначення розміру орендних платежів.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

- наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);

- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача;

- належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України, а також -умовами договору оренди №1055/03 від 17.06.2003р.

Правомірність застосування до договору, укладеного до набрання чинності Цивільного та Господарського кодексів України (01.01.2004р.), норм відповідних законодавчих актів зумовлена триваючим характером відповідних правовідносин і періодом виникнення спору в контексті приписів ст. 5 і п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України та діяли за нормами ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР на момент укладання між сторонами договору оренди №1055/03 від 17.06.2003р.

Відповідно до загального правила, встановленого ч. 1 ст.188 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 19 та п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно яких здійснення судом повноважень із надання судового захисту можливо виключно в межах, встановлених законом, суд враховує, що згідно приписів ст.ст.651 та 652 Цивільного кодексу України зміна судом умов договору може бути зумовлена положеннями самого договору чи вказівкою законодавця, або істотним порушенням його умов, або істотною зміною обставин.

Наразі, положення п. 3.4. договору оренди №1055/03 від 17.06.2003р. передбачають можливість перегляду умов щодо розміру орендної плати за ініціативою однієї із сторін, а п. 10.3. безпосередньо вказує на можливість запровадження сторонами за взаємною згодою і інших змін до договору.

В свою чергу, недосягнення згоди сторонами щодо запровадження змін до договору оренди у відповідності до ч.4 ст.188 Господарського кодексу України зумовлює вирішення цього спору у судовому порядку.

Виходячи із визначення оренди, приведеного в ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", та в контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України факт укладання між сторонами договір оренди та його чинність зумовлює виникнення та існування у Орендаря суб'єктивного зобов'язального права на володіння і користування об'єктом оренди до завершення строку таких правовідносин.

Законні сподівання Позивача і його майновий інтерес на можливість здійснення означених прав та їх продовження, зважаючи на здійснені капіталовкладення в ремонти і поліпшення орендованого майна відповідно до умов укладеного договору підпадають під право мирного володіння майном, гарантованим ратифікованими Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., у світлі усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка (практика) згідно ст. 17 „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р., ст. 46 Конвенції є джерелом права для національних судів (див., наприклад, п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Полтораченко проти України" від 18.01.2005р.)

Таким чином, означені законні сподівання і майновий інтерес Орендаря і становлять суб'єктивне право, захищуване шляхом подання розглядуваного позову. В свою чергу, невизнання Відповідачем означеного права у вигляді відмови від продовження орендних правовідносин у запропонований Позивачем спосіб зумовлює виникнення у Орендаря права на судовий захисту у відповідний спосіб у розумінні ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладену в листі №11125/16/10-12 від 26.10.2012р. позицію Третьої особо 1 щодо можливості продовження строку орендних правовідносин на 10 років у разі виконання певних умов, Позивач звернувся із відповідною пропозицією (лист від 02.11.2012р.) - офертою у розумінні ст.642 Цивільного кодексу України до Орендодавця - Відповідача про укладання спірної додаткової угоди №5.

Листом №11-06-02-11901 від 23.11.2012р., дотримавши зумовлену дорученнями голови Фонду Державного майна України №К/66 від 08.10.2010р. та №К/84 від 22.12.2010р. процедуру узгодження вирішення питання щодо зміни умов договорів оренди цілісних майнових комплексів, Відповідач акцептував пропозицію щодо продовження строку орендних правовідносин на 10 років, але визначив умови такого продовження, що є новою пропозицією у розумінні ст.646 Цивільного кодексу України в частині:

- проведення повної інвентаризації та незалежної оцінки державного майна - цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод»;

- провести оцінку об'єктів оренди з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положенням оцінки майна та цієї Методики з урахуванням бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати;

- збільшення розміру орендної ставки з 4% до 20%, у зв'язку із внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №961 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629 і від 04.10.1995р. №786»., яка набрала чинності 20.09.2011р.;

- провести процедуру конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, відповідно до Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну діяльність в Україні».

Наразі, остаточна редакція спірної додаткової угоди №5, що була додана до заяви про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013р., свідчить про врахування Орендарем означених умов Орендодавця та, відповідно, їх акцепт Позивачем, адже і питання про збільшення розміру ставки для врахування орендної плати, і питання щодо проведення незалежної оцінки об'єкту оренди, та навіть доплати різниці між фактично сплаченою після закінчення первісного строку дії договору орендної платою та платою, що має визначатися за результатами оцінки і за поточною формулою та ставками, у повній мірі врегульовані згідно первісних побажань Третіх осіб та Відповідача.

Дійсно, оскільки за змістом п. 5 Методики оцінки об'єкту оренди, затвердженої Постановою КМУ від 10 серпня 1995 р. N 629, власне проведенню оцінки цілісного майнового комплексу передує підготовчий етап, що включає в себе:

- проведення інвентаризації майна;

- визначення суб'єкту оціночної діяльності, яке, в свою чергу, регламентоване Положенням про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.08.2011 N 1270,

остільки висловлена в розглядуваній редакції спірної додаткової угоди №5 згода Орендаря на проведення незалежної оцінки достатньою мірою вказує на прийняття і цих пропозицій Орендодавця.

В свою чергу, зауваження Відповідача відносно того, що проведення оцінки згідно абз. 2 п. 2 Методики, затвердженої Постановою КМУ від 10 серпня 1995р. N 629, має передувати, зокрема, продовженню договору, судом відхиляється, оскільки:

? по-перше, така процедура проведення оцінки притаманна позасудовому врегулюванню питання щодо продовження договору;

? по-друге, в розглядуваному випадку продовження опосередковується спонуканням до укладання угоди до договору оренди, що запроваджує відповідні зміни до його умов. Втім, можливість запровадження змін умов договору відповідною угодою (незалежно від того у судовому чи позасудовому порядку вона укладається) за змістом ст.653 Цивільного кодексу України передбачає чинність самого договору на дату запровадження змін, адже припинений договір змінюватися не може. В свою чергу, враховуючи 17.06.2013р. закінчується строк дії договору оренди в його поточній редакції, а з настанням цієї дати ч.2 ст.291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» пов'язує припинення орендних правовідносин, тоді як строки формування інвентаризаційної комісії і проведення та оформлення результатів інвентаризації згідно вимог Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого Постановою КМУ від 2 березня 1993 р. N 158, строки проведення конкурсу з визначення суб'єкту оцінювання та проведення самої незалежно оцінки об'єктивно унеможливлюють отримання висновку про незалежну оцінку орендованого Позивачем цілісного майнового комплексу в його поточному стані (після прийняття цієї умови Позивачем) до дати припинення орендних правовідносин;

? по-третє, оскільки метою припису щодо передування здійснення незалежної оцінки продовженню договору оренди є отримання бази для нарахування орендних платежів на новий період орендних правовідносин, а отже - і недопущення відповідних втрат бюджету за недоотримання орендної платні у розмірах, визначених діючим законодавством, остільки передбачуваний спірною додатковою угодою обов'язок Орендаря сплатити різницю між оплаченою орендної платою та розміром орендної плати, який на новий період орендних відносин має визначатися з урахуванням результатів незалежної оцінки та застосування нової ставки, фактично розповсюджує результати оцінки в порядку ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України на період, що передує даті фактичного складання висновку та співпадає із початком додаткового періоду орендних правовідносин та усуває ймовірність порушення майнових інтересів держави як отримувача орендної плати.

Відтак, викладена у листі №11-06-02-11901 від 23.11.2012р пропозиція Відповідача у розумінні ст.646 Цивільного кодексу України, яка містила згоду (акцепт у відповідній частині первісної оферти Орендаря щодо продовження орендних відносин) не була відкликана останнім у передбачений ч.3 ст.641 і ст.642 вказаного Кодексу момент (як щодо висування умов для продовження, так і щодо згоди на таке продовження), була акцептована Позивачем розглядуваною редакцією спірної додаткової угоди №5, адже зменшений в остаточній редакції строк продовження - 3 роки, охоплюється первісно узгодженим строком в 10 років.

Судова колегія наголошує, що зміна в перебігу розгляду справи позиції Третьої особи 1 відносно можливості продовження орендних відносин з Позивачем, опосередкована (зміна) листом №181/16/10-13 від 10.01.2013р., наслідком якої і були аналогічні зміни в позиція Відповідача і Третьої особи 2, жодною мірою не впливає на можливість укладання розглядуваної угоди, оскільки:

- діюче законодавство, в межах якого згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України має діяти Міністерство інфраструктури України, не передбачає ані можливості, ані процедури відкликання державними органами наданих ними погоджень;

- зміна позиції за змістом вказаного листа вмотивована виключно намірами усунути можливість продовження Позивачем орендних відносин без запровадження відповідного збільшення розміру орендної плати через збільшення її ставки з 4 до 20%, що не являється актуальним в контексті згоди Орендаря на таке збільшення за змістом остаточної редакції розглядуваної додаткової угоди;

- положення ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і п.30 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачають необхідність узгодження з Органом управління (Третьою особою 1 в розглядуваному випадку) виключно питання щодо укладання договору оренди та його умов, але безпосередньо не вказують на обов'язковість здійснення такої погоджувальної процедури та значення її результатів у разі продовження строків вже укладеного (а, відповідного, і узгодженого раніше) договору оренди. Наразі, врахування Орендодавцем змін позиції Органу управління в питаннях можливості продовження орендних правовідносин та умов такого продовження за діючим законодавством (і Відповідачем жодного нормативного обґрунтування протилежного не приведено) не має наслідком втрати чинності своєчасно не відкликаної акцепти про продовження договору та акцептованої Позивачем оферти щодо умов такого продовження;

- означений лист Третьої особи 1 не може судом сприйматися і в контексті передбаченого ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» права власника використовувати орендоване майно після закінчення строку дії договору оренди для власних потреб, реалізація якого усуває можливість продовження орендних правовідносин, оскільки всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів повідомлення Третьої собою 1 Орендаря про такі наміри (докази надсилання і отримання означеного листа) до матеріалів справи не надано попри достатність для цього часу. Суд зауважує, що виникнення таких намірів не тільки не узгоджується із попередньо висловленою згодою Міністерства інфраструктури України на продовження орендних правовідносин до 2023 року, та не підтверджується прийняттям відповідного розпорядчого акту з цього приводу в порядку п.8 Положення про Міністерство інфраструктури України, але й жодною мірою не підтверджено заходами, притаманними використанню орендованого цілісного майнового комплексу підприємства для власних потреб - рішенням про створення або визначенням відповідного підприємства - балансоутримувача такого майна.

В свою чергу, решта зауважень Відповідача, підтриманих Третіми осами та Прокурором щодо неможливості укладання спірної додаткової угоди у розглядуваній редакції, судом відхиляються як юридично не спроможних з огляду на таке:

- посилання на недотримання спірної угодою вимог ст.654 Цивільного кодексу України щодо форми зміни умов договору є наслідком неправильного розуміння терміну «форма договору», якою в розглядуваному випадку за змістом ч.3 ст.639 вказаного Кодексу є письмова форма, к якій виконано спірну угоду. В свою чергу, намагання Відповідача обмежити запровадження змін до договору лише у спосіб укладання відповідної угоди за згодою сторін (без надання здійснення такої можливості у судовому порядку) суперечить як змісту самої ст.654 Цивільного кодексу України, так і ст.124 Конституції України щодо розповсюдження повноважень суду на всі правовідносин в державі.

- зауваження щодо невизначеності чинним законодавство такого терміну як «додаткова угода» не впливає на можливість належної правової кваліфікації предмету спору і доказування в розглядуваній справи у світлі принципів справедливості добросовісності та розумності (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України);

- твердження про невідповідність п. 4 розглядуваної редакції спірної додаткової угоди щодо обов'язку Орендаря сплачувати оренду плату за період фактичного користування і після припинення строку договору приписам ч.1 ст.759, ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України та ч.7 ст.180 Господарського кодексу України є наслідком неврахування спеціальних приписів ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України та обов'язкової в силу ч.1 ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20.11.2012р. за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі №12/75-2167-33/75-4/180;

- саме Відповідач є стороною Орендодавцем змінюваного договору оренди, а отже - і стороною чия позиція має визначальне значення при розгляді спору щодо запровадження розглядуваних змін до вказаного договору. Посилання на доручення Третьої особи 2 №К/66 від 08.10.2010р. та №К/84 від 22.12.2010р., які не є нормативно-правовими актами (доказів їх реєстрації в Міністерстві юстиції України не представлено), а отже - і не підлягають застосуванню судом при вирішенні розглядуваного спору згідно вимог ст.4 Господарського процесуального кодексу України, судом відхиляються, тим більше, що вони жодною мірою не спростовують викладених вище висновків суду відносно оферти та акцепту розглядуваних умов продовження орендних правовідносин.

Враховуючи умови розглядуваної редакції спірної додаткової угоди, закінчення первісно визначеного сторонами строку одних відносин 17.06.2013р., суд, враховуючи приписи ч.5 ст.188 Господарського кодексу України відносно можливості визначення іншої, аніж дата набрання чинності судового рішення, моменту зміни у судовому порядку договору, дійшов висновку про те, що спірну угоду №5 слід вважати укладеною датою прийняття цього рішення - 13.06.2013р. - задля забезпечення безперервності в орендних відносинах сторін.

Оскільки остаточна редакція спірної додаткової угоди враховую первісно вказані зауваження Відповідача щодо умов продовження договору оренди, остільки згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 21, 22, 33 - 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 07589269) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) про укладання додаткової угоди №5 до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03 в редакції Позивача задовольнити у поновному обсягу.

2. Укласти датою прийняття цього рішення додаткову угоду №5 до договору №1055/03 від 17.06.2003р. між Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) та Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 07589269) в наступній редакції:

1.Доповнити пункт 3.1 статті 3 договору абзацом 4 наступного змісту: «При визначенні

орендної плати використовується ставка 20% від вартості основних засобів та

нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкту оренди.»

2.Викласти пункт 3.2 статті 3 договору у наступній редакції: «Орендар за власний рахунок

здійснює незалежну оцінку вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом 45

днів з дня затвердження результатів інвентаризації. До дня затвердження результатів

незалежної оцінки Орендар сплачує орендну плату без змін. Після затвердження результатів

незалежної оцінки протягом 30 днів Орендар зобов'язується сплатити різницю між сплаченою

орендною платою (в т.ч. авансових оплат) та орендною платою, визначеною за правилами

абз. 4 п. 3.1 ст. З Договору, за період з 18.06.2013р. до дня затвердження результатів

незалежної оцінки без пені».

3..Пункт 10.1 статті 10 Договору викласти в наступній редакції: «Цей договір укладено

строком на тринадцять років, що діє з 17 червня 2003 року до 17 червня 2016 року включно.»\

4..Викласти пункт 10.2. статті 10 договору у наступній редакції: «Умови цього Договору

зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після

його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря.

Припинення строку дії договору не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за період

фактичного користування Підприємством».

5. Інші положення Договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 року залишити незмінними.

6. Ця Додаткова угода складена в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по два для Орендодавця і Орендаря.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.06.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2013р.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя Е.В. Сгара

Суддя Ю.С. Нестеренко