Постанова № 31899946, 22.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 804/3207/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Новіченко І.З. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Машинобудівного концерну "Новік" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0000212302 від 15.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська безпідставно дійшла висновку по нікчемність правочину, укладеного позивачем з Приватним підприємством «Сервістранс-Н-08». Позивач зазначає, що ПП «Сервістранс-Н-08» виконало свої зобов'язання за договором підряду, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт та податковою накладною. Позивач зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Сервістранс-Н-08» було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість. Позивач зазначає, що відповідач у акті перевірки дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про відсутність факту руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, оскільки всі товарно-матеріальні цінності отримані від ПП «Сервістранс-Н-08» в подальшому використанні позивачем у своїй господарській діяльності, а саме реалізовані ТОВ «Сніжнянська ковбасна фабрика».

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заперечння на позовну заяву, у яких зазначив, що договір підряду, який був укладений між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08», є нікчемним, у зв'язку з тим, що позивач не надав доказів, які б підтверджували рух активів від ПП «Сервістранс-Н-08» до позивача. Крім того, відповідач зазначив, що ПП «Сервістранс-Н-08» за місцем юридичної адреси не знаходиться, також ПП «Сервістранс-Н-08» не має трудових ресурсів, приміщення, обладнання для виконання робіт для позивача, правочини ПП «Сервістранс-Н-08» укладені з контрагентами є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настанням правових наслідків. Відповідач також надав суду постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року, яка набрала законної сили 13.08.2011 року, якою встановлено, що ОСОБА_4, засновник ПП «Сервістранс-Н-08», використовував дане підприємство разом із директором ПП «Сервістранс-Н-08» ОСОБА_5 для здійснення незаконної діяльності з переведення грошових коштів із безготівковою форми в готівкову, тобто створив суб'єкта господарювання з метою його використання для приховування злочинної діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 22.01.2013 року по 24.01.2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Сервістранс-Н-08» за вересень 2010 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 25.01.2013 року № 172/10/22-527.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів, укладених позивачем з ПП «Сервістранс-Н-08» на реальне настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обгрунтовується тим, що позивач не надав доказів, які б підтверджували рух активів від ПП «Сервістранс-Н-08» до позивача. Крім того, ПП «Сервістранс-Н-08» за місцем юридичної адреси не знаходиться, не має трудових ресурсів, приміщення, обладнання для виконання робіт для позивача, правочини ПП «Сервістранс-Н-08» укладені з контрагентами є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настанням правових наслідків

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «р» від 15.02.2013 року № 0000212302, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 547,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 136,75 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 25.01.2013 року № 172/10/22-527 щодо не спрямованості договору підряду, який укладений між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08», на настання правових наслідків, з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ПП «Сервістранс-Н-08» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ПП «Сервістранс-Н-08» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ПП «Сервістранс-Н-08» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08»

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ПП «Сервістранс-Н-08» є нікчемним через те, що ПП «Сервістранс-Н-08» не знаходиться за своєю юридичною адресою, оскільки відсутність платника податків за місцем реєстрації, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08».

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08» укладено договір підряду в усній формі шляхом прийняття до виконання замовлення.

ПП «Сервістранс-Н-08» виставлено позивачу рахунок № 237 від 09.09.2010 року на фрезерну обробку ножа кутера «Зейдельман-273» у кількості 12 штук на суму 3282,00 грн. в т.ч. ПДВ 547,00 грн.

Факт виконання ПП «Сервістранс-Н-08» для позивача підрядних робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 14.09.2010 року, який знаходиться у матеріалах справи.

Позивач оплатив підрядні роботи, що підтверджується копією платіжного доручення № 1756 від 30.09.2010 року на суму 3282,00 грн.

Судом також встановлено, що ПП «Сервістранс-Н-08» видало позивачу податкову накладну № 091484 від 14.09.2010 року, у якій вказано суму ПДВ 547,00 гривень, яка оформлена у відповідності до норм законодавства України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної податкової служби України свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Сервістранс-Н-08» було анульовано 17.09.2010 року, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем 14.09.2010 року ПП «Сервістранс-Н-08» було платником податку на додану вартість та вправі було видавати податкові накладні.

Судом також встановлено, що позивач замовляв підрядні роботи у ПП «Сервістранс-Н-08», а саме: фрезерну обробку ножа кутера «Зейдельман-273» у кількості 12 штук, для використання у своїй господарській діяльності.

Факт використання позивачем ножів кутера «Зейдельман-273» у власній господарській діяльності підтверджується рахунком № 836/028 від 22.09.2010 року, який виставлений ТОВ «Сніжнянська ковбасна фабрика», у відповідності до якого останнє замовило у позивача 12 ножів кутера «Зейдельман-273»; накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 26.11.2010 року № 335579 та довіреністю № 95 від 26.11.2010 року, а також податковою накладною № 309 від 29.09.2010 року та № 318 від 17.01.2011 року.

Крім того, з пояснень ТОВ «Сніжнянська ковбасна фабрика», які відображено у листі останнього від 19.04.2013 року № 36, вбачається, що отриманий від позивача товар - ножі кутера «Зейдельман-273» були обраблено на фрезерному станку.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, відсутність документів, що підтверджують наявність у ПП «Сервістранс-Н-08» обладнання та приміщення для здійснення підрядних робіт не є підставою для висновку про відсутність господарської операції між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08», оскільки з інших документів, а саме: рахунку № 836/028 від 22.09.2010 року, який виставлений ТОВ «Сніжнянська ковбасна фабрика», у відповідності до якого останнє замовило у позивача 12 ножів кутера «Зейдельман-273»; накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 26.11.2010 року № 335579 та довіреності № 95 від 26.11.2010 року, а також податкової накладної № 309 від 29.09.2010 року та № 318 від 17.01.2011 року та пояснень ТОВ «Сніжнянська ковбасна фабрика», вбачається фактичний рух активів позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

За таких обставин судом встановлено факт здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08».

Судом також відхиляються посилання відповідача на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року, яка набрала законної сили 13.08.2011 року, як на підставу нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08».

Вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_4, засновник ПП «Сервістранс-Н-08», використовував дане підприємство разом із директором ПП «Сервістранс-Н-08» ОСОБА_5 для здійснення незаконної діяльності з переведення грошових коштів із безготівковою форми в готівкову, тобто створив суб'єкта господарювання з метою його використання для приховування злочинної діяльності.

Вказаним рішення суду також встановлено те, що ПП «Сервістранс-Н-08» не декларує податкові зобов'язання з ПДВ.

Одночасно суд зазначає, що у постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року не досліджено взаємовідносин позивача з ПП «Сервістранс-Н-08» та не дано їм правової оцінки.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини першої статті 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Враховуючи те, що у постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року не досліджено взаємовідносин позивача з ПП «Сервістранс-Н-08», а також те, що під час розгляду справи судом встановлено рух активів між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08» та подальше використання отриманих від ПП «Сервістранс-Н-08» товарів позивачем у власній господарській діяльності, то суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочин укладений між позивача та ПП «Сервістранс-Н-08» не спрямований на настання реальних правових наслідків, тобто що вини були безтоварними.

На підставі викладеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000212302 від 15.02.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000212302 від 15.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Машинобудівного концерну «Новік» судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 травня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 22.05.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін