Рішення № 31899862, 13.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа № 915/942/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" /54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4/

до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" /54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А/

про: стягнення 1185 грн. 59 коп.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Шамрай В.В. (довіреність від 01.09.11р.)

від відповідача: Шкурко К.В. (довіреність від 03.01.13р. № 2)

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 936,41 грн. 3 % річних, розрахованих за період з 13.10.11р. по 29.01.13р., та 249,18 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період з жовтня 2011р. по травень 2012р. та з листопада 2012р. по січень 2013р.

Заявлений позов позивач обґрунтовує наступним. Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання з оплати товару за договором поставки від 16.10.08р. № 16-9/10/08. У зв'язку з цим, рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.04.12р. у справі № 5016/3453/2011(12/179), зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.12р., з відповідача на користь позивача було стягнуто 26649,14 грн. основного боргу, 1620,60 грн. 3% річних за період з 03.10.09р. по 12.10.11р., 4370,45 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2009р. по 31.08.2011р., 326,39 грн. держмита та 232,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому позивач, керуючись ст.ст. 534, 625 ЦК України, донарахував до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні по дату повного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за вищевказаним договором.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи це тим, що позивач намагається повторно здійснити стягнення плати за прострочення виконання зобов'язання за договором від 16.10.08р. № 16-9/10/08, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України. Крім того, відповідач стверджує, що позов позивачем заявлений до Філії «Варварівська ДЕД», яка є структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" та не є юридичною особою, а отже не може бути стороною у господарському процесі.

У судовому засіданні 13.06.13р. відповідач подав суду пояснення, в яких заявив про вірність розрахунку позивачем заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.05.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 13.06.13р. об 11 год. 45 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.12р. у справі № 5016/3453/2011(12/179) було змінено рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.12р. та стягнуто з відповідача у даній справі на користь позивача у даній справі 26649 грн. 14 коп. - боргу, 4370 грн. 45 коп. - збитків від знецінювання грошових коштів за період з листопада 2009 року по серпень 2011 року, 1620 грн. 60 коп. - 3% річних за період з 03.10.09р. по 12.10.11р., 326 грн. 39 коп. - понесених витрат на сплату держмита та 232 грн. 76 коп. - понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаними рішеннями судів встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що 16.10.08р. між сторонами був укладений договір № 16-9/10/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а останній - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дати поставки. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26649,14 грн., за який відповідач станом на час прийняття зазначених рішень судів не розрахувався, що стало підставою для часткового задоволення позову позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Стягнуті вищеназваними рішеннями судів грошові кошти в розмірі 33199,34 грн. відповідач сплатив наступним чином: 01.06.12р. здійснена сплата на суму 8288,54 грн.; 08.06.12р. здійснена сплата на суму 2824,31 грн.; 30.07.12р. здійснена сплата на суму 248,66 грн.; 02.11.12р. здійснена сплата на суму 956,40 грн.; 29.01.13р. здійснена сплата на суму 20881,43 грн. Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та поясненнями обох сторін.

Спір у справі виник з причин того, відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем за товар, отриманий за договором від 16.10.08р. № 16-9/10/08.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за договором та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а отже не позбавляє позивача права на нарахування передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 936,41 грн., розрахованих за період з 13.10.11р. по 29.01.13р., та інфляційних втрат в сумі 249,18 грн., розрахованих за період з жовтня 2011р. по травень 2012р. та з листопада 2012р. по січень 2013р., тобто за період, після заявленого у справі № 5016/3453/2011(12/179) по день фактичної сплати (виконання, проведеного належним чином).

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, враховуючи повне узгодження відповідачем вірності його розрахунку, вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню господарським судом.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що позов заявлений позивачем до Філії «Варварівська ДЕД», яка є структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" та не є юридичною особою, а отже не може бути стороною у господарському процесі, оскільки з позовної заяви чітко вбачається, що позов заявлений позивачем до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке є юридичною особою, а отже справа підвідомча господарському суду та прийнята судом до розгляду з дотриманням правил підсудності.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що позивач намагається повторно здійснити стягнення плати за прострочення виконання зобов'язання за договором від 16.10.08р. № 16-9/10/08, оскільки дані доводи відповідача повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, код 34889044) 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 41 коп. 3% річних, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 18 коп. інфляційних нарахувань та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 18.06.2013р.

Суддя Д.О.Бездоля