Рішення № 31901826, 10.06.2013, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.06.2013

Справа № 337/1303/13-ц

Провадження № 2/337/859/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2013 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Герас А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку заочного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просив стягнути на її користь:

- з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» страхове відшкодування у розмірі 12 393,55 гривень;

- з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 гривень;

- солідарно з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» та ОСОБА_2 судовий збір у сумі 229,41 гривень.

В судове засідання представник позивача надав суду клопотання, в якому наполягає на позивних вимогах в повному обсязі, просить розглянути справу в порядку заочного провадження, без його участі.

Відповідачі, повідомлені належним чином, в судове засідання повторно не з'явились. Поважних причин неявки суду не повідомили. Суд вважає їх неявку - без поважної причини.

Відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2011 року о 08:00 годині ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Грязнова та вул. Горького в м. Запоріжжя, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці, та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, водій ОСОБА_1, чим порушив вимоги п.10.1 ПДР України. Вказані обставини підтверджені копією постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2012 року у справі №3/0825/62/2012р. про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили (а.с.12).

Внаслідок дорожньо-транспортної події, автомобіль «Шевролет» д/н НОМЕР_2 отримав пошкодження, вартість усунення яких, відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди №669/12 від 30 грудня 2011 року (а.с.16-23) становить 11 593,55 гривень. Крім того ОСОБА_1 були понесені додаткові витрати пов'язані з оплатою послуг експерта у сумі 800 гривень (а.с.24).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність особи, яка на законних підставах керувала транспортним засобом «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, була забезпечена страховою компанією ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» за полісом №АА/5812322 (а.с.11). Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого складає 50 000 гривень, при цьому, страхове відшкодування зменшується на суму франшизи - 1 000 гривень. Строк дії вказаного полісу - з 00:00 годин 30 вересня 2011 року по 29 березня 2012 року включно. Тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної події, поліс був чинний, і вказана дорожньо-транспортна подія є страховим випадком.

Учасники дорожньо-транспортної пригоди у передбачений законом строк звернулись до страхової компанії ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» з заявами про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування (а.с.13, 14), але данні про виплату потерпілому відшкодування страховиком, суду не надано.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 добровільно сплатив потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди суму франшизи, встановлену полісом №АА/5812322 (а.с.11) у розмірі 1 000 гривень, що підтверджено відповідною розпискою (а.с.35), у зв'язку з чим, позов не може бути задоволено в повному обсязі, оскільки з відповідача ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» підлягає стягненню сума заподіяної шкоди, але з врахуванням вже сплаченої потерпілій суми франшизи.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить.

Приймаючи до уваги положення наведених вище роз'яснень та співвідношуючи їх з встановленими в судовому засіданні фактами, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди не обґрунтована.

Наявність моральної шкоди повинна бути доведена потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації, але позивач не надав суду доказів, у чому полягає моральна шкода, не навів суду мотивів спричинення шкоди винними діями особи, причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача.

Оскільки факт заподіяння позивачу моральної шкоди в судовому засіданні не підтвердився, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню лише з відповідача ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код ЄДРПОУ 30729278) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 11 393 (одинадцять тисяч триста дев'яносто три) гривні 55 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код ЄДРПОУ 30729278) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте на підставі заяви відповідача, поданої до Хортицького районного суду міста Запоріжжя на протязі десяти діб з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.С. Бредун