Постанова № 31896937, 12.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р. Справа №805/6839/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи ОСОБА_1, м. Сніжне

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне

про визнання дій робітників Управління пенсійного фонду України у м. Сніжному по донарахуванню сум єдиного внеску в розмірі 4 572,42 грн. згідно листа від 19.04.2013р. за № 41(12)/с-20-01-13 протиправними, скасування винесеного рішення (листа від 19.04.2013р. № 41(12)/с-20-01-13 про стягнення суми єдиного внеску помісячно та здачі звітності за 2012 рік, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій робітників Управління пенсійного фонду України у м. Сніжному по донарахуванню сум єдиного внеску в розмірі 4 572,42 грн. згідно листа від 19.04.2013р. за № 41(12)/с-20-01-13 протиправними, скасування винесеного рішення (листа від 19.04.2013р. № 41(12)/с-20-01-13 про стягнення суми єдиного внеску помісячно та здачі звітності за 2012 рік.

Правовою підставою звернення до суду позивач під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначає, що на момент виходу на пенсію йому виповнилось 50 років, він працював в підземних умовах більш ніж 11 років, має загальний трудовий стаж 26 років, що підтверджується трудовою книжкою та пенсійним посвідченням. Знаходячись на пенсії, позивач займається підприємницькою діяльністю.

Вказав, що він не приймає участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що на його думку, позивач не є пенсіонером за віком.

Вважає, що оскільки позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, він повинен проводити нараховування, сплачувати та складати звіти за встановленою формою та встановлені строки та сплачувати єдиний соціальний внесок.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.06.1995р. виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області та перебуває на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_1) (арк. справи 15 - 16).

Управлінням пенсійного фонду України в м. Сніжне було на адресу позивача направлено лист від 19.014.2013р. № 41(12)/с-20-01-13, в якому вказано, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі страхувальників управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне як платник єдиного внеску 16.06.1995р., в 2012 році позивач обрав спрощену систему оподаткування, а тому, єдиний внесок для нього встановлено в розмірі 34,7% від суми, визначеної платником самостійно. Крім того зазначено, що позивач не пенсіонером за віком, а тому, сума єдиного соціального внеску, визначена для сплати складає 4 572,42 грн., звітність по єдиному соціальному внеску позивачем також не надавалась, за неподання звітності передбачено нарахування штрафної санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (арк. справи 14).

Позивач - управління пенсійного фонду України в м. Сніжне, є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011 (далі - Положення).

Згідно зі ст. 1 Положення, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п.п. 5 п. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; повного та своєчасного обліку платників страхових внесків; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум страхових внесків; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; проведення перевірок правильності сплати страхових внесків, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст. 2 Закону № 1788, за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно з статтею 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ГУ (далі - закон № 1058).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058 пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами ст. 9 Закону № 1058 пенсія за віком призначається відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі.

Частина 1 ст. 26 Закону № 1058 передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 2009 року, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим Пенсійним фондом України 05.08.2009р. (арк. справи 9).

При цьому, суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення, дії або бездіяльність, які можуть бути оскаржені особою до адміністративного суду, повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки в сфері публічно-правових відносин.

Лист Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне від 19.04.2013р. № 41(12)/с-20-01-13 за своєю правовою природою не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може оскаржуватись у суді, таким рішенням є вимога про сплату боргу (недоїмки), якщо вона на законних підставах була винесена. Висновки, вказані в листі є тільки відображенням встановлених відповідачем обставин, а тому, спірний лист не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, а тому його посилання на неправомірність визначення в листі від 19.04.2013р. порушень, як на підставу для визнання неправомірними дій відповідача також не приймаються судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій робітників Управління пенсійного фонду України у м. Сніжному по донарахуванню сум єдиного внеску в розмірі 4 572,42 грн. згідно листа від 19.04.2013р. за № 41(12)/с-20-01-13 протиправними, скасування винесеного рішення (листа від 19.04.2013р. № 41(12)/с-20-01-13 про стягнення суми єдиного внеску помісячно та здачі звітності за 2012 рік. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 червня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 17 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.