Ухвала суду № 31891970, 29.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р.

справа № 2а-3946/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ол-Дар"

на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2009р.

у справі № 2а-3946/09/1170 (категорія статобліку -2.11.1)

за позовом: Приватного підприємства "Ол-Дар"

до: Кіровоградської міжрайоної державної податкової інспекції

за участі прокурора

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

Встановила:

Приватне підприємство "Ол-Дар" звернулося з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000602300/3 від 12 березня 2009 року, винесеного Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству "Ол-Дар" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 856 254,00 грн., з яких - 1 237 503,00 грн. - основного платежу та 618 751,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2009р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що факт наявності господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано показники податкового кредиту з податку на додану вартість, не підтверджено належними доказами . За відсутності у позивача оригіналів документів первинного бухгалтерського обліку, та враховуючи зібрані підчас розгляду справи докази, суд дійшов висновку стосовно правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов – задовольнити.

Позивач вважає, що рішення суду не відповідає нормам ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» та прийнято без врахування суттєвих обставин справи, оскільки всі податкові накладні, оформлені АПНВП "Візит", під час проведення перевірки були у позивача в наявності.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло. Представники сторін до суду не прибули. Про час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

В судовому засіданні прокурор проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, вимоги та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого .

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, 05 вересня 2008 року Кіровоградською міжрайонної державною податковою інспекцією було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП "Ол-Дар" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами зустрічної перевірки з АПНВП "Візит", за наслідками якої складено акт №336/23-00/34780378 від 05.09.2009 р. (а.с.6-10), за висновками якого ПП "Ол-Дар" включено до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджено податковими накладними, а також віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не пов'язані з господарською діяльністю в розмірі 1 237 502,95 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000602300/3 від 12.032009 р. (а.с.5), яким ПП "Ол-Дар" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі - 1 237 503,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 618 751,00 грн., на загальну суму 1 856 254,00 грн. В процесі адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

В судовому засіданні встановлено, що ПП "Ол-Дар" в перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами.

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за 2007 рік (а.с.104 - 119) та І квартал 2008 року (а.с.120 - 125) позивачем відображено в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1 237 502,95 грн. на підставі податкових накладних (а.с.11-44), відповідно до змісту яких, продавцем вказано АПНВП "Візит".

Згідно п.п 7.4.1.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) , на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Належних доказів наявності господарських операцій з придбання товарів у АПНВП "Візит, якими є документи первинного бухгалтерського обліку, позивач суду не надав. Зокрема, суду не надано оригінали податкових накладних, на підставі яких сформовано спірні показники податкового кредиту з податку на додану вартість. Враховуючи вищевикладене, та з огляду на зміст письмового пояснення АПНВП "Візит" щодо відсутності взаємовідносин з ПП "Ол-Дар" щодо поставки товарів, слід погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності реального факту господарських операцій між цими підприємствами.

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем. п.п 7.4.1.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та завищення податкового кредиту є законними та обґрунтованими.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вірно обраховано позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 1 237 503,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 618 751,00 грн. (1 237 503,00 х 50%).

Зазначене вище свідчить про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що згідно ст.200 КАС виключає підстави для його скасування.

Доводи позивача щодо наявності податкових накладних на момент проведення перевірки податковим органом не приймаються судом апеляційної інстанції, як такі, що не підтверджені будь-якими доказами.

Крім того, слід зазначити наступне.

У відповідності до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача пояснив, що надати для огляду оригінали не є можливим, оскільки їх було знищено у зв'язку з відсутністю умов зберігання, натомість були залишені належним чином завірені їх копії.

Суд оцінює критично пояснення представника позивача, оскільки ним не обґрунтовано, чому відсутні умови для зберігання оригіналів, обсяг яких є невеликим, а є можливість зберігати їх копії.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що усний договір між ПП "Ол-Дар" та АПНВП "Візит не визнано недійсним у судовому порядку, оскільки сам факт існування договору не підтверджено матеріалами справи. Крім того, законність угоди за відсутності господарських операцій не впливає на правильність визначення податкового кредиту в податковому обліку позивача.

На підставі викладеного, та виходячи з того, що доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу ПП "Ол-Дар" слід залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2009р. – без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ол-Дар" залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2009р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко