Рішення № 31902366, 10.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2013 р.Справа № 916/854/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маринчук В.І. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: Ковальчук Р.М. (представник діючий на підставі довіреності).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна";

до відповідача: Комунального підприємства „Одесміськелектротранс";

про стягнення 11 718, 57 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 29.03.2013 року Публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „Країна" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства „Одесміськелектротранс" про стягнення 11718,57 грн. в порядку регресу та витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2013 року (суддя Невінгловська Ю. М.) було порушено провадження у справі №916/854/13 за вказаним позовом та призначено справу до розгляду.

Згідно розпорядження в.о. голови господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Невінгловської Ю. М. на лікарняному, справу № 916/854/13 передано на розгляд судді Гуляк Г. І. Ухвалою суду від 22.04.2013р. справу №916/854/13 було прийнято до провадження судді Гуляк Г. І.

Ухвалою суду від 29.04.2013р. у зв'язку із виходом судді Невінгловської Ю.М. з лікарняного, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 29.04.2013р., справу № 916/854/13 прийнято до провадження судді Невінгловської Ю.М.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 10 грудня 2008 року між СК «Країна» та Стояновим Петром Петровичем було укладено договір добровільного страхування ризиків наземного транспортного засобу (автомобільного транспорту) № 26/ 025127/СТ/2.1.5.1 (далі - договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля «ЗАЗ TF 699 Р», державний реєстраційний номер ВН 3372 ВМ (далі -ЗАЗ), між тим, 21.10.2009 року о 19 годині 00 хвилин у м. Одесі на вулиці Канатній водій Гогус Г. М., керуючи тролейбусом ЗІУ-9 бортовий номер 679, не стежив за технічним станом транспортного засобу, внаслідок чого у тролейбуса відірвалося колесо і зіткнулося з автомобілем ЗАЗ державний номер ВН3372ВМ, спричинивши йому механічні пошкодження. Згідно з довідкою відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАЇ ГУМВС України в Одеській області № 001933 ДТП трапилось у зв'язку порушенням водієм Гогус Г. М. правил дорожнього руху України. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2009 року визначено, що Гогус Г. М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, тобто провина громадянина Гогус Г. М. була доведена у судовому порядку. Зазначене вище ДТП, відповідно до норм чинного законодавства України, визнано страховим, про що 02 червня 2010 року було складено Страховий акт №26/14970/2.1.5.1. та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику. Збиток розрахований відповідно до договору страхування, розрахунку №14970 та Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 10-052. 08.06.2010р. ВАТ «Страхова компанія «Країна», на підставі заяви страхувальника, виплатила страхове відшкодування у розмірі 11 718,57 грн., що підтверджується розпорядженням бухгалтерії. На момент скоєння ДТП Гогус Г. М. був працівником комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на посаді водія тролейбуса, отже регресні зобов'язання переходять від працівника до власника транспортного засобу, тобто до комунального підприємства «Одесміськелектротранс». 07.08.2012р. ПАТ «СК «КРАЇНА» направило претензію №83 до КП „Одесміськелектротранс" про сплату матеріального відшкодування в порядку регресу на суму 11718,57 грн., та 20.09.12р. отримали відповідь на вказану претензію, де відповідач зазначає, що виплачує матеріальну шкоду лише за рішенням суду.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі.

13.05.2013р. відповідачем надано суду заяву про визнання позову згідно якої ним повідомлено, що оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, КП „Одесміськелектротранс" заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як вбачається з довідки відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області № 001933 та постанови Київського районного суду м.Одеси від 24.11.2009р. по справі № 3-6618, згідно протоколу ВН090024 від 21 жовтня 2009 року, о 19 годині 00 хвилин на вул. Канатній в м. Одесі, Гогус Г.М., керуючи тролейбусом ЗІУ-9 бортовий номер 679, порушив вимоги п. 2.3. «Правил дорожнього руху України», не стежив за технічним станом транспортного засобу, внаслідок чого у тролейбуса відірвалось колесо і зіткнулось з автомобілем ЗАЗ державний номер ВН3372ВМ, спричинивши йому механічні пошкодження. Зазначеною постановою суду Гогус Г.М. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "ЗАЗ" державний реєстраційний номер ВН3372ВМ, власником якого є Стоянов П. П., згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС № 095307.

Автомобіль "ЗАЗ" був застрахований на підставі добровільного страхування ризиків наземного транспортного засобу (автомобільного транспорту) № 26/ 025127/СТ/2.1.5.1 від 10.12.2008 року, укладеного між Стояновим П. П. - страхувальник та ВАТ "СК "Країна" - страховик.

У відповідності до умов вищезазначеного договору, страховик в межах страхової суми здійснює виплату страхового відшкодування за пряму шкоду, завдану ТЗ в цілому або окремим його деталям чи частинам, з врахуванням франшизи, у результаті настання одного або декількох страхових випадків, а саме ДТП, незаконне заволодіння ТЗ, протиправні дії третіх осіб та інші випадкові події.

Умовами п. 16.2. та 16.3. договору, зокрема, визначено, що страховик письмово узгоджує із страхувальником місце проведення ремонту, його вартість та об'єм ремонтних робіт. Для визначення розміру завданого збитку страховик може залучати до роботи незалежного експерта.

Відповідно до розділу 8 договору , строк дії договору до 24 год. 00 хв. 12.12.2009 року.

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням ТЗ № 10-052 від 31.01.2013р. (дата проведення оцінки 21.10.2009р.), вартість (розмір) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу ЗАЗ, держномер ВН3372ВМ складає 19012,60 грн.

У відповідності до умов договору № 26/ 025127/СТ/2.1.5.1 від 10.12.2008р., акту огляду пошкодженого транспортного засобу, страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 11718,57грн.

На виконання умов вказаного договору, акту огляду пошкодженого транспортного засобу, страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування, за заявою Стоянова П. П. на виплату страхового відшкодування, ВАТ "СК "КРАЇНА" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 11718,57 грн., що підтверджується розпорядженням бухгалтерії з відповідною відміткою про здійснення виплати.

Як встановлено матеріалами справи, тролейбус ЗІУ-9 борт.номер 679, який перебував під керуванням Гогус Г. М. та яким завдано шкоду автомобілю "ЗАЗ", під час скоєння ДТП належав КП „Одесміськелектротранс", що не заперечується відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ПАТ "СК "КРАЇНА" права зворотної вимоги до відповідача та направлені на стягнення з КП „Одесміськелектротранс" матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 11 718, 57 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування" визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 2 зазначеного Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхування", страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування", страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до ПАТ "СК "КРАЇНА" перейшло в межах суми 11 718, 57 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено матеріалами справи, згідно довідки відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області № 001933 та не заперечується відповідачем, транспортний засіб - тролейбус ЗІУ-9, борт.номер 679, яким спричинено ДТП, що потягнуло за собою нанесення шкоди автомобілю "ЗАЗ", належав КП „Одесміськелектротранс".

В силу вимог ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України є безпосередній причинений зв'язок між шкодою і неправомірними діями чи бездіяльністю особи, що її завдала.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

При цьому, вина особи, яка керувала тролейбусом ЗІУ-9, борт.номер 679 встановлена у судовому порядку за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2009р.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до звіту про оцінку вартості збитків, завданих пошкодженням ТЗ №10-052, вартість відновлювального ремонту ТЗ склала 19 012,60 грн., між тим, реальна вартість цих робіт, за погодженням сторін договору страхування склала 11718,57 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Водночас, згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо заяви відповідача про визнання позову, суд зазначає, що відповідно ч.5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши наявні матеріали справи та подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку, що вказана заява не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а також враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "СК "КРАЇНА" та стягнення з КП „Одесміськелектротранс" в порядку регресу суму збитків у розмірі 11 718, 57 грн., заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. покладаються на КП „Одесміськелектротранс".

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Одесміськелектротранс" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 03328497) на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд.29А, код ЄДРПОУ 20842474) грошові кошти у сумі 11 718/одинадцять тисяч сімсот вісімнадцять/грн. 57 коп. та 1720/одну тисячу сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.05.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.