Постанова № 31897056, 13.06.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2356/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретарі Дехтярук В.В., за участі: представника відповідача Матвіюка М.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень-комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті від 02 квітня 2013 року в частині відмови у визнанні ОСОБА_4 учасником бойових дій, та зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті визнати ОСОБА_4 учасником бойових дій відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати йому посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка.

Свій позов позивач мотивує тим, що 16 травня 1989 року він призваний на строкову військову службу, а 24.11.1989 року зарахований рядовим стрілком взводу спеціального призначення військової частини № 3665 УВВ МВС СРСР з місцем дислокації у м. Андіжан Узбецької РСР.

Під час проходження служби позивач направлявся у службові відрядження до Азейбарджанської РСР, Грузинської РСР та Киргизської РСР для виконання спеціальних службово-бойових завдань в умовах надзвичайного стану, спрямованих на вирішення збройних конфліктів, забезпечення захисту мирного населення, відновлення правопорядку та приборкання конфліктуючих сторін, забезпечення охорони стратегічних об'єктів в зв'язку з чим піддавав ризику своє життя і здоров'я.

З таких підстав позивач 11 березня 2013 року звернувся до відповідача з заявою про визнання його учасником бойових дій відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті від 02 квітня 2013 року позивачу відмовлено у отриманні статусу учасника бойових дій.

Таку відмову позивач вважає протиправною, тому що його право на отримання такого статусу передбачено пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так як він перебував у Азейбарджанській РСР, Грузинській РСР та Киргизській РСР де в цей час велися бойові дії в яких позивач приймав участь.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та пояснив суду, що докази в підтвердження його позовних вимог наведені у мотивувальній частині позову.

Рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті від 02 квітня 2013 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що рішення відповідача про відмову позивачу у отриманні ним статусу учасника бойових дій є законним так як повністю відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та подав письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 11 березня 2013 року звернувся із заявою до відповідача-Хмельницького обласного військового комісаріату в якій просив надати йому статус учасника бойових дій за виконання бойових завдань у м. Баку з 15.01.1990 року по 05.03.1990 року, у м. Тбілісі, м. Ош з 20.05.1990 року по 27.07.1990 року.

Рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті згідно протоколу № 3 від 02.04.2013 року позивачу відмовлено у наданні йому статусу учасника бойових дій, на підставі того, що міста Баку, Тбілісі, Ош не входять у перелік держав, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994 року.

Із пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що позивач 16 травня 1989 року призваний на строкову військову службу.

Під час проходження строкової військової служби позивач 24.11.1989 року зарахований рядовим стрілком взводу спеціального призначення окремого 103-го батальйону особливого призначення в/ч № 3665 УВВ МВС СРСР. Військова частина дислокувалась у місті Андіжан Узбецької РСР.

Позивач при проходженні строкової військової служби у в/ч № 3665 протягом 1990 року направлявся у службові відрядження у Азербайджанську РСР місто Баку з 05.03.1990 року, Грузинську РСР місто Тбілісі з 20.05.1990 року, Киргизську РСР місто Ош у травні-червні 1990 року для виконання спеціальних службових завдань.

Достовірно встановити у судовому засіданні характер таких завдань неможливо, тому суд не бере до уваги при вирішенні спору пояснення позивача про виконання ним спеціальних службово-бойових завдань в умовах надзвичайного стану, спрямованих на вирішення збройних конфліктів, забезпечення захисту мирного населення, відновлення правопорядку та приборкання конфліктуючих сторін, забезпечення охорони стратегічних об'єктів в зв'язку з чим він піддавав ризику своє життя і здоров'я, оскільки вони не мають об'єктивного підтвердження відповідними документами.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22 жовтня 1993 року учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн-військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України на виконання своїх повноважень наданих Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» прийняв постанову «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 63 від 8 лютого 1994 року.

Частиною 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.

Азербайджанська РСР, Грузинська РСР, Киргизська РСР не входять в перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.

Згідно примітки 6 до переліку держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території, Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.

Позивач не надав довідку 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про його особисту участь у бойових діях ні у комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті, ні при розгляді справи у суді.

В зв'язку з тим, що території Азербайджанської РСР, Грузинської РСР, Киргизської РСР не входять до переліку держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території, а позивачем не надана довідка 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про його особисту участь у бойових діях, відповідно у суду відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача згідно протоколу № 3 від 02.04.2013 року, яким позивачу відмовлено у наданні йому статусу учасника бойових дій, на підставі того, що міста Баку, Тбілісі, Ош не входять у перелік держав, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994 року, а також у суду відсутні правові підстави для визнання позивача учасником бойових дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 18.05.2010 року у справі № 21-74 во10.

Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2013 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський