Рішення № 3189626, 10.09.2008, Тячівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2008 року. м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Копилець Н.А., з участю позивача ОСОБА_1., представника відповідача Солотвинського солерудника - Цвейкуш С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солотвинського солерудника про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої після звільнення заборгованності по заробітній платі розмірі 1233 грн. 80 коп., а також стягнення мінімального заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з липня 2007 року по липень 2008 року в розмірі 5400 грн., моральну шкоду розмірі 5000 грн. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона працювала у відповідача з 28 липня 1976 року по 28 серпня 2007 року та була звільнена з роботи за згодою сторін. На час звільнення заборгованність по заробітній платі його становить 1233 грн. 80 коп. Повний розрахунок з нею не проведено при звільненні з роботи, а тому вважає, що відповідач боргує також заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з липня 2007 року по липень 2008 року в розмірі 5400 грн., моральну шкоду розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково та пояснив, що дійсно позивач перебував в трудових відносинах з Солотвинським солерудником. Суму боргу по невиплаченій зарплаті розмірі визнає, однак не визнає вимогу в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та моральну шкоду розмірі 5000 грн.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково з слідуючих рпідстав.

Про наявність трудової угоди між сторонами та факт праці позивачем у відповідача визнається в судовому засіданні представником відповідача, ніким не оспорюється та стверджується копією трудової книжки, наказом про припинення трудового договору.

Відповідно до довідки виданої відповідачем, заборгованність перед позивачем по виплаті заробітної плати за два місяці станом на 2 липня 2008 року становить 1233 грн. 80 коп.

Середньомісячна заробітна плата позивача стверджується довідкою виданою Солотвинським солерудником.

Згідно ст. 115 КЗпП України: “ Заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів”.

Згідно ст.116 КЗпП України:” При звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства… провадиться в день звільнення”.

Як доведено в судовому засіданні відповідач не провів повного розрахунку з позивачем після його звільнення з роботи у відповідності з вимогами ст. 116 КЗ пП України, а тому позов в цій частині, тобто про виплату заборгованність по виплаті заробітної плати розмірі 1233 грн. 80 коп. підлягає до задоволення, а також підлягає до задоволення частково вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а не мінімальної заробітної плати як вимагає позивач, а виходячи з довідки про заробітну плату за календарний рік з вересня 2006 року по серпень 2007 року заробітна плата позивача становила 5069 грн. 75 коп. за рік то середньомісячна заробітна плата складає за місяць 422 грн. 48 коп., а тому до стягнення підлягає лише 5069 грн. 75 коп., також до стягнення підлягає 1000 грн. - моральної шкоди так як така позивачу заподіяна у зв'язку з порушенням його трудових прав.

В частині стягнення 4000 грн. моральної шкоди та 330 грн. 25 коп. середнього заробітку за час затримки слід відмовити як не доведеним в судовому засіданні.

В частині стягнення заборгованості за один місяць слід допустити негайне виконання.

Керуючись ст.ст.80,213- 215 ЦПК України, ст.ст.115. 116, 233 ч.1 КЗпП України,