Ухвала суду № 31899813, 03.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9281/10/14/0170

03.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Курапової З.І.

розглянувши апеляційну скаргуКримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 14.03.13 у справі № 2а-9281/10/14/0170

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України (вул. Крилова, 133,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" (Мамеди Емир-Усеина, 14,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95049)

про стягнення 94234,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у задоволенні позову Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України до Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" про стягнення 94234,00 грн., - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Зокрема позивач звертає увагу, що відповідачем на протязі декілька років не виконується норматив встановлений Законом №875 по працевлаштуванню інвалідів.

У судове засідання 03.06. 13 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" про стягнення 94234,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 N 129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 р. за N 528/19266 (далі - Положення № 129).

Відповідно до пункту 1 Положення № 129 Фонд є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Пунктом 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів встановлені основні завдання Фонду, до яких відносяться: реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875 контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 12 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.

Отже, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів та реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Частинами десятою, одинадцятою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875 встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Отже, позивачами у зазначеній категорії справ виступають відділення Фонду.

Таким чином, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875, реалізують владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку частиною 9 статті 20 Закону.

Порядок, підстави та умови участі суб'єктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 04.03.2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи 31898522, місцезнаходження: 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мамєді Емір-Усєіна, б. 14.

Згідно матеріалів справи, відповідач ТОВ "СімСітіТранс" використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, за вх. № 2375 від 25.02.2010 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ "СімСітіТранс" складає 417 осіб, фонд оплати праці становить 2807 тис. гривень, середньорічна заробітна плата - 6 731 гривень.

В звіті зазначено, що кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону складає - 3 особи, фактично працевлаштовані - 3 особи, адміністративно-господарські санкції відсутні (а.с. 8).

18.06.2010 року посадовими особами Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України на підставі наказу відділення Фонду № 25 від 24.03.2010 року проведено планову невиїзну перевірку на підставі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік вх. № 2375 від 25.02.2010 року щодо заповнення форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс".

В ході перевірки виявлені розбіжності у показниках рядків 03 та 06. Норматив щодо працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 17 осіб. Фонд оплати праці 2807 тис. грн. Щорічна заробітна плата становить 6731 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону та згідно з п. 3.7 Інструкції становить 94 234 грн.

За результатами перевірки складено акт перевірки виконання ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 (а.с. 6-7).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.2011 року у справі № 2а-15678/10/6/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України про визнання протиправними висновків акту перевірки та дій визнані протиправними дії Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів по нарахуванню відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" адміністративно-господарських санкцій в сумі 94 234,00 грн. за актом перевірки від 18.06.2010 року, визнано протиправним та скасовано рішення Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про нарахування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" адміністративно-господарських санкцій в сумі 94 234,00 грн., оформлене актом перевірки від 18.06.2010 року (а.с. 78-84).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року у справі № 2а-15678/10/6/0170 апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.2011 року у справі № 2а-15678/10/6/0170 залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.2011 року у справі № 2а-15678/10/6/0170 залишено без змін (а.с. 85-88).

В силу ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судова колегія враховує тотожний склад сторін у даній справі та у вищезазначеній, факти, встановлені ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі №2а-15678/10/6/0170, є преюдиційними для даної справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутня заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 94 234,00 грн., яку просить стягнути Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України з Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс", а відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 14.03.13 у справі № 2а-9281/10/14/0170,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль