Справа № 2-1536/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 3 вересня 2008 року. м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Копилець Н.А., з участю представника позивачаОСОБА_1. - ОСОБА_2, представника позивача - адвоката ОСОБА_3., представника відповідача Солотвинського солерудника - Цвейкуш С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солотвинського солерудника про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20 липня 1970 року він був прийнятий на роботу в Солотвинський солерудник та 3 березня 2008 року він був звільнений з роботи за власним бажанням. На день звільнення з роботи відповідач не провів з ним розрахунок та не виплатив йому нараховану заробітну плату. На вимогу адвоката відповідач подав довідку про заборговану заробітну плату, а середньомісячну заробітну плату видати відмовився. Оскільки, фактичного розрахунку з ним не проведено, а середня заробітна плата за один місяць складає 841 грн. 49 коп., а тому за 4 місяців затримки розрахунку приблизно до кінця липня вся сума становить 3 365 грн. 98 коп.. Заборгована заробітна плата відповідачем становить 6 575 грн. 5 коп.. Крім того, відповідач повинен оплатити йому надбавку за вислугу років, нарахування якої провести теж відмовився. Однак, по його розрахункам вона становить 256 грн. щомісячно на 11 місяців заборгованості, що складає 2 915 грн.. Вважає, що порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків, які вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому відповідач повинен йому відшкодувати і моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн.. Таким чином, відповідач заборгував йому 17 856 грн. 73 коп..

Представник позивачаОСОБА_1. - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Солотвинського солерудника Цвейкуш С.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що визнає позов в частині стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати в сумі 6 575 грн. 75 коп., а вимоги позивача щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, надбавки за вислугу років, стягнення моральної шкоди та оплати юридичних послуг є безпідставними і в цій частині позовних вимог просить суд відмовити в задоволенні.

Заслухавши сторін, адвоката ОСОБА_3. та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із слідуючих підстав.

Про те, що позивач перебував трудових правовідносинах з відповідачем стверджено записами в трудовій книжці, виданій на його ім”я 1 серпня 1970 року.

Заборгованість відповідача передОСОБА_1. по заробітній платі в сумі 6 575 грн. 75 коп., стверджується довідкою виданою відповідачем та підписаною в.о. директора і в.о. головного бухгалтера Солотвинського солерудника.

Згідно ст. 116 ч. 1 КЗпП України: “При звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. ”.

Відповідно до ст. 117 ч.1 КзПП України: “В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки… підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затрикми по день фактичного розрахунку.

Таким чином, відповідач не виконав умови трудового договору та не виплатив звільненому працівникові, позивачу по справіОСОБА_1. нараховану заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку та надбавку за вислугу років, а тому, порушене трудове право позивача підлягає до відновлення.

А тому, суд вважає, що до задоволення підлягає вимоги позивача про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та надбавки за вислугу років та в частині, тобто в розмірі 1000 грн., вимога про стягнення моральної шкоди.

В частині стягнення моральної шкоди в сумі 4000 грн. та 500 грн вартості юридичних послуг слід відмовити, так як ніякими доказами не стверджено.

Керуючись ст.ст. 80, 81, 213, 215, 367 ч.1 п.2 ЦПК України, ст.ст. 47 ч.1, 116 ч.1, 117 ч.1 , 232, 237-1 КЗпП України,

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Солотвинського солерудника на користь ОСОБА_1 6 575 грн. 75 коп. - заборгованості по заробітній платі, 3 365 грн. 98 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку, 2 915 грн. - надбавки за вислугу років та 1000 грн. - моральної шкоди.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4 000 грн. - моральної шкоди та 500 грн. - вартості юридичних послуг.

Стягнути з відповідача Солотвинського солерудника на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 31210259700248, назва рахунку - Тячівський район 22050000, код 22107951, банк- ГУДКУ в Закарпатській області, МФО банку: 812016, отримувач - ТУ ДСА в Закарпатській області.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати з відповідача Солотвинського солерудника на користь позивача ОСОБА_1 за один місяць в розмірі 841 грн. 49 коп..

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Тячівський районний суд.

Головуючий суддя: Решетар В.І.