Рішення № 3189526, 03.09.2008, Тячівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 вересня 2008 року. м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Копилець Н.А., з участю позивача ОСОБА_1., представника позивача - адвоката ОСОБА_2., представника відповідача Солотвинського солерудника - Цвейкуш С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солотвинського солерудника про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої після звільнення заборгованності по заробітній платі розмірі 5902 грн. 55 коп., а також стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи розмірі 2257 грн., 88 коп. , надбавку за вислугу років 3072, моральну шкоду розмірі 5000 грн., юридичних витрат за послуги адвоката розмірі 500 грн., а всього в сумі 16732 грн. 43 коп.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він працював у відповідача з 5 листопада 1973 року по 25 квітня 2008 року та був звільнений з роботи по власному бажанню. На час звільнення заборгованність по заробітній платі його становить 5902 грн. 55 коп. Повний розрахунок з ним не проведено при звільненні з роботи, а тому вважає, що відповідач йому боргує середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи розмірі 2257 грн., 88 коп. , надбавку за вислугу років - 3072 грн., моральну шкоду розмірі 5000 грн., юридичних витрат за послуги адвоката розмірі 500 грн., а всього в сумі 16732 грн. 43 коп.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково та пояснив, що дійсно позивач перебував в трудових відносинах з Солотвинським солерудником. Суму боргу по невиплаченій зарплаті розмірі визнає, однак не визнає вимогу в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи розмірі 2257 грн., 88 коп., надбавку за вислугу років - 3072 грн., моральну шкоду розмірі 5000 грн., юридичних витрат за послуги адвоката розмірі 500 грн .

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково з слідуючих рпідстав.

Про наявність трудової угоди між сторонами та факт праці позивачем у відповідача визнається в судовому засіданні представником відповідача, ніким не оспорюється та стверджується копією трудової книжки.

Відповідно до довідки виданої відповідачем, заборгованність перед позивачем по виплаті заробітної плати станом на 18 червня 2008 року становить 5902 грн. 55 коп.

Середньомісячна заробітна плата позивача стверджується довідкою виданою Солотвинським солерудником .

Згідно ст. 115 КЗпП України: “ Заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів”.

Згідно ст.116 КЗпП України:” При звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства… провадиться в день звільнення”.

Як доведено в судовому засіданні відповідач не провів повного розрахунку з позивачем після його звільнення з роботи у відповідності з вимогами ст. 116 КЗ пП України, а тому позов в цій частині, тобто про виплату заборгованність по виплаті заробітної плати розмірі 5902 грн. 55 коп. підлягає до задоволення, а також підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі, 2 257 грн. 88 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку, 3 072 грн. - надбавки за вислугу років та 1000 грн. - моральної шкоди так як така позивачу заподіяна у зв'язку з порушенням його трудових прав.

В частині стягнення 4000 грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат позивача за послуги адвоката слід відмовити як не доведеним в судовому засіданні.

В частині стягнення заборгованості за один місяць слід допустити негайне виконання.

Керуючись ст.ст.80,213- 215 ЦПК України, ст.ст.115. 116, 233 ч.1 КЗпП України,