Рішення № 31893087, 10.06.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

Справа № 2015/1410/2012 р.

2/622/109/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2013 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Колос", ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Харківської області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 районна державна адміністрація, про визнання частково недійсним установчого договору та статуту Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Колос", зареєстрованого ОСОБА_5 районною державною адміністрацією Харківської області 17 березня 2000 року та повернення сертифікату на право на земельну частку (пай), визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з трьома окремими позовами, ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2012 р. вони були обєднанні в одне провадження. Уточнивши позовні вимоги позивачі остаточно просили визнати частково недійсним установчий договір (п.57ст. 14) та Статут сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос» (надалі СЗАТ Колос) (п.4.5, 4.6), що стосуються визнання померлого ОСОБА_6 засновником вказаного товариства та визнати внесення земельної частки (паю) серія ХР №0035505 до статутного фонду товариства незаконним; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0035505, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_6, визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0035504, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_7; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0035503, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_8.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі та їх предстаник ОСОБА_9 вказали, що позивачі є спадкоємцями за законом після ОСОБА_8, що доводиться позивачам батьком та дідом, ОСОБА_6, що доводиться позивачам братом та батьком, ОСОБА_7, що доводилася позивачам матірю та бабусею. Спадкове майно складається з трьох сертифікатів серії ХР №0035505, серії ХР №0035504, серії ХР №0035503. Враховучи, що їх долі у майні є майже рівними, вони під час розгляду справи у суді, досягли згоди про зміну долей у зазначено розмірі, про що надали відповідну письмову заяву. Крім того, за життя ОСОБА_6 розповідав, що його земельний пай орендуються ЗАТ "Колос", а сам оригінал сертифікату в лютому 2000 року був переданий на відповідальне зберігання голові правління КСП "Україна». Після звернення за юридичною консультацією до Центру юридичної допомоги сільському населенню їм стало відомо, що ніякої угоди про відчуження земельної частки (паю) спадкодавець не укладав, акту прийому-передачі сертифікату не підписував, у жодних зборах засновників ЗАТ "Колос" не приймав участі, а отриману в 2000-2001 р.р. товарну продукцію вважав платою за оренду землі. Акції (сертифікати акцій) ЗАТ "Колос" у якості оплати переданого до статутного фонду земельного паю він також не отримував і невидача акцій є порушенням ч.2 ст.27 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяла на момент реєстрації товариства, яка передбачала, що не пізніше ніж через 6 місяців після реєстрації випуску акцій товариство зобовязано видати акціонерам акції.

Позивачі та їх представник ОСОБА_9, що діє за дорученнями від 04.05.2012р., 19.12.2012р. уточнили позовні вимоги, підтримали їх у повному обсязі з наведених мотивів, та в подальшому просили проводити розгляд справи без їх участі.

Від представник відповідача СЗАТ Колос» голови правління СЗАТ «КОЛОС» ОСОБА_10 надійшла заява про згоду з позовними вимогами та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Харківської області в судове засідання не зявився, до суду надав заяву, в якій повідомив суд, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить розглядати справу без участі їх представника

Представник третьої особи ОСОБА_5 районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не зявився, до суду надав заяву, в якій повідомив суд, що після внесення змін до законодавства до компетенції райдержадміністрації більше не належить питання щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або користування, просить розглядати справу без участі їх представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з наданих суду свідоцтв про народження серії І-АГ №527138, ІІІ-ВЛ № 305839, ІV- ВЛ №356663 виданих Гурєво Козачанською сільською радою Золочівського району Харківської області, батьками ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.10 на обороті,11).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_11, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії V-ВЛ №368807 виданим Гурєво Козачанською сільською радою Золочівського району Харківської області (а.с.10 на обороті).

Таким чином позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є братом та сестрою, та доводяться дітьми ОСОБА_8 і ОСОБА_7, а ОСОБА_1 є їх онуком та племінником двом іншим позивачам.

На підставі рішення ОСОБА_5 районної державної адміністрації №297 від 25 липня 1996 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, кожному, належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Україна», розміром 7,91 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що підтверджується відповідними сертифікатами серії ХР №0035505, серії ХР №0035503 та серії ХР №0035504 (а.с.14, т. 2 а.с.8, т. 1 а.с.96).

Земельні частки (пай) ОСОБА_1 та ОСОБА_7 передано до статуту СЗАТ "Колос" (т. 3 а.с. 12,13,15-19).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2011 року по справі№5023/5675/11 було визнано частково недійсним Установчий договір та статут ЗАТ «Колос» стосовно визнання 97 осіб, у тому числі і ОСОБА_7 засновниками вказаного товариства шляхом внесення земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) (т. 3 а.с.115-119).

01 липня 1997 року у віці 51 років помер ОСОБА_8, про що в книзі реєстрації актів про смерть 03 липня 1997 року зроблено запис №10, та Гурєво Козачанською сільською радою Золочівського району Харківської області видане свідоцтво про смерть серії І-ВЛ №078010 (т. 2 а.с.7).

30 червня 2002 року у віці 33 років помер ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації актів про смерть 01 липня 2002 року зроблено запис №15, та Гурєво Козачанською сільською радою Золочівського району Харківської області видане свідоцтво про смерть серії 1-ВЛ №354281(а.с.10).

11 березня 2012 року у віці 65 років померла ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації смертей 13 березня 2012 року зроблено запис №06, та Гурєво Козачанською сільською радою Золочівського району Харківської області видане свідоцтво про смерть серії І-ВЛ №348060 (а.с.11 на обороті).

Вирішуючи спір, суд до правовідносин, що склалися в звязку зі смертю ОСОБА_8 та ОСОБА_6 застосовує положення ЦК 1963 року, що був чинний на момент виникнення правовідносин.

Так, статтями 524,525,526 ЦК УРСР 1963 року, обумовлені підстави спадкоємства, місце та час відкриття спадщини. Так, зокрема, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до положень ст. 529, 530 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Згідно статей 548, 549 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину в тому числі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається з довідок ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Харківської області №308 та №309 від 12.05.2003 р. наданих на адресу ОСОБА_5 державної нотаріальної контори Харківської області, на момент смерті ОСОБА_6, разом з ним проживали його мати ОСОБА_7, брат ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_2, а на момент смерті ОСОБА_8, разом з ним проживали його дружина ОСОБА_7 та діти ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, вони фактично вступили в управління майном

Таким чином, відповідно до положень ст. 529 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями першої черги, за законом, після смерті ОСОБА_8 в рівних частках по ? частині є його дружина ОСОБА_7 та діти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які прийняли спадщину, вступивши фактично в її управління. Так само, на підставі вказаних положень закону, спадкоємцями першої черги, за законом, після смерті ОСОБА_6 в рівних частках по 1/2 частині є його мати ОСОБА_7 та син ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_7 прийняла спадщину, вступивши фактично в її управління, а ОСОБА_1 як малолітній.

Враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_7 набув чинності ЦК України в редакції 2003 року, суд застосовує його положення до виниклих правовідносин.

Так стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно положень ст. 1266 ЦК України здійснюється спадкування за правом представлення. Так внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини,

яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, на підставі наведених положень закону, спадкоємцями першої черги, в рівних частках по 1/3 частині, за законом, після смерті ОСОБА_7 є її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та за правом представлення її онук ОСОБА_1, що спадкує замість свого батька ОСОБА_1

Стаття 1269 ЦК України регламентує порядок дій спадкоємця, що бажає прийняти спадщину, так, якщо він на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На виконання ухвали суду Золочіською державною нотаріальною конторою надано інформацію по спадковій справі заведеній після смерті ОСОБА_7, що померла 11.03.2012р. Так, з заявами про прийняття спадщини звернулися її син ОСОБА_3 та онук ОСОБА_1. Донька спадкодавеці ОСОБА_2 подала заяву про відмову від спадщини.

Як зазначено у позові, позивачі не змогли нотаріально оформити спадщину, оскільки оригінали сертифікатів знаходяться у кримінальній справі №18050325, в якості речових доказів. Дана справа порушена 17.11.2005р. за фактом привласнення майна службовими особами СЗАТ «КОЛОС» за складом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що також підтверджується листом ГУМВС України в Харківській області від 23.05.2011р. (а.с.30 на обороті).

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року «Про порядок державної реєстрації субєктів господарської діяльності», яка діяла на момент створення ЗАО «Колос», в п. 5 зазначає, коли власником субєкта підприємницької діяльності є фізична особа( фізичні особи), їх підписи на установчих документах засвідчуються нотаріусом, чого не було зроблено при створенні вказаного товариства, доказом чого є установчий договір та Статут вказаного товариства .

Стаття 153 ЦК України також містить норму про те, що договір про створення акціонерного товариства у разі створення фізичними особами , підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до пункту 3 Указу Президенту України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»№ 666-84 від 10.11.1994 року, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, право на земельну частку (пай) може бути обєктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави .

Згідно з частиною 2 пункту 4 зазначеного Указу Президента України № 666-84 саме власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на базі належних їм земельних ділянок спільні сільськогосподарські товариства, передавати ці ділянки у спадщину, дарувати, обмінювати, здавати в оренду і продавати громадянам України без зміни цільового призначення .

Як зазначає Верховний Суд України в постанові від 11.11.2008 року по справі про спонукання переоформити сертифікати № 47/362-04 , аналіз положень пункту 3 та частини 2 пункту 4 даного Указу Президента України дає підстави стверджувати, що для сертифікатів, які посвідчують право на земельну частку(пай), встановлено обмежений режим цивільного обігу , оскільки такі сертифікати можуть бути лише обєктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відтак, діюче на момент створення ЗАТ «Колос» законодавство не передбачало можливості передачі у власність товариства права на земельну частку (пай), внесене як вклад до статутного фонду товариства його засновником і визнання за ЗАТ «Колос» права власності на 190 сертифікатів на право на земельну частку (пай) є порушенням норм Указу Президента України № 666-84 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва».

Указ Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)»від 21.04.1998 року № 332/98 та «Порядок посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та прав на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом », що затверджений Наказом Мінюсту і Держкомзему від 06.06.1996 року, передбачав те, що передача громадянином свого права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у власність іншій фізичній та юридичній особі є самостійним видом відчуження , і згідно Указу Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21.04.1998 року № 332/98 та «Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та прав на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом », що затверджений Наказом Мінюсту і Держкомзему від 06.06.1996 року, встановлено, що договір відчуження права на земельну частку (пай) повинен посвідчуватися нотаріально і згідно ст.34 ,36 Закону «Про нотаріат», у редакції, що діяла на момент передачі права до статутного фонду, така нотаріальна дія письмово повинна була бути вчинена державним або приватним нотаріусом.

Висновок ЗАТ «Колос»про те, що на момент створення СЗАТ «Колос» внесення права на земельну частку (пай) у якості внеску до статутного фонду було правомірним та законним шляхом підписання актів прийому-передачі земельних ділянок не є нотаріально посвідченою угодою про відчуження права на земельну частку (пай), в розумінні вищевказаних нормативних актів і даний висновок є наслідком невірного трактування норм матеріального права .

Статті 42 та 52 Закону «Про нотаріат»передбачають, що усі нотаріальні дії реєструються у реєстрах нотаріальних дій та зазначає, що всі нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі необхідних документів, та п.19 Інструкції містить норму про необхідність реєстрації всіх нотаріальних дій, (в тому числі і засвідчення справжності підпису на документах ), які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, в реєстрах для реєстрі нотаріальних дій, а п.15 Інструкції зазначає про те, що нотаріальні та прирівняні до них дії, вчинені з порушення встановлених правил є недійсними.

Згідно довідки Гур-Козачанської сільської ради Золочівського району Харківської області №109 від 20.06.2011 року журнали ведення нотаріальних дій за період з 01.01.2000 по 31.12.2000 р. не містять посвідчувальних та реєстраційних записів щодо посвідчення підписів засновників, в тому числі спадкодавцями на будь-яких документах (а.с.30).

Оскільки передача громадянином свого права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у власність іншій фізичній та юридичній особі є самостійним видом відчуження, то згідно Указу Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)»від 21.04.1998 року № 332/98 та «Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та прав на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом», що затверджений Наказом Мінюсту і Держкомзему від 06.06.1996 року, встановлено, що договір відчуження права на земельну частку (пай) повинен посвідчуватися нотаріально і згідно ст.ст.34 ,36 Закону «Про нотаріат», у редакції, що діяла на момент передачі права до статутного фонду, така нотаріальна дія письмово повинна була бути вчинена державним або приватним нотаріусом .

Акт прийому-передачі земельних ділянок не є нотаріально посвідченою угодою про відчуження права на земельну частку (пай), в розумінні вищевказаних нормативних актів.

Згідно ст.37 Закону «Про нотаріат»в редакції, що діяла на момент складання актів прийому-передачі у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських рад народних депутатів вчиняють наступні нотаріальні дії:

- вживають заходи до охорони спадкового майна ;

- накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири ,дачі, садового будинку, гаража ,земельної ділянки ,іншого нерухомого майна,

- посвідчують заповіти ;

- посвідчують доручення ;

- засвідчують вірність копій документів та виписок з них;

- засвідчують справжність підпису на документах.

Стаття 42 та 52 Закону «Про нотаріат»передбачає , що усі нотаріальні дії реєструються у реєстрах нотаріальних дій та зазначає, що всі нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі необхідних документів.

Проте, докази того, що справжність підпису ОСОБА_1, була встановлена нотаріально, що було занесено до реєстру нотаріальних дій, та у звязку з чим було сплачено державне мито, відсутні.

Постановою Верховного суду України по справі № 47/362-04 від 11.11.2008 року визначено, що зобовязання ОСОБА_5 районної державної адміністрації переоформити на імя СЗАТ «Колос» належні його засновникам сертифікати на право на земельну частку (пай) безпідставно позбавить вказаних осіб встановленого права на отримання земельної частки в приватну власність.

Таким чином суд доходить висновку, що визнання ОСОБА_6 засновником товариства «Колос» та внесення його земельної частки (паю) серія ХР №0035505 до статутного фонду товариства було проведено незаконно.

Одночасно стосовно пропуску строку позовної давності, суд вважає необхідним зазначити, що ЦК УРСР 1963 року, чинний на час виникнення у позивачів права на спірні сертифікати серії №0035505, серії ХР №0035503 не повязував момент виникнення права власності на спадкове майно із його державною реєстрацією. Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина вважається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини. Таким чином, позивачі не втратили права на спадкове майно, не вживши заходів для оформлення відповідних державних актів, проте 10 років були позбавлені права розпорядження власністю, проте не позбавлені права володіння й користування. Так само діючим ЦК України не передбачено наслідків не отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді втрати права власності на спадкове майно.

Статтею 1267 ЦК України передбачено, що спадкоємці за письмовою згодою між собою можуть змінити долі у спадщини когось з них. Відповідно до наданої суду письмової заяви позивачі досягли згоди стосовно розподілу спадкового майна, реалізуючи надане їм законом право. Враховуючи, що їх долі у спадковому майні є майже рівними, позивачі домовилися розподілити майно шляхом виділу кожному спадкоємцю по 1 сертифікату.

Керуючись вказаними положеннями матеріального закону та ст.ст. 130, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити .

Визнати частково недійсним установчий договір (п.п.57 ст. 14) та Статут сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос» (надалі СЗАТ Колос) (п.4.5, 4.6), що стосуються визнання померлого ОСОБА_6 засновником вказаного товариства та визнати внесення земельної частки (паю) серія ХР №0035505 до статутного фонду товариства незаконним;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0035505, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_6;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0035504, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_7;

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0035503, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_8.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,