Рішення № 31897049, 17.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р.Справа № 924/630/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" м.Луцьк

до Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кам'янець-Подільського управління державної казначейської служби України Хмельницької області м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 7391,53 грн.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: Лярго О.Ю. - представник за довіреністю від 02.01.2013р.

третя особа: Побережна Н.А. - представник за довіреністю № 1 від 03.01.2013р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 109 727,50 грн. - вартості поставлених та неоплачених продуктів, 6 159,61 грн. - пені, 1 231,92 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позову зазначав, що 24.02.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42, згідно якого позивач поставив відповідачу в період з 10 по 11 грудня 2012 року 2 партії нафтопродуктів на загальну суму 129 727,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7132 від 10.12.2012 р. та № 7152 від 11.12.2012 р. Відповідач за отримані нафтопродукти розрахувався лише частково на суму 20 000,00 грн. Заборгованість становила 109 727,50 грн.

28.01.2013р. відповідачем на адресу позивача було надіслано лист № 02/40, в якому відповідач підтвердив заборгованість за видатковими накладними № 7152 від 11.12.2012р. та №7132 від 10.12.2012р. на загальну суму 129 727,50 грн. та повідомив про відсутність оплати через відсутність фінансування.

Також в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач за період з 26.12.2012 р. по 22.04.2013 р. нарахував пеню в розмірі 6159,61 грн. та 3 % річних в розмірі 1231,92 грн.

20.05.2013р. позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 50 000,00 грн., в якій останній просив стягнути з відповідача 59 727, 50 грн. - вартості поставлених та неоплачених нафтопродуктів, 6 159, 61 грн. - пені, 1 231,92 грн. - 3 % річних. Дана заява не суперечила діючому законодавству та не порушувала охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб, тому була прийнята судом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. До початку судового розгляду надіслав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача.

Представник відповідача у поданому відзиві на позов зазначає, що пунктом 4.3 договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42 від 24.02.2012р. визначено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюється протягом 3 банківського дня з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Згідно кошторисних призначень 13.12.2012р. накладні № 7132 від 10.12.2012р. та №7152 від 10.12.2012р. були зареєстровані в органах Державної казначейської служби. У зв'язку з відсутністю фінансування в кінці року, дані суми перейшли на 2013 рік як заборгованість минулих років та 27.02.2013р. перереєстровані в органах Державної казначейської служби. Станом на 20.05.2013р. відповідач частково розрахувався з позивачем за отримані нафтопродукти, заборгованість становила 59 727,50 грн.

В судовому засіданні 03.06.2013р. представник відповідача надав усні пояснення, в яких зазначав, що він в повному обсязі погасив суму основної заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями №67 від 20.05.2013р. на суму 20 000,00 грн. та № 66 від 28.05.2013р. на суму 39 727,50 грн.

Тому ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.06.2013р. припинено провадження у справі № 924/630/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" м.Луцьк до Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський в частині стягнення 59 727,50 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кам'янець-Подільське управління державної казначейської служби України Хмельницької області просить у задоволенні позовних вимог відмовити. У письмових поясненнях вказує, що управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради перебуває на казначейському обслуговуванні в Кам'янець-Подільському управлінні Державної казначейської служби України Хмельницької області. 29.02.2012р. в управлінні казначейства було зареєстровано договір на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких від 24.02.2012р. № 205/42. Через відсутність на кінець 2012 року бюджетного фінансування від фінансового управління відповідачем зареєстровано кредиторську заборгованість по несплаті продуктів нафтоперероблення рідких, яка станом на 01.01.2013р. складала 129727,50 грн. Фінансування за даним видом видатків почало здійснюватись лише в квітні 2013 року. Вказує, що розрахунки за поставлений позивачем бензин проводились відповідачем відповідно до умов п. 4.3 договору, тому зобов'язання з оплати продуктів нафтоперероблення виконані відповідачем належним чином.

Судом при розгляді матеріалів справи встановлено наступне.

24.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (далі - учасник) та Управлінням охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради (далі - замовник) було укладено договір № 205/42 на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (далі - договір), згідно п. 1.1 якого учасник зобов'язувався поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити нафтопродукти відповідно до умов договору.

Згідно п.п. 2.1, 2.5 договору ціна за одиницю товару визначена у специфікації, що є додатком № 1 до договору. Сума договору становить 1293070,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Розділом 4 договору передбачений порядок розрахунків. Зокрема, розрахунки за товар покупець здійснює протягом 15 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної на товар. Оплата за поставлений товар здійснюється за ціною за одиницю сформованою на день виставлення рахунку за мінусом постійно діючої знижки 0,10 грн./л., але не вищою, ніж вказана в специфікації. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюється протягом 3 банківського дня з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

У відповідності до п. 7.2 договору за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах даного договору замовник сплачує учаснику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставлений товар. Пеня нараховується учасником і сплачується замовником за весь період прострочення до моменту фактичного повного виконання замовником зобов'язання щодо оплати товару.

Договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання сторонами (п. 11.5 договору). Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Також сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію, що є додатком № 1 до договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42, в якій визначено найменування, кількість та ціну товару.

10.12.2012р. та 25.12.2012р. між сторонами були укладені додаткові угоди № 1 та № 2, якими внесені зміни до п. 2.5 договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42 від 24.02.2012р.

На виконання умов договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42 від 24.02.2012р. позивач поставив відповідачу бензин та дизельне паливо на загальну суму 129727,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7132 від 10.12.2012 р. та № 7152 від 11.12.2012 р., довіреностями № 423 від 10.12.2012р. та № 429 від 10.12.2012р., актом звірки взаєморозрахунків за грудень 2012 року, листом управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради № 02/40 від 28.01.2013р.

01.04.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за отримане пальне

Однак, станом на 24.04.2013р. відповідач за отримані нафтопродукти розрахувався лише частково на суму 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 246 від 15.04.2013р. Заборгованість становила 109 727,50 грн. Тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 109727, 50 грн. основного боргу, а також пені та 3 % річних.

В ході судового розгляду позивач зменшив позовні вимоги до 59727, 50 грн. - основної заборгованості, 6 159, 61 грн. - пені, 1231,92 грн. - 3 % річних, в зв'язку із сплатою відповідачем основної заборгованості в розмірі 50 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 66 від 07.05.2013р. та № 244 від 07.05.2013р., що були проведені 08.05.2013р.

Після порушення провадження у справі відповідач в повному обсязі сплатив позивачу суму основного боргу за поставлені нафтопродукти згідно договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких №205/42 від 24.02.2012р. в розмірі 59727,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 66 від 28.05.2013р. на суму 39727,50 грн. та № 67 від 20.05.2013р. на суму 20000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.06.2013р. припинено провадження у справі № 924/630/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" м.Луцьк до Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський в частині стягнення 59 727,50 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, предметом спору є стягнення 7391,53 грн., з яких 6 159,61 грн. - пеня, 1 231,92 грн. - 3 % річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42 від 24.02.2012р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" та Управлінням охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради, позивач поставив відповідачу бензин та дизельне паливо на загальну суму 129727,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7132 від 10.12.2012 р. та № 7152 від 11.12.2012 р., довіреностями № 423 від 10.12.2012р. та № 429 від 10.12.2012р., актом звірки взаєморозрахунків за грудень 2012 року, листом управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради № 02/40 від 28.01.2013р.

Згідно розділу 4 договору розрахунки за товар покупець здійснює протягом 15 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної на товар. Оплата за поставлений товар здійснюється за ціною за одиницю сформованою на день виставлення рахунку за мінусом постійно діючої знижки 0,10 грн./л., але не вищою, ніж вказана в специфікації. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюється протягом 3 банківського дня з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести розрахунок за отриманий бензин та дизельне паливо в наступні строки:

- за товар, отриманий згідно видаткової накладної № 7132 від 10.12.2012 р. - до 25 грудня 2012 року;

- за товар, отриманий за видатковою накладною № 7152 від 11.12.2012 р. - до 26 грудня 2012 року;

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював оплату за продукти нафтоперероблення частинами:

- 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 246 від 15.04.2013р.;

- 14 599,50 грн. згідно платіжного доручення № 66 від 07.05.2013р.;

- 35 400,50 грн. з гідно платіжного доручення № 244 від 07.05.2013р.;

- 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 67 від 20.05.2013р.;

- 39 727,50 грн. згідно платіжного доручення № 66 від 28.05.2013р.

Тобто розрахунок проводився відповідачем з порушенням строків, визначених договором.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42 від 24.02.2012р.

Доводи відповідача та третьої особи з приводу того, що несвоєчасна оплата товару є наслідком затримки бюджетного фінансування, тому з врахуванням п. 4.3 договору відповідач не допустив порушення зобов'язань, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, ч. 1 ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично п. 4.3 договору на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 205/42 від 24.02.2012р. містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за отриманий товар пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржника на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, яка є обов'язковою в силу ст. 111-28 ГПК України, а також в постановах Вищого господарського суду України від 27.03.2013р. у справі № 8/348, від 19.11.2012р. у справі № 5015/166/12).

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах даного договору замовник сплачує учаснику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставлений товар. Пеня нараховується учасником і сплачується замовником за весь період прострочення до моменту фактичного повного виконання замовником зобов'язання щодо оплати товару.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку із несвоєчасною оплатою продуктів нафтоперероблення, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 6159,61 грн. за період з 26.12.2012р. по 22.04.2013р. з врахуванням сум оплати відповідача. При проведенні перерахунку судом встановлено, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 6158,97 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 1231,92 грн. Нарахування 3 % річних здійснено за період з 26.12.2012р. по 22.04.2013р. по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 1231,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" підлягають задоволенню в сумі 7390,77 грн., в тому числі 1231,80 грн. - 3% річних, 6158,97 грн. - пеня.

В стягненні 0,64 грн. пені та 0,12 грн. 3 % річних необхідно відмовити.

При розподілі судових витрат судом враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2013рік" встановлено мінімальну заробітну плату з 01 січня 2013р. у місячному розмірі 1147,00 грн.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач заявив до стягнення 109 727,50 грн. - вартості поставлених та неоплачених продуктів, 6 159,61 грн. - пені, 1 231,92 грн. - 3 % річних, що в загальному розмірі становить 117 119,00 грн. (позивачем помилково вказано 116 011,03 грн.).

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви по даній справі становив 2342,38 грн. (2 % від 117 119,00 грн.).

Згідно платіжного доручення № 298 від 30.04.2013р. позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 2320,22 грн., тобто, позивачем недоплачено судовий збір в сумі 22,16 грн.

Згідно п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7 якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу (п. 2.23 постанови).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 49 ГПК України, в зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача із стягненням з останнього 2320,22 грн. на користь позивача та 22,16 грн. в дохід державного бюджету.

При цьому судом враховується, що згідно п. 4.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Із змісту заяви позивача про зменшення позовних вимог та поданих в матеріали справи платіжних доручень № 66 від 07.05.2013р. та № 244 від 07.05.2013р., вбачається, що підставою для зменшення вимог стала часткова сплата відповідачем основної заборгованості, яка була предметом позовних вимог. Тому судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

Також пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" м.Луцьк до Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Кам'янець-Подільського управління державної казначейської служби України Хмельницької області м.Кам'янець-Подільський про стягнення 7391,53 грн. задовольнити частково.

Стягнути з управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради (Хмельницька обл., м.Кам'янець-Подільський, вул. Франка, буд. 30, код 02009040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (43010, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код 37425075) 6158,97 грн. (шість тисяч сто п'ятдесят вісім гривень 97 коп.) пені, 1231,80 (одна тисяча двісті тридцять одна гривня 80 коп.) 3 % річних, 2320,22 грн. (дві тисячі триста двадцять гривень 22 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради (Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Франка, буд. 30, код 02009040) в дохід державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") судовий збір в розмірі 22,16 грн. (двадцять дві гривні 16 коп.).

Видати наказ.

В стягненні 0,64 грн. пені та 0,12 грн. -3% річних відмовити.

Повне рішення складено 18.06.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38) - рекомендованим,

3 - відповідачу (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Франка, буд.30),

4 - третій особі (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44)