Постанова № 31895863, 06.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2013 року справа № 826/7140/13-а

о 15 год. 35 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів:

головуючого судді Соколової О.А.,

суддів Кротюк О.В.,

Вєкуа Н.Г.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Державної виконавчої служби України

про визнання неправомірними дії, скасування постанови від 06.03.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3,

від відповідача Мазура Г.І., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач) про визнання неправомірною відмову у задоволенні заяви про відвід державного виконавця, скасування постанови від 06.03.2013 року про відмову у задоволенні заяви та зобов'язати винести постанову про відвід державного виконавця Мазура Г.І. у ВП № 32823886.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що отримана ним 14.05.2013 року постанова від 06.03.2013 року про відмову в задоволенні заяви про відвід державного виконавця була винесена «заднім числом», тобто після прийняття постанови Окружним адміністративним судом міста Києва від 03.04.2013 року, якою бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про відвід було визнано неправомірною, в матеріалах якої оскаржувана постанова була відсутня. Позивач зазначає, що зміст постанови про відмову в задоволенні заяви про відвід свідчить про те, що заяву про відвід було розглянуто не в повному обсязі, а тільки в частині наявності родинних зв'язків між державним виконавцем та експертом, хоча він не заявляв про наявність таких зв'язків, а повідомляв про особисту зацікавленість державного виконавця та експерта. Решту доводів заяви про відвід проігноровано. Позивач зазначає, що за наявною у нього інформацією, такі неформальні стосунки державного виконавця Мазура Г.І. з експертом ОСОБА_5 носять системний характер, останній подає та отримує процесуальні документи безпосередньо у виконавця, дізнається про винесення постанов у день їх винесення, готує звіти про експерту оцінку протягом одного дня тощо.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Мазур Г.І. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими з приводу того, що родинні зв'язки та будь-які неформальні стосунки між ним та експертом відсутні. В Державній виконавчій службі України наявний список експертів з якими співпрацює служба та державний виконавець на вільний розсуд обирає експерта для проведення експертизи у виконавчому провадженні. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV зі змінами та доповненнями (далі - Закон №606).

Відповідно до статті 1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (ч. 1 ст. 6 Закону №606)

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті. (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону №606).

На примусовому виконанні в Державній виконавчій службі України перебуває виконавче провадження ВП № 32823886 по виконанню виконавчого листа № 2-510/11 виданого 17.04.2012 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором № КФ/08-57/КД від 25.07.2008 року у сумі 24 627 662,51 доларів США та 1 726 147,17грн., 1700,00грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. (а.с.18-206)

В даному виконавчому провадженні ОСОБА_2 є боржником.

Стаття 16 Закону № 606 визначає підстави, порядок розгляду питань про відвід державного виконавця та рішення за наслідками розгляду зазначених питань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 606, державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.

За наявності підстав для відводу зазначені особи зобов'язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.

Позивачем подано начальнику відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву від 14.02.2013 року про відвід державного виконавця Мазура Г.І. у ВП № 32823886, в якій вимогу про проведення перевірки дій державного виконавця та вжиття передбачених законодавством заходів реагування. Крім того, позивач вимагав провести службове розслідування щодо тісних та неформальних взаємовідносин державного виконавця Мазура Г.І. з представниками ПАТ «Піреус Банк МКБ» в процесі здійснення виконавчих проваджень ВП № 32823886 і ВП № 32252304 та з оцінювачем ОСОБА_5 В обґрунтування відводу позивач в заяві зазначив, що на відміну від інших учасників провадження представники ПАТ «Піреус Банк МКБ» мають можливість подавати свої заяви безпосередньо державному виконавцю у неприйомні дні та отримувати відповіді на свої заяви так само безпосередньо в день подачі заяв. Крім того, в заяві зазначено, що оцінювач ОСОБА_5 є одночасно директором та оцінювачем в ПП «Консалтингова група «Агро Експерт» та СОД ПП «Консалтингова група «Арго Експерт» і отримує замовлення на проведення оцінки, не вимагаючи за це жодної офіційної винагороди. Позивач в заяві звертає увагу, що сам по собі факт створення однією особою двох компаній - суб'єктів оціночної діяльності, в назві яких лише переставлено місцями 2 літери, тобто одна компанія є фактично копією іншої, може свідчити про реалізацію ОСОБА_5 певної шахрайської схеми, тому, тісні стосунки державного виконавця Мазура Г.І. з нею та її «фірмочками» вимагають неупередженої перевірки щодо наявності корупційних діянь. (а.с.7-9)

Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова. (ч. 3 ст. 16 Закону № 606)

Відповідачем за результатами розгляду вказаної заяви прийнята постанова від 06.03.2013 року якою в задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 від 14.02.2013 року про відвід державного виконавця відділу Мазура Г.І. у ВП № 32823886 - відмовлено. (а.с.6)

Водночас, в постанові зроблено висновок, що матеріали виконавчого провадження не містять даних про те, що експерт ОСОБА_5 є близькою родичкою державного виконавця, сторін виконавчого провадження, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересована в результаті виконання рішення. Призначення ПП «Консалтингова група «Агро Експерт» в особі ОСОБА_5 експертом у виконавчому провадженні здійснено у відповідності до вимог Закону.

На думку суду, вказана постанова не є обґрунтованою, мотивованою, з приводу того, що відповідачем не розглянуті доводи позивача які викладені в заяві про відвід державного виконавця, а питання щодо родинних зв'язків між держаним виконавцем та експертом, заявник у своїй заяві не наголошував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 06.03.2013 року про відмову у відводі державного виконавця відділу Мазура Г.І. у виконавчому провадженні № 32823886 за заявою ОСОБА_2 від 14.02.2013 року підлягає скасуванню, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача винести постанову про відвід державного виконавця Мазура Г.І. у ВП № 32823886, оскільки така вимога знаходиться поза межами компетенції суду, з огляду на те, що ці дії віднесені виключно до повноважень ДВС України.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що скасування постанови від 06.03.2013 року про відмову у відводі державного виконавця Мазура Г.І. є повним та достатнім захистом порушених прав позивача в публічно-правових відносинах, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірною відмову у задоволенні заяви про відвід старшого державного виконавця Мазура Г.І. та зобов'язання відповідача винести постанову про відвід державного виконавця у ВП № 32823886, слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З урахуванням зазначеного, здійснені позивачем судові витрати підлягають йому присудженню пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 17,21коп.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірною відмову у задоволенні заяви про відвід державного виконавця, скасування постанови від 06.03.2013 року про відмову у задоволенні заяви та зобов'язати винести постанову про відвід державного виконавця Мазура Г.І. у ВП № 32823886 - задовольнити частково.

Скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 06.03.2013 року про відмову у відводі державного виконавця Мазура Г.І. у виконавчому провадженні № 32823886 за заявою ОСОБА_2 від 14.02.2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 17,21грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 06 червня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 13 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Головуючий суддя О.А. Соколова

Судді О.В. Кротюк

Н.Г. Вєкуа