Постанова № 31893829, 29.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Київ К-28027/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Хомініч С.В.

представників позивача Браніцької В.В., Браніцького О.М.

третьої особи Завальської С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва та Державної податкової адміністрації в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 по справі №2а-4480/09/2670 за позовом Приватного підприємства «Фірма Крез» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, третя особа: Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства «Фірма Крез» (далі - ПП. «Фірма Крез», позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі-ДПІ у Святошинському районі міста Києва, відповідач) за участю третьої особи Державної податкової адміністрації в Київській області (далі-ДПА в Київській області, третя особа) про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 25.05.2004 №0001812360/0, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 478847,30грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2009 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, відпуск пального за талонами та старт-картками, попередньо оплаченими, не звільняє позивача від обов'язку проведення операцій з відпустку товару за такими талонами та старт-картками через реєстратор розрахункових операцій. В частині порушення щодо невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, суд виходив з того, що за результатом розгляду справи вказане порушення спростовано не було.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 постанову суду Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.05.2004 №0001812360/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 478690,15грн., в іншій частині залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах позивач не здійснював реалізацію (продаж) пального, а лише передавав його споживачам за бланками-дозволами (талонами) та старт-картками згідно укладених договорів на зливання, зберігання та видачу нафтопродуктів. Він не є власником таких нафтопродуктів, власниками є його контрагенти, які продали пальне споживачам. Між ПП. «Фірма Крез» та споживачами не укладалися договори купівлі-продажу та не проводилися розрахункові операції, а тому у позивача були відсутні підстави для застосування реєстратора розрахункових операцій.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач 12.08.2010 та третя особа 19.08.2010 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своїми ухвалами від 14.12.2010 та від 26.08.2010 прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач та третя особа посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1 та п.2 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон України №265/95-ВР), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2004 ДПА у Київській області проведено перевірку господарської одиниці позивача, а саме - АЗС, розташованої за адресою: Петропавловська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 4б щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт №2657-305/2360-30107955 від 14.05.2004

На підставі зазначеного акта, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.05.2004 №0001812360/0, яким на підставі п.п.1, 2 ст.17, ст.22 Закону України №265/95-ВР позивачеві визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 478847,30грн. за порушеннями п.п. 1, 2, 13 ст. 3 вказаного Закону, яке полягало у невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на загальну суму 31,43 грн.; здійсненні реалізації пального та дизельного палива по талонах та смарт -картках без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 95 738,03грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України №265/95-ВР, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 безготівкові розрахунки є перерахуванням певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача (п. 1.37 ст. 1 цього ж Закону).

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ст. 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів» №620 від 10.12.2004 смарт - картка це є картка в пластиковому вигляді з умонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що смарт -картки та талони є платіжними документами в розумінні Закону, а, отже, при здійсненні операцій з розрахунків в безготівковій формі з їх застосуванням суб'єкт господарювання зобов'язаний використовувати РРО.

До того ж, відповідно до п.п. 1, 15, 16 Рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом «Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій» від 27.06.2002 №13, технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій (далі - Вимоги) встановлюють перелік додаткових вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій - спеціалізованими електронними контрольно-касовими апаратами (далі - ЕККА), що призначені для реєстрації на автозаправних станціях (далі - АЗС) продажу пального (бензину, дизельного пального, скрапленого газу тощо), супутніх товарів і послуг; у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі: управління відпусканням пального; реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана ПРК (робочий, аварійний), а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран: дебетування платіжних карток; друкування чеків установленої форми, які додатково містять номери ПРК, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм (в літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального; при попередній оплаті друкування чека повинно здійснюватися до початку відпускання пального, при оплаті за фактично відпущене пальне - після закінчення його відпускання (встановлення роздавального крана в ПРК).

Закон України №265/95-ВР не містить обмежувальний перелік засобів проведення безготівкових операцій, а смарт - картки та талони при здійсненні аналізованих операцій не можуть використовуватись лише як акт приймання-передачі, як на те вказує позивач, оскільки право власності на товар (паливно-мастильні матеріали) може настати лише при передачі пального до покупця. Факт переходу права власності від позивача до контрагентів підтверджується поверненням талону та пред'явленням смарт - карток продавцю; відсутність талону та смарт - картки позбавляє права на отримання товару, що прямо передбачено договорами, укладеними позивачем з контрагентами.

Враховуючи вищезазначене, а також, що законодавством на позивача покладено обов`язок проводити розрахункові операції по відпуску нафтопродуктів через РРО на повну суму здійсненої операції, в тому числі операції з реалізації попередньо оплачених паливно-мастильних матеріалів, правильним є висновок суду першої інстанції, щодо правомірного застосування до позивача штрафних санкцій.

Проте, вказавши на те, що визначення суми фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання суперечить вимогам чинного законодавства, суд першої інстанції зазначив, що ця обставина сама по собі не може слугувати підставою для визнання протиправним такого податкового повідомлення-рішення, за умови доведення факту порушення.

Разом з тим, визначення суми таких фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання при наявності законних підстав для застосування цих санкцій не виключає в цілому законність податкового повідомлення-рішення від 25.05.2004 №0001812360/0, а є підставою для його скасування в частині визначення суми фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2009 змінити, як таку, що є помилкової лише в частині.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 225, 226, 232 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва та Державної податкової адміністрації в Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 скасувати.

Змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2009 виклавши її резолютивну частину в такій редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково. Скасувати податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 25.05.2004 №0001812360/0 в частині визначення 478847,30грн. сумою податкового зобов'язання. В іншій частині в задоволенні позову відмовити».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв